ОПИС СИМВОЛІКИ


    Герб. У синьому полі срібна підвищена вузька балка: у верхній частині щита золоте полуденне сонце, внизу – золоті перехрещені булава та колос.
    Прапор. Прямокутне полотнище зі співвідношенням сторін 2 : 3 у верхньому древковому куті зображені перехрещені жовті булава та колос, складається з трьох горизонтальних смуг: синьої, білої та синьої; співвідношення 3 : 1 : 1.
    Пояснення символіки. Срібна підвищена вузька балка є символом річки Інгулець, що протікає територією Петрівщини.
    Інгулець крім історичного , завжди мав і має велике значення у формуванні району.
    Зображення сонця у верхній частині щита символізує життя, тепло і світло. В даному випадку цей символ опосередковано підходить від поховальних могил (курганів), що височать по території району. Їх вік археологи визначають рівним єгипетським пірамідам та пов`язують їх семантично, обожнюючи їх культові традиції, підкреслюючи їх солярну (сонячну) символіку.
    Перехрещені булава та колос характеризують Петрівщину як козацький край, землі якого входили до Вольностей Війська Запорізького та пов`язаного з цим початком їх заселення. Козацька (отаманська) шапка в оздобленні гербового щита та булава в гербі нагадують про роль кошового отамана Петра Калнишевського та козацького руху в історії Петрівщини.

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО РАЙОН

    Дата утворення – 1923 рік.
    Центр – смт. Петрове.
    Відстань від обласного центру – 119 км.
    Петрівський район розміщений у південно-східній частині Кіровоградської області та межує на північ з Олександрійським районом, на захід з Новгородським і Долинським районами Кіровоградської області, на південь і схід – з Дніпропетровською областю.
     Населення району станом на 1 листопада 2013 року становить 23 744 тисяч чоловік.
     Територія району становить 119494 га, або 1195 кв.км.
     Водні ресурси. Гідрографія Петрівського району представлена річками, водосховищем, ставками і підземними водами. Річки району належать до басейну Дніпра, що несе свої води у Чорне море. Найбільшою річкою району є р.Інгулець, остання права притока Дніпра. З правого берега в річку Інгулець впадають річки Бешка і Верблюжка, з лівого - річка Жовта. Ці річки являють собою типово степові потоки, що влітку навіть пересихають. Підземні води на Петрівщині представлені рядом водоносних горизонтів, що залягають на різній глибині і мають тісний зв’язок з геологічною будовою та рельєфом місцевості. Водоносний горизонт на кристалічних породах, багатий на воду задовільної якості, широко використовується населенням шляхом створення колодязів і свердловин. В межах району налічується 60 ставків загальною площею дзеркала 540 га. Крім того, в межах району на р. Інгулець збудоване водосховище площею 1750 га.

Рельєф району хвилястий, розсічений річними долинами, багаточисельними балками та ровами. По характеру рослинного світу територія району відноситься до підзони різнотрав’яних злакових степів Придніпровського округу, північно-західних степів.
    Клімат помірно контенентальний, напівзасушливий. В долинах річок і глибоких балках спостерігаються кристалічні породи, корисні копалини, граніт, вугілля, уран, графіт, пісок, залізна руда.
    Грунтовий покрив. Згідно агрогрунтованому районуванню проведеному Українським науково-дослідницьким інститутом землеробства, територія Петрівського району входить в південно-східну частину Кіровоградської області, де земельний покрив порівняно однаковий. В долинах рік - алювіальні грунти, на схилах долин і водорозділах переважають звичайні середньогумусні чорноземи, і тільки в південній частині району частково вклинаються малогумусні чорноземи. Природна рослинність району характеризується наявністю невеличких лісків, степових чагарників (терників). В деревостої лісків переважають низькорослі дерева – дуб, ясен, клен і інші. Росте ліщина, глід. Є терен, дереза, шипшина, ожина, степова вишня, багато трав.

По адміністративному поділу район розділений на 2 селищні і 13 сільських рад, до складу яких входить 39 населених пунктів.

На території району функціонують 26 бібілотек, 22 клубні установи, 2 дитячі музичні школи,13 загальноосвітніх навчальних закладів, 1 навчально-виховний комплекс, 1 НВК "Загальноосвітній навчальний заклад ІІ-ІІІ ст.-гімназія", дитяча спортивно-юнацька школа „Олімп”, 7 музеїв.
    В районі працює Петрівська центральна районна лікарня, 5 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 19 фельдшерсько-акушерських пунктів, 2 сільські лікарські амбулаторії.

На території району діють такі релігійні громади:
Українська православна церква с.Нового Стародуба, с.Володимирівки, с.Чечеліївки, смт.Балахівки, смт.Петрового, с.Іскрівки,с.Петрівського, с.Луганки, с.Червонокостянтинівки Московської патріархії. Українська православна церква cмт. Балахівки, с.Водяного Київського патріархату.
Церква Євангельських християн-баптистів с.Нового Стародуба, с.Червоносілля, с.Рядового, с.Володимирівки Всеукраїнського Союзу Об`єднань Євангельських Християн-баптистів.
Церква Божа «Церква Ісуса Христа» смт.Петрового, с.Зеленого, Союзу «Церкви Божої України».
Релігійна громада Християн віри Євангельської „Церква Божа в пророцтвах”.
Об`єднання релігійних громад Християн віри Євангельської „Церква Божа в пророцтвах в Україні „Воскресіння” с.Нового Стародуба.

ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА РАЙОНУ

Родюча, хлібосольна і щедра на талановитих людей Петрівська земля.


   Петрівський район є батьківщиною багатьох талановитих людей, революціонерів, діячів культури, літератури. Вихідцями з району є: український літературознавець – славіст член-кореспондент Академії наук України Г.Д.Вервес – уродженець села Петрове, український вчений-агромеліоратор, член-кореспондент Академії наук України М.О.Тюлєнєв – уродженець села Ганнівка, революційний народник Леонід Аполлонович Дическуло, який брав участь у групі „чайковців” (Одеса, 1874) і ходіння в народ, а у 1988 році примкнув до „південних” бунтарів, письменник І.С. Хоменко, уродженець села Зеленого, йому належить збірка віршів „Дуби нам схиляються”, „Солов’їні світанки”, „Живе зерно”, драматична поема „Марина Чурай”, твори для дітей; співак, народний артист України О.М. Таранець теж уродженець села Зеленого; письменник, революціонер-народник С.М. Степняк-Кравчинський, уродженець села Новий Стародуб, заслужений лікар УРСР М.І. Попов, уродженець села Новий Стародуб. Вихідцями з району є Герої Радянського Союзу: Ткаченко П.П. – уродженець села Федорівка, Онищенко Г.Х. – уродженець села Ганнівка, Бурда С.К. уродженець села Вовчанка, Щур - Ф.А. уродженець села Чечеліївка, Погорілий С.О. – уродженець села Новий Стародуб, Галуган І.Ф. – уродженець села Баштине, Дригін В.М. – уродженець села Чечеліївка. Повні кавалери ордена Слави: Ковпак Олексій Павлович, Косолапов Віктор Григорович. Гордість Петрівщини – відважний моряк, контр-адмірал М.Г.Байсак, прототип головного героя роману Василя Кучера „Голод” Михайла Бойчака. Михайло Григорович Байсак автор кількох книжок, лауреат літературної премії імені Фадеєва.

На державний облік в районі взято 27 пам'яток історії та 168 археології, 8 архітектури та містобудування. Пріоритетними напрямками діяльності відділу культури з пам'яткоохоронної справи є виконання Закону України 'Про охорону культурної спадщини' щодо забезпечення державної охорони пам'яток культури.

Наприкінці XVII століття, після перемоги Богдана Хмельницького під Жовтими Водами, вихідці із Запорізької Січі почали поселятися на берегах р.Інгульця. Ожили історичні місця, густо политі кров`ю запорізьких козаків і селян. Як пам`ятники тих часів навколо селища і досі височать козацькі могили – Бекетова, Січова, Стареча. За селом Іскрівка, біля річки Інгулець, знаходиться могила капітана війська Запорізького Сави Самодриги. Могила знаходиться під масивним Хрестом-монументом. Хрест-монумент цінний, як архітектурна пам’ятка XVIII століття.

В цьому є селі, Іскрівці, в Хресто-Воздвиженському храмі знаходиться рака з мощами святого священномученика Миколи Іскрівського, колишнього священника храму (1905-1919 роки), який славився добрими справами, даром цілителя та провидця. На території с.Іскрівки, також, знаходиться цілюще джерело святого священномученика Миколи Іскрівського та джерело святої великомучениці Параскеви П`ятниці.

Події Другої світової війни залишили гіркий слід у пам`яті Петрівчан та закарбувалися в гранітному камені для вічної пом`яті нащадків. Кожен пам`ятник – це хвилююча розповідь про ратні і трудові подвиги народу. Петрове – перший районний центр Кіровоградської області, звільнений від німецько-фашистських загарбників. На території району знаходяться:   - 19 братських могил радянських воїнів ( у кожному селі району, де була хоча б короткотермінова сутичка з ворогом), на плитах біля яких викарбувано імена багатьох з тих, хто спить вічним сном.   - 3 пам’ятники воїнам – землякам ( в смт.Петрове, с.Баштине, с.Петрівське).

Меморіальний комплекс в селі Зеленому увічнює подвиги радянських людей в роки Другої світової війни. В селі Ганнівці знаходиться могила Героя Радянського Союзу Г.Х.Онищенка; в смт. Петровому пам’ятник радянським танкістам (постамент «Танк», розвилка доріг с.Райполе – с.Олександро-Мар’ївка). Пам’ятний знак воїнам-визволителям стоїть в смт.Балахівці (біля дороги на м.Олександрію), нагадуючи прийдешньому поколінню про безсмерний подвиг.

В 1995 році в смт.Петровому відкрито Пам’ятний знак героям-землякам (стела біля районного будинку культури і районного музею історії).

В смт.Петровому знаходиться пам’ятник трудової слави - трактор „Універсал”.
        В Петрівському районі працюють 6 музеїв, з них 5 – громадських, 1 – районний музей.

Під охороною в районі знаходиться 168 пам’ятників археології, 31 пам`ятка історії та культури Згідно Закону України „Про місцеве самоврядування” за збереження, охорону пам`яток відповідають сільські та селищні ради.

 

КЛУБНІ УСТАНОВИ


Мережа клубних установ:

- 20 установ, з них:

- 1 Районний будинок культури;

- 14 сільських будинків культури;

- 5 сільських клубів.

 

Петрівський Районний будинок культури Юридична адреса:

вул. Центральна,45, смт Петрове, Кіровоградська обл., 28300, тел.9-70-08


         В районі чотири аматорських колективи носять звання «народний»:театр малих форм «ОБРІЙ» Петрівського РБК, фольклорний ансамбль автентичного співу «ДЖЕРЕЛО» Олександрівського СК, жіночий вокальний ансамбль «ТОПОЛЯ» Володимирівського СБК, жіночий вокальний квартет «ЕЛЕГІЯ» Петрівського РБК.


БІБЛІОТЕКИ ПЕТРІВСЬКОГО РАЙОНУ


            Одним із основних завдань роботи бібліотек є завдання працювати над забезпеченням громадян повною і об’єктивною інформацією шляхом вільного і рівноправного доступу до бібліотечних ресурсів, до мережі Інтернет, забезпечення бібліографічно-інформаційного обслуговування користувачів для розвитку освіти, культурного збагачення, удосконалення господарської діяльності та поінформованої участі в демократичному суспільстві і т.ін.

         Бібліотеки співпрацюють з місцевою владою, державними та громадськими організаціями району, продовжено роботу щодо поліпшення становища жінок та сприяння гендерної рівності у суспільстві, діяльності ПЦРІ .

         Мережа бібліотек району:

         20 бібліотек, з них:

         -ЦРБ (Петрівська центральна районна бібліотека);

         -РДБ (Петрівська районна дитяча бібліотека);

         -1селищна бібліотека;

         -17 сільських бібліотек

 

ПЕТРІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА БІБЛІОТЕКА

 

Юридична адреса: вул. Центральна, 38, смт. Петрове, Кіровоградська обл, 28300 тел.9-62-85.

При бібліотеці діє молодіжний клуб “ГАРМОНІЯ” (морально-етичне становлення молоді).

З жовтня 2003 року при бібліотеці почав діяти Петрівський інформаційний центр “Мережа громадянської освіти” , який був створений завдяки участі Обласної інформаційної служби (що діє на базі Кіровоградської ОУНБ ім. Чижевського) у проекті “Мережа громадянської освіти”, підтриманим Національним Фондом Демократії (США).

Метою діяльності  центру є:

 -повне задоволення запитів користувачів необхідною інформацією на електронних носіях, у тому числі, за допомогою мережі Інтернет;

-формування контингенту користувачів ІРЦ. Залучення до центру користувачів різних соціальних груп: учнів, студентів, лідерів громадських організацій, представників місцевої влади, органів самоврядування;

-підтримка правової освіти населення через широке використання довідково-правових баз України.

Бібліотека проводить рекламні заходи, виступи в ЗМІ з метою донесення інформації про ІРЦ до населення, проводить консультації, бесіди зі своїми користувачами. При цьому, користувач не тільки одержує доступ до ресурсів, але й може навчитися основам  роботи  з комп'ютером і в мережі Інтернет .

Особливо актуальною темою являється робота з сучасними онлайн-сервісами,  такими  як: реєстрація на ЗНО, взяття довідок від різних органів, оплата комунальних послуг, замовлення квитків та інші послуги, які суттєво допомагають  нам у житті та економлять наш час.

Ведеться робота над оформленням та наповненням веб – сторінки Петрівської центральної районної бібліотеки . З'являються нові розділи, додаються нові статті, оновлюється виставлена раніше інформація, оперативно висвітлюються останні важливі події, які відбулися в бібліотеці. Ведеться робота над поповненням електронних баз даних. ”Статті”, “Книги”, “Краєзнавство”. ЦРБ бере участь в веденні Кіровоградського регіонального центрального краєзнавчого кооперативного каталогу, надсилаючи до нього опис місцевої газети “Трудова слава”.

Також до послуг користувачів понад 36 тисяч примірників літератури з різних галузей знань, де кожен читач може підібрати собі книгу до смаку та великий асортимент  періодичних видань.

         Петрівська районна дитяча бібліотека

Юридична адреса: вул. Літвінова,12, смт Петрове, Кіровоградська обл. 28300 тел. 9-60-28

  Петрівська  районна дитяча бібліотека є  головним спеціалізованим бібліотечним закладом , що забезпечує реалізацію державної та регіональної політики у сфері культури в інтересах дітей; надає їм всебічну інформацію; сприяє популяризації дитячого та сімейного читання, освітньо-виховному процесу та організації дозвілля дітей і підлітків .

  Щороку бібліотека обслуговує    1.8  тис.  користувачів дітей, вчителів, вихователів дошкільних навчальних закладів, батьків. До  послуг користувачів бібліотеки   16 000  примірників книг, 35 назв періодичних видань .

Крім  цього користувачі районної дитячої бібліотеки мають можливість задовольнити свої  інформаційні потреби завдяки роботі Інтернет центру  з наданням безкоштовного доступу до  Інтернету, створеного завдяки перемозі  в  четвертому раунді конкурсу проектів   «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках Міжнародної програми «Бібліоміст». Доступ до мережі Інтернет  надається за рахунок бюджетних коштів.  

Петрівська районна дитяча бібліотека має свій сайт   petrovolib.pp.ua  та сторінку у  Facebook. Бібліотека є  зоною  -WI-FI

Залученню користувачів-дітей до книги, мистецтва, організації їхнього дозвілля великою мірою сприяють соціокультурні заходи, що відбуваються у тісній співпраці з місцевими школами, навчально-виховними комплексами,   районним музеєм історії.

З користувачами дітьми проводиться  індивідуальна та масова робота, яка включає велику кількість заходів, різноманітних за тематикою і формою. Поряд із традиційними літературними годинами, ранками, іграми, оглядами все більшого поширення набувають нові форми заходів, серед яких мультимедійні презентації, віртуальні подорожі, веб-розвідки, скайп-зустрічі, квести , різноманітні акції, конкурси тощо.

Бібліотекарі  працюють  не тільки у своїх закладах, а й у літніх оздоровчих центрах для дітей.  Проводиться активна роботу по залученню потенційних користувачів  через бібліотечні акції.   

В районній дитячій бібліотеці    працюють   3 клуби за  інтересами, зокрема: «Умілі ручки»,  «Інтернет Чомучки» та «Книга і лялька»

       Щорічно бібліотека є  учасницею  Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія», Всеукраїнського тижня дитячого читання, Всеукраїнського дитячого літературного конкурсу «Творчі  канікули».

ПЕТРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ

Юридична адреса: вул. Центральна 43, смт Петрове, Кіровоградська обл. 28300.

 

Петрівський районний музей  історії було відкрито у 1967 році.Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, інформаційна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича. На даний час  він має 3 виставкові зали , експозиції розповідають про історію становлення та розвитку Петрівського району. В районному музеї історії налічується 850 одиниць основного фонду та 900 одиниць науково-допоміжного фонду .

Основними темами комплектування фондів є :

  1. Заселення краю
  2. Петрівщина в період Другої світової війни
  3. Колективізація та голодомор 30-х років.
  4. Відбудова народного господарства
  5. Декоративно-ужиткового мистецтво Петрівщини 
  6. Гордість Петрівщини
  7. Герої нашого часу
  8. Сучасність
  • Нумізматика

Проводяться виставки створені Українським інститутом національної пам’яті та тематичні виставки до календарних свят та пам’ятних дат. Також було проведено акцію « Музей громаді та суспільству» з метою  зібрання матеріалів, що розповідають про традиції, ремесла та побут нашого краю.

В районному музеї проводиться робота щодо вивчення історії сіл району та життя і творчості видатних вихідців району.

Музей бере активну участь в житті району. Такі свята, як: Масляна, 8 березня, День Перемоги,  Святкування річниці заснування смт Петрове, День захисників Вітчизни, День ліквідатора та День працівників сільського господарства  готуються за матеріалами, що стосуються цих дат зібраними саме в музеї .Також під час проведення заходів в парку смт Петрове  експонувалися пересувні виставки : « Масляну гуляємо весну зустрічаємо», « Герої твої Петрівщино», «Втрати Петрівщини від фашизму»,  « Петрівщина  у часі»» , тематична виставка « Історія краю в обличчях та документах» до 245 річниці смт Петрове.

 

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СЕЛИЩА, СЕЛА РАЙОНУ

На території Петрівського району знаходиться 2 селищні і 13 сільських рад та 39 населених пунктів, розташованих на підвідомчих територіях сільських і селищних рад

Чисельність наявного населення, осіб, станом на 1 квітня 2014 року

Всього по Петрівському району – 23744 , в тому числі:
Петрівська селищна рада 8335

 

смт.Петрове

7703
с.Новомануйлівка
63
с.Олександродар
6
с.Покровка
75

Балахівська селищна рада 861

 

смт.Балахівка

861

 

Ганнівська сільська рада 2964

 

с.Ганнівка

1131
с.Володимирівкa
712
селища Рядове
1121

 

Богданівська сільська рада 557

 

с.Богданівка

332
с.Мало Ганнівка
26
с.Солдатське
199

 

Водянська сільська рада 373

 

с.Водяне

292
с.Маловодяне
76
с.Сабадашове
5

 

Зеленська сільська рада 725

 

с.Зелене

725
с.Артемівка
0

 

Іванівська сільська рада 220

 

с.Іванівка

220

 

Іскрівська сільська рада 1093

 

с.Іскрівка

1073
с.Новофедорівка
20

 

Луганська сільська рада 1501

 

с.Луганка

1250
с.Братське
251

 

Малинівська сільська рада 412

 

с.Малинівка

412

 

Новостародубська сільська рада 2908

 

с.Новий Стародуб

2335
с.Мар`янівка
0
с.Олімпіадівка
177
с.Федорівка
100
с.Червоносілля
295

 

Петрівська сільська рада 1230

 

с.Петрівське

925
сЗелений Гай
38
с.Лани
8
с.Олександро-Мар`ївка
259

 

Червонокостянтинівська сільська рада 1396

 

с.Червонокостянтинівка

806
с.Баштине
494
с.Краснопілля
93
с.Лелеківка
1
с.Новопетрівка
2

 

Чечеліївська сільська рада 1320

 

с.Чечеліївка

786
с.Олександрівка
535

 

Йосипівська сільська рада 265

 

с.Йосипівка

265

 

 

 

ІСТОРІЯ НАШОГО КРАЮ,

ЗАПОВІДНИКИ ТА УРОЧИЩА

Історія заснування і походження назви району приводить нас в далекі часи Запорізької Січі – осередку і, одночасно, організації вільного козацтва за дніпровськими порогами.

Весною 1648 року в урочищі Жовті Води ( за 18 км. Від Петрового) загони Богдана Хмельницького розгромили авангард польських військ. Ця перемога мала велике значення для дальшої визвольної боротьби українського народу, вінцем якої було проголошення возз’єднання України з Росією. В боях під Жовтими Водами вирішалась доля і частини дикого степу. В урочищах і балках, по яких притоки несли свої води до Інгульця, виходці із Січі осідали зимівниками та хуторами. Роком заснування Петрового можна вважати 1709 рік. Хутір Петрика мав кілька землянок, хат-мазанок, та козацьку церкву-каплицю.
    Бурхливі часи 1709 року (коли царські війська зруйнували Запорізьку Січ) поклали свій відлунок на життя хутора Петрика. Він запустів, але після повернення запорожців, швидко почав заселятися одруженими запорожцями та постолатами, виходцями з гетьманщини Правобережної України на території Нової Сербії і Новослобідського полку.

    В період Нової Січі (1734-1935 рік) с.Петрове було великою Запорізькою слободою, в якій налічувалося біля 300 дворів, був чималий церковний прихід, до якого належали навколишні села і хутори. В 1775 році в Петровому працює поштова станція. Поля Петрівського району були місцем для збору російських і козацьких військ перед походом проти поляк і татар.

    У травні 1775 року царський уряд ухвалив „истребить кошових козаков”. Після ліквідації останнього коша запорізького, слобода Петрове була виділена в державні маєтності.

    В 1784 році Петрове увійшло до складу Олександрійського повіту Херсонської губернії. Поселення мало низенькі селянські хати, які тулились над обривами річки. Степи славились тріпчастою ковилою, водились дикі кози, вовки, лисиці, зайці, борсуки, тхори, дрофи.

    Лихим був в історії села 1840 рік. На Інгульці сталася катастрофа-повінь. Водою було занесено водяні шляхи, хати, стайні.

    В 1863 році, з ліквідацією військових поселень, Петрове перетворюється в цивільне поселення (село). До складу Петрівської волості тоді входили с.Петрове, Мар’янівка, Новоселівка, Графитівка, Ново-Григорівка, Іванівка (Сабадашеве) хутори Шапошніков та інші. В ті часи землі Петрівщини активно заселялися, бо були багаті та родючі. В основному населення займалося хліборобством, , землю обробляли ралами і дерев’яними плугами , але були торгівці, ремісники. В самім Петровому щороку проводились 4 ярмарки, базари по неділях, середах, п’ятницях. В 1877 році відкрито земську школу. Перший випуск відбувся в 1879 році.

    В 70-х роках XIX століття на околиці с.Петрове жив один із перших дослідників Криворізького залізорудного басейну О.М.Поль. В 1872 році він відкрив на землях Власівської балки багаті поклади графіту, а також залізні руди, каолін, тощо. Згодом в Петровому почала працювати графітна копальня, та розвідкове добування залізної руди.

    Широкого розмаху набув революційний рух селян в 1905 році. На мітингах, сходах збиралися селяни, де виступали з політичними промовами революційно настроєні робітники Криворізьких рудників, сільські активісти.
    А восени запалали маєтки. Селянський рух був жорстоко подавлений царськими військами. Але розправа не припинила боротьби. Навесні 1906 року організувались революційні гуртки, які поширювали політичну літературу, вели роз’яснювальну роботу серед селян, вивчали революційні пісні.
    Крім політичної агітації гуртківці завозили з міст Олександрії, Кривого Рогу, Катеринославу нелегальну зброю, вибухівку. Через студента Кузьменка було налагоджено зв’язок з Петербургом.

    Важким тягарем для петрівців було введення сталінської земельної політики. В 1908-1909 році вийшли із сіл на хутори і відруби 14 господарств. Багато бідняцьких і середняцьких господарств, землі яких закупили куркулі, розорилися.
    Однією з найскладніших сторінок в історії Петрового були 1917-1921 роки. Тут в глухих степах колишньої Херсонщини почалася найжорстокіша боротьба за встановлення радянської влади. В цей час Петрівська волость ввійшла до складу Криворізького повіту, повіти ліквідовані, 12.03.1923 Петрове - райцентр Криворізького округу Одеської губернії і всі події того часу тісно пов’язані з діяльністю більшовиків Криворіжжя.

    Весною 1921 року організовується перша комуна, в яку вступили колишні партизани-бідняки. Весною 1921 року вперше було засіяно 30 гектарів колективної землі.

    З 1922 по 1926 рік майже 1000 сімей вийшли із селянських общин і заснували нові села: Червонокостянтинівка, Виночаївка, Петропіль, Мишоловки, Вершиновласівка та інші.

    До революції в Петровому було організовано судоощадне та кредитне товариство. На їх основі в 1925 році було створено сільськогосподарський банк, який допомогав селянам з кредитами для придбання сільськогосподарських машин та інвентаря.

    В лютому 1927 року на графітній котельні створено шахтний комітет профспілки, первинна парторганізація, комсомольська організація.

    В 1929 році Петрове стає районним центром в складі Криворізького округу. В 1930 році, після ліквідації округів Петрове входить до складу П’ятихатського району. В 1935 році знову організовано Петрівський район (з П’ятихатського, Новгородківського, Новопразького районів), із 92756 гектарами землі, 16 сільськими радами, 66 колгоспами, 2 радгоспами, 3 МТС і 1 м’ясорадгоспом.

    З початку Великої Вітчизняної війни 4219 чоловік Петрівського району пішли захищати Батьківщину, з них майже 400 петрівців.

    8 серпня 1941 року Петрове захопили фашисти. Більш, як 200 молодих хлопців та дівчат вони відправили на каторгу до Німеччини. Були зруйновані і спалені всі господарські приміщення колгоспів, МСТ, школи та майже 100 будинків місцевих жителів.

    В районі велася боротьба проти окупантів. Було створено підпільні групи (1942 рік) в селах Богданівні, Петровому, Рядовому та група опору з частини вчителів та молоді селища Петрового.

    21 жовтня 1943 року війська Другого Українського фронту визволили від німецько-фашистських загарбників Петрове – перший районний центр Кіровоградщини. Двома днями раніше ( 19 жовтня) – село Зелене.

    Жорстокі бої за кожен населений пункт на землях Петрівщини тривали до 6 березня 1944 року. За визволення району загинуло близько 10306 воїнів.

    Відроджувати сільське господарство допомагали трудівники РРФСР і республік Середньої Азії. Протягом 1945-1948 років вони надіслали колгоспам Петрового і МТС насіння, худобу, 50 тракторів, 25 моторів, тощо.

    На кінець 1947 року зросла врожайність зернових, збільшилось поголів’я великої рогатої худоби. У 1950 році 7 колгоспів Петрового об’єднались у три великі господарства – імені Леніна, імені Калініна та імені ХХ-річчя Жовтня. На річці Інгулець трудівники села спорудили колгоспну гідроелектростанцію, що дало можливість механізувати трудомісткі роботи на токах і фермах. В хати колгоспників прийшла електрика.

    За післявоєнні роки, починаючи з 1950 року, в господарствах району першочергова увага в галузі будівництва приділялася зміцненню матеріально-технічної бази культури та освіти. В усіх населених пунктах побудовано клуби, будинки культури та школи.

    Найвизначніші побудови 1950-х років – це Петрівський маслозавод (1952), Іскрівське водосховище (1956). 3 квітня 1963 року Петрове набуло статусу селища міського типу. В 1970 році в районному центрі побудовано стадіон.
    У районі прокладено 258 кілометрів автомобільних шляхів, у тому числі 211 кілометрів з твердим покриттям. В кінці 70-х років створюється база по видобутку залізної руди. Працюють два залізорудні кар’єри – Петрівський та Артемівський. Запаси залізної руди при освоєнні проектної потужності обох кар’єрів 13 млн. тонн на рік, розраховані на період експлуатації понад 100 років. За період експлуатації кар’єрів у найсприятливіші роки добувалося понад 6 млн. тонн руди, яка направлялась на збагачення до м.Кривого Рогу. За якихось 5-10 років в Петровому виросли два мікрорайони „Сонячний” та „Артемівський” з п’ятитисячним населенням.

    У 80-х роках у районному центрі побудована школа на 1200 учнів, лікарняний комплекс (терапевтичне, інфекційне відділення) центральної районної лікарні, 20 кілометрів дороги з твердим покриттям для сполучення з с.Петрового з м.Кіровоградом (через Новогородківський район), будинок побуту, банно-пральний комбінат. В 90-х роках розпочинає будівництво своєї промислової бази і діяльність агропромфірма „Лідер” (млин, макаронний цех, олійниця).

    В 2000 році на території району почали функціонувати 5 приватних АЗС, ряд приватних кафе-барів, магазинів. Важливою подією в житті району стала його газифікація, яка розпочалася ще в 70-х роках – газифіковані села Володимирівка, Петрівське, Луганка, Іскрівка. У 1996 році прийшло голубе паливо в районний центр – селище міського типу Петрове. На січень 2004 року по селищу прокладено 24,9 кілометрів розгалуджуючих газових мереж, газифіковано більше 1000 квартир.

 

           Петрівський район є батьківщиною багатьох талановитих людей, революціонерів, діячів культури, літератури.

    Вихідцями з району є: український літературознавець – славісний член-кореспондент Академії наук України Г.Д.Вервес – уродженець села Петрове, український вчений-агромеліоратор, член кореспондент Академії наук України М.О.Тюлєнєв – уродженець села Ганнівка, революційний народник Леонід Аполлонович Дическуло, який брав участь у групі „чайковців” (Одеса, 1874) і ходіння в народ, а у 1988 році примкнув до „південних” бунтарів, письменник І.С. Хоменко, уродженець села Зеленого,йому належить збірка віршів „Дуби на схиляються”, „Солов’їні світанки”, „Живе зерно”, драматична поема „Марина Чурай”, твори для дітей, співак, народний артист України О.М. Таранець, теж уродженець села Зеленого, письменник, революціонер-народник С.М. Степняк-Кравчинський, уродженець села Новий Стародуб, заслужений лікар УРСР М.І. Попов, уродженець села Новий Стародуб. Вихідцями з району є Герої Радянського союзу: Ткаченко П.П. уродженець села Федорівка, Онищенко Г.Х. уродженець села Ганнівка, Булда С.К. уродженець села Вовчанка, Щур Ф.А. уродженець села Чечеліївка, Погорілий С.О. уродженець села Новий Стародуб, Галуган І.Ф. уродженець села Баштино, Дригін В.М. уродженець села Чечеліївка. Повні кавалери ордена слави Ковпак Олексій Павлович, Косолапов Віктор Григорович.

    Гордість Петрівщини відважний моряк, контр-адмірал М.Г.Байсак, прототип головного героя роману Василя Кучера „Голод” Михайла Бойчака. Михайло Григорович Байсак автор кількох книжок, лауреат літературної премії імені Фадеєва.

На території району знаходиться заповідник загальнодержавного значення „Власівська балка”.Його площа становить 130,7 га. Степова ділянка у середині течії р.Інгульця, по днищу виявлені плями високотравних боліт. Значні популяції утворюють рідкісні і мало поширені види рослин: ковила волосиста, сон чорніючий, тюльпан дібровний, горицвіт весняний, вишня степова, мигдаль степовий та інші. Із ссавців поширені: косуля, заєць русак, лисиця, єнотовидна собака, ховрах рябий, кріт звичайний.

В Петрівському районі знаходяться заповідні урочищах:

 - „Питомник” –  площею 13,6 га, розміщене в с.Богданівці. являє собою лісо-степовий природний комплекс. За видовим складом флори територія відноситься до зони байрачного степу. Деревна рослинність представлена дубом череватим, сосною звичайною і кримською, ясенем звичайним, кленом-явором.

 - „Новомогильне” – площею 205 га, розміщене за 14 км від с.Новий Стародуб. Лісовий масив чергується з зарослями чагарників. В основному зустрічаються дуб череватий, сосна кримська, ясен звичайний, горіх грецький. Єдине місце в районі, де мешкає дикий кабан.

 - „Бабенківське” –  площа якого становить 40,4 га, розташоване в с.Олександродар. Являє собою частину системи балок, розташованих у напрямку до р.Інгулець. Особливу наукову цінність надають види рослин, занесені до Червоної книги України: сон-трава чорніюча, ковила тріпчаста.

 - „Ганнівське” – площею 357 га, що знаходиться у с.Ганнівці. Являє собою лісовий природний комплекс байрачного степу. Вік насаджень у середньому 50 років. Основні типи лісу представлені сухою берестово-кленовою дібровою і свіжою грабовою дібровою. У масиві зберігається генофонд звіробою звичайного – цінної лікарської рослини. Урочище відзначається різноманітною фауною. Тут мешкає борсук і видра – види, занесені до Червоної книги України.

Орнітологічний заказник місцевого значення „Петрівський” , площею 397 га, розміщений на території Петрівської селищної та Богданівської сільської рад.

Акваторія Іскрівського водосховища являє собою унікальний природний комплекс, який має велике природоохоронне та естетичне значення.У весняно-літній період спостерігається інтенсивний розвиток очеретяної рослинності, вищих водоростей, планктону, що утворюють сприятливі умови для гніздування та існування різних видів водоплавних птахів. Серед них: лебідь-шипун, крижні, нирки, лисухи, кроншнепи, шилохвост, широконоска. Восени водосховище є кочівною базою для перелітних птахів: сірих гусей, північної качки, лебедів.

------------------------------------

Архів новин: 2017 2016 2015 2014 2013 2012