Місяць листопад розпочався для Петрівщини вже знайомим і улюбленим для всіх вчителів нашого краю засіданням ветеранського клубу педагогічних працівників району «Свічадо». Цього року осінню зустріч давніх знайомих-колег влаштував у свої стінах креативний та перспективний колектив Петрівського НВО на чолі з Аллою Вєтровою.

До 10-ї години ранку з’їхалися ветерани з переважної більшості навчальних закладів району. Привітну зустріч господарі розпочали ще на подвір’ї школи піснею з побажаннями здоров’я та найкращих благ людства у виконанні вихованців закладу. З піднесеним настроєм від перших привітань і тріпотінням у грудях від такої жаданої зустрічі зі своїми давніми друзями-освітянами гості завітали до стін гімназії. Алла Степанівна провела екскурсію по оновлених куточках закладу  для ветеранів педагогічної майстерності. Усі охочі мали змогу відвідати «Кращий клас року-2017», де класний керівник 10-Б класу, Наталя Митько розповіла про нове навчання у сучасних умовах.

Продовження засідання відбулося у актовій залі гімназії. Працівники школи доклали чимало зусиль для того, щоб ветеранам було, тепло, затишно, комфортно, щоб вони відчули дух школи, ритм її життя, а головне, щоб відчули себе причетними до великої місії вчителя – творити людину майбутнього.  

Почесними гостями на святі клубу «Свічадо» цього разу були голова райдержадміністрації Сергій Завалій, перший заступник голови районної державної адміністрації Тетяна Панета, Петрівський селищний голова Світлана Тилик, директор КУ «Петрівський РЦОЗО» Григорій Москалець.

Голова районної державної адміністрації Сергій Завалій звернувся до освітян зі словами привітання та словами вдячності за нелегку працю їхнього життя.

«Доброго дня шановні, найкращі вчителі Петрівського району. Я не випадково кажу не ветерани, а саме найкращі вчителі, адже дивлячись на вас, відчуваєш, скільки ще енергії та  знань ви можете передати дітям. Я знаю, що багато з вас продовжують свій педагогічний шлях, тому шановні друзі, шановні вчителі, всі хто працював і продовжує працювати на освітянській ниві, від імені Петрівської РДА та Петрівської районної ради та її голови Тамари Сакари, я щиро вітаю вас на засіданні клубу «Свічадо» та хочу побажати гарно провести час, поспілкувалися один з одним. Ми не зупинимося на досягнутому та продовжимо допомагати освітянській ниві».

Продовжуючи  свій виступ, особливу увагу, очільники району звернули на нещодавню подію – це ювілей Світлани Панасівни Логачевської – кандидата педагогічних наук, доцента, заслуженого учителя України, яка виховала безліч дітей, даючи їм перші уроки мудрості, любові, торуючи дорогу до міцних знань. З поздоровленнями, подарунком та квітами привітали вони видатного вчителя.
Наступним етапом привітань став відео-ряд у якому нове покоління учителів відповідають на такі визначні питання, як:

-Професія учитель-це…?

-Чи хотіли б ви змінити професію?

-Сучасний вчитель. Який він?

-Що ви можете сказати про професію учителя?

-Чи згадуєте ви своїх учителів?

Звісно у відповідях молодих спеціалістів, учителі-ветерани чітко бачили себе, адже може змінюватися світ, підхід до навчання, оснащення класних кімнат, але професія вчитель це завжди зразковість, відповідальність, креативність. І не важливо, чи малюєш ти «Стінгазету» чи створюєш комп’ютерну презентацію, ти неодмінно готуєш нову інформацію для дітей, для зацікавлення їх, для привернення їхньої уваги до нудних на перший погляд тем. Гарні слова Юлії Шевченко, вчителя історії та правознавства розворушили ветеранів і відмітили одну схожу рису всіх вчителів:- «Працюючи з дітьми, я відчуваю себе завжди молодою душею!». Олена Рябова педагог-організатор поринувши у спогади про своїх наставників та виокремивши їх найкращі риси, створила портрет найкращого, на її думку вчителя.

Учасників зібрання привітала голова клубу «Свічадо» Ніна Гуренко. Вона сказала, що сила колосу – в урожайності, сила людини – в здатності творити добро. Освітянська нива багата на добро, і це є визначальним для професії педагога.

Ніна Василівна побажала всім присутнім щастя, добра і благополуччя, всім нам – миру, а учасникам зібрання – гарного настрою.

До слів привітання приєдналася та поринувши у вирій спогадів дитинства Петрівський селищний голова Світлана Тилик згадувала поіменно своїх учителів. «Усі ми родом з дитинства, з дбайливих учительських рук, тож хочу поринути у спогади і згадати про ті дбайливі руки, про те моє дитинство і шкільні роки, які були найкращими, не тільки тому що поруч були люблячі батьки, а й через те, що я йшла до школи і зустрічали мене там душевні, добрі люди, які стали взірцем на все життя. 

Так як символом даного засідання слугували спогади з дитинства до привітального слова був запрошений і колишній очільник закладу, де проводився захід, а зараз директор КУ «Петрівський РЦОЗО» Григорій Москалець. Згадав він і про початок своєї роботи серед видатного педагогічного колективу, про облаштування та порядки наведені у ті роки, ним юним педагогом і його іменитими наставниками-вчителями, які знаходилися у святковій залі. Також згадав і про момент створення клубу «Свічадо» і те, що слугувало причиною його створення: - «Ми відчули, що коли учитель йде на пенсію або на вислугу, тобто вже не в активі, він практично виключений з механізму освіти…». Особливу увагу привернув до того, що професія вчителя- це покликання, і що на привеликий жаль молоді спеціалісти все рідше обирають дану професію за цим критерієм. « Був один молодий вчитель географії, який рівно через рік своєї роботи визнав, що помилився з вибором професії, і я радий, що він усвідомив, що це не його, і не мучився сам, та не мучив дітей».

Продовжила вітальні слова директора Людмила Горбанець голова районного комітету профспілки працівників освіти і науки, яка вимовила турбуючі слова, поета-аматора, які звісно ж дуже підходять по духу усім учителям:

«Життя прожить — не поле перейти,

В житті людина славиться ділами,

І так потрібно шлях життя пройти,

Щоб легше було йти, тим хто за вами!

Батогом обуха не перебить…

Не зупинити час, він невблаганний.

Те що сьогодні мусиш ти зробить,

Не залишай на завтра, час не радить…»

Учителів – ветеранів тепло вітали відомими піснями у сучасному виконанні: «Ой на горі два дубки» та «Через сад виноград» учительський колектив навчально-виховного об’єднання з театральними мініатюрами. Ірина Семенко, Юлія Шевченко і  Віктор Гибало заспівали досить зворушливих та ніжних пісень. Сценка від учнівської молоді «Зустрічі колишнього двійошника з вчителем у стоматологічному крілі» порадувала та насмішила усіх присутніх на заході.

На завершення до усіх присутніх звернулася й очільниця закладу Алла Вєтрова: « Я сьогодні у кількох іпостасях перед вами. Як для випускниці цього навчального закладу, де першим директором моїм і сьогодні моїм директором є Григорій Леонідович Москалець, який був моїм вчителем, а пізніше навчив стати директором. Сьогодні серед вас є мій класний керівник, це жінка, яка привила любов до української мови, жінка яка допомогла мені стати на учительську стежину- Лідія Федорівна Довгуник. І сьогодні, хоч можливо і формат спогадів, але вони повинні бути. Адже саме спогади- це своєрідна передача інформації, своєрідне спілкування. Спогади- це те що було у нашому житті, з чого ми вчимося робити висновки…Висловлюємо вдячність усім присутнім, за те що ви є, за те що ви працювали з дітьми, за те, що кожна ваша сива волосинка залишилася у долі якоїсь дитини».

Завершилося зібрання неформальним спілкуванням та дружнім фуршетом.