Під час Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес» т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура представив трансформацію Агентства.

З огляду на завдання Європейського зеленого курсу та необхідність нагальних дій спільно з Міненерго ведеться робота не лише над законодавством, а й над оновленням Агентства:.

«Нові виклики, пов’язані із світовим трендом низьковуглецевого розвитку і побудовою «чистої» енергоефективної економіки, вимагають дієвих рішень та інструментів для різних секторів. Тому, за нашим задумом, Держенергоефективності має бути основним крос-секторальним органом, відповідальним за реалізацію державної політики «зеленого» переходу та забезпечення сталого розвитку України», - повідомив К.Гура.

Серед нових ініціатив, над якими вже працює Держенергоефективності спільно з Міненерго і партнерами:

  • Фонд декарбонізації як гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі;
  • «зелені» облігації - новий інструмент для залучення фінансування на проекти екологічного спрямування із потенціалом у розмірі 36 млрд євро до 2030 року;
  • біржа твердого біопалива для покращення якості твердого біопалива та зниження його вартості на 10-20%;
  • енергетична утилізація відходів;
  • «зелені» кредити у рамках нової цільової програми з енергоефективності на 2022­2026 роки із поширенням на різні сектори економіки;
  • гарантії походження енергії із відновлюваних джерел;
  • Фонд зелених інвестицій «Огееп Іп «еліпсні ГипсІ ИА»;
  • «зелений» водень;
  • реєстр установок на біомасі та інші.

Курс України на декарбонізацію та сталий розвиток, а також нові законодавчі кроки - усе це презентували Міненерго та Держенергоефективності для понад 900 учасників Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес», який було ініційовано та проведено 24 листопада.

У своєму виступі Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець наголосила на тому, що Україна, як і весь прогресивний світ, рухається у напрямку «зеленого» переходу та декарбонізації. Тому особливу пріоритетність мають енергоефективність та «чиста» енергетика.

При цьому, формування та реалізація політики здійснюються із дотриманням міжнародних зобов’язань і принципів Європейського зеленого курсу.

Тож, Міненерго та Держенергоефективності активізувало роботу над законодавчою базою та створенням дієвих інструментів у сфері енергоефективності.

«Ціль - забезпечити крос-секторальний розвиток енергоефективності, яка повинна включати не тільки житлову сферу, як раніше, але й інші сектори економіки: промисловість, транспорт, бюджетну сферу, енергетику. Саме таким чином можна досягти результату - врешті-решт зменшити високий рівень енергоємності української економіки (у 2 рази вищий, ніж в середньому у світі)», - повідомив під час виступу Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Як пояснив Костянтин Гура, з огляду на нагальність реформ спільно з Міненерго проведено роботу щодо реорганізації Держенергоефективності у ключовий крос- секторальний орган, відповідальний за реалізацію політики «зеленого» переходу та сталого розвитку України.

Серед ключових напрацювань Міненерго та Держенергоефективності:

  • Фіналізовано базовий довгоочікуваний законопроект «Про енергетичну ефективність».
  • Розроблено концепцію нової Державної       цільової програми

енергоефективності на 2022-2026 рр., яка передбачатиме державну підтримку енергоефективних заходів не лише в житловому секторі, айв секторі бюджетних установ, промисловості та транспорті.

  • Ініційовано створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на енергоефективні заходи та проекти з декарбонізації.

Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі.

Завдяки запуску Фонду очікується додатковий ефект надходжень до загального фонду державного бюджету на рівні понад 1 млрд грн щорічно.

  • Напрацьовано законопроекти щодо відновлення енергосервісу у бюджетній сфері та його розширення на комунальну сферу і енергетику.
  • Підготовлено та очікується внесення на розгляд Уряду Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей.
  • Продовжено на 2021 рік програму «теплих кредитів» для власників індивідуальних будинків. Перелік обладнання, на яке можна залучати «теплі кредити», розширено і доповнено системами накопичення енергії, інтелектуальними лічильниками електроенергії, електрозарядками для авто.
  • Прийнято закон та підготовлено концепцію і план заходів для запровадження ринку зелених облігацій. Це новий для країни вид цінних паперів, що дозволить залучати фінансування в масштабні проекти екологічного спрямування. Потенціал цього ринку в Україні оцінюється у 36 млрд доларів до 2030 року.
  • Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні. Це перспективний інструмент для декарбонізації енергетики, промисловості і транспорту. Також це шанс для України стати гідним партнером ЄС у цій сфері, зважаючи на значні ресурси для виробництва «зеленого» водню та розгалужену інфраструктуру.
  • Розроблено цілий пакет законопроектів для активізації заміщення імпорту традиційних енергоресурсів шляхом розвитку біоенергетики, а саме:
  • законопроект щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом;
  • законопроект щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту;
  • законопроект щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин;
  • законопроект щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО2.

Також опрацьовується питання розвитку ринку біометану. Його потенціал дозволяє замістити в еквіваленті близько 8 млрд м3 газу в рік.

«Якщо взяти до уваги максимальні можливості використання твердого біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу може сягнути 37 млрд мЗ газу в рік. Навіть використання менше половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбавитися залежності від імпорту газу, який у 2019 р. склав 14 млрд мЗ і за який сплачено З млрд доларів», - прокоментував заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.

Розвиток біоенергетики є особливо перспективним для громад. Це потрібно мати на увазі новообраним головам, які бажають зменшити витрати на оплату енергоносіїв, успішно пройти опалювальний сезон, а також забезпечити робочі місця і активізувати економічні процеси.

«Закликаю громади до активної роботи у всіх вищезазначених сферах. Це запорука не лише Вашої енергонезалежності, а й економічного розвитку, енергобезпеки та добробуту громадян», - підсумував Костянтин Гура.