Вічна пам'ять Героям Петрівського району!

Війна… Страшне слово, скільки в ньому ненависті, крові, сліз, розбитих сердець, скалічених доль, смертей, болю... Україна за останні місяці втратила чимало своїх Героїв, які виконували свій громадянський обов’язок, жертвуючи ціною власного життя. Найтяжче сім’ям, які не дочекалися додому синів, братів, чоловіків.

 

 

 

Хруль Олександр Григорович

30.08.1992 - 03.10.2014

В тяжкий для країни час справжні Герої стали до зброї, щоб захистити Батьківщину від підступного окупанта, щоб, у разі потреби, як це проголошує Державний Гімн – «душу й тіло покласти за нашу свободу».

Одним з таких Героїв став і наш земляк Олександр Григорович Хруль, який народився 30 серпня 1992 року в с. Ганнівка Петрівського району.

Призваний Олександрійським об"єднаним міським військовим комісаріатом Кіровоградської області по мобілізації 05 вересня 2014 року.

Він був одним із тих легендарних «кіборгів», про сміливість і хоробрість яких під час захисту Донецького аеропорту навіть проросійські бойовики стали складати мало не міфічні легенди. Та, на жаль, це тільки в легендах воїни назавжди залишаються неушкодженими. 3 жовтня 2014 року Олександр загинув при обороні летовища.

Поховали Олександра Хруля з військовими почестями 22 жовтня 2014 року в рідній Ганнівці.

Низький уклін батькам, за виховання справжнього Героя.

Світла пам’ять про Олександр Хруля буде завжди в наших серцях.

 

        МІХНО ІВАН ВІКТОРОВИЧ

01.02.1974 - 23.11.2015

Народився 1 лютого 1974 року в селі Луганка Петрівського району Кіровоградської області. У липні 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України. Брав участь у бойових діях в зоні антитерористичної операції на буремному Донбасі. Молодший сержант, старший механік, водій БМП Іван Вікторович Міхно проходив службу на блок-посту в селищі Городище Луганської області, де захищав рідну землю від окупантів та бандитів. Двадцять третього листопада 2015 року від великого душевного болю, що його з собою несе війна, від стресів та нервових перенапружень, що їх не кожне серце здатне витримати, зупинилося у зоні антитерористичної операції серце воїна – Міхна Івана Вікторовича. Похований 26 листопада 2015 року на сільському кладовищі в селі Луганка Петрівського району Кіровоградської області.

 

ЛИСЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕРГІЙОВИЧ

26.10.1992 - 17.02.2016

Олексій Лисенко народився 26 жовтня 1992 року в смт Петровому.

В 2009 році закінчив Петрівську гімназію і в тому ж році вступив до Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В.Лазаряна. У 2014 році успішно закінчив університет, отримавши спеціальність інженера залізничного транспорту, після чого влаштувався на роботу за спеціальністю в Управління залізничним транспортом Північного ГЗК.

Саме з цього підприємства 7 лютого 2015 року був призваний до лав Збройних Сил України, і після кількатижневої підготовки направлений на Схід, в зону бойових дій, де спочатку проходив службу на офіцерській посаді в групі інженерного забезпечення 17-ї танкової бригади, а близько місяця тому лейтенант Лисенко Олексій Сергійович був призначений начальником інженерної служби 20-го окремого мотопіхотного батальйону 93-ї механізованої бригади.

До повноважень інженерної служби було віднесено обладнання фортифікаційних споруд, будівництво загороджувальних ліній, а також розмінування. Саме під час роботи з розмінування в районі с.Піски Олексій Лисенко геройськи загинув від підступно замаскованої міни-розтяжки, встановленої однією з ворожих диверсійно-розвідувальних груп. Похований Олексій 20 лютого 2016 року в селищі Петрове Петрівського району Кіровоградської області.

ВОНИ ЗАГИНУЛИ ЗА УКРАЇНУ