Відділ «Петрівське бюро правової допомоги» Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Поштова адреса: Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Центральна, 21, 28300

Місцезнаходження: Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Центральна, 21, 28300

Телефони: (05237) 9-60-43, 0671456086

e-mail: 

  

 Графік роботи: щодня з понеділка по п'ятницю з 8.00 до 17.00 год. без перерви

 

   Працівники:

Начальник відділу «Петрівське бюро правової допомоги»

Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги                             Турбаєвський Юрій Віталійович

 

Головний спеціаліст відділу  "Петрівське бюро правової допомоги"

Олександрійського місцевого центру із надання безоплатної вторинної правової допомоги                              Сидоренко Тетяна Іванівна

 

 Договір довічного утримання. В чому заключається цей договір?  Які  його гарантії?

Люди похилого віку все частіше цікавляться, які  гарантії вони можуть отримати для  свого подальшого утримання та догляду.

Однією з таких гарантій - є укладання договору довічного утримання (догляду). Але слід звертати особливу увагу на основні моменти та умови перед тим, як укласти такий договір.

      Утримання та догляд довічно, регулюється Главою 57 Цивільного кодексу України та визначається, як договір довічного утримання (догляду). 

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона передає у власність другій стороні житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність. Взамін друга сторона, зобов’язується довічно матеріально забезпечувати  першу сторону (у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги).

    Сторонами в договорі довічного утримання є відчужувач та набувач. Варто зауважити, що набувачем майна відчужувача, повинна бути дієздатна особа, яка  має змогу забезпечити його належне утримання та догляд.

    Як правило договір довічного утримання (догляду) укладають: одинокі малозабезпечені пенсіонери; люди похилого віку позбавлені опіки та піклування близьких; особи, які потребують сторонньої допомоги.

    Звертаємо увагу, що договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недотримання даної вимоги, такий договір визнається недійсним.

    Довічне утримання може надаватися у чітко визначеній грошовій сумі, черговість виплат грошових сум, обсяг та форми повинні бути визначені в договорі.

    З-поміж іншого, відповідно до законодавства, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Але якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

    Після підписання договору, житлове приміщення залишається у повному розпорядженні відчужувача, як і до укладання договору, тобто він має право:

  • продовжувати жити у своєму житлі та залишатися зареєстрованим  (ні за яких обставин і ніхто не може виписати його);
  • запрошувати до себе друзів і родичів;
  • здавати житло в оренду.

     В свою чергу, після передачі права власності за договором, літня людина (відчужувач), отримує певні вигоди:

  • вона більше не повинна платити комунальні платежі (це обов’язок набувача);
  • вона не ризикує у випадку руйнування цього житлового приміщення (це також переноситься на набувача).

     У випадку, коли набувач  з певних обставин не в змозі надалі надавати належне матеріальне утримання  відчужувачу, його зобов’язання у відповідності до договору можуть перейти до членів його сім’ї за обов’язкової згоди відчужувача.  Якщо з членів сім’ї набувача ніхто не виявить бажання взяти на себе  його обов’язки, то ці обов’язки можна передати іншій особі, але за згодою відчужувача та членів сім’ї набувача.

  Слід зауважити, що відчужувач за договором має право заперечувати, щодо передачі обов’язків набувача іншій особі. У свою чергу набувач має право звернутися до суду для вирішення цього питання.

  Законодавством передбачені випадки припинення договору довічного утримання. Договір може бути розірваний на підставі рішення суду, на вимогу відчужувача або третьої особи у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків.

У випадку припинення дії договору внаслідок невиконання або неналежного виконання набувачем обов’язків за договором довічного утримання передбачена можливість повернення відчужувачу майна. Якщо набувач відмовляється добровільно повернути майно, набуте ним за договором, відчужувач має право звернутися до суду. Усі витрати, зроблені набувачем на користь відчужувача не відшкодовуються.

Олександрійський  місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: м. Олександрія, вул. Першотрвнева, 18Тел.: (05235) 7-04-04, 7-04-40, 050 563 72 11.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Інформацію підготувала Анна Лунга-Лягуша,  головний спеціаліст відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання БППД Олександрійського місцевого центру з надання БВПД.

 

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ!

До «Петрівського бюро правової допомоги» звернувся громадянин C. щодо роз’яснення питання стосовно трудових відносин між особою засудженою до обмеження волі та виправним центром.

Відповідно до частини 2 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України завданнями кримінально-виконавчого законодавства України є визначення принципів виконання кримінальних покарань, правового статусу засуджених, гарантій захисту їхніх прав, законних інтересів та обов'язків; порядку застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядку діяльності; нагляду і контролю за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними.

Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив, що передбачено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

Згідно з статтею 8 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на оплачувану працю, організовану відповідно до вимог законодавства про працю, у тому числі щодо тривалості, умов та оплати праці. При цьому тривалість робочого дня не може становити більше восьми годин і тривалість робочого часу - більше 40 годин на тиждень

У свою чергу, статтею 60 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено умови праці засуджених до обмеження волі

Так, засуджені до обмеження волі залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, може здійснюватися власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру.

Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку.

Засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою виправних центрів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення виправних центрів продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.

Отже,  умови праці засуджених мають небагато обмежень порівняно з умовами праці на волі.

 

За більш детальною інформацією щодо данного питання можна звернутися до Петрівського бюро правової допомоги Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Петрове,            вул. Центральна, 21, тел: (05237) 9-60-43.

 Інформацію підготував начальник відділу

«Петрівське бюро правової допомоги» Олександрійського

місцевого центру з надання БВПД Юрій Турбаєвський

«Адвокат з Кіровоградщини допомогла жінці, яку за життя було визнано померлою, відновити свої права»

 

До Новоукраїнського бюро правової допомоги звернулася  10 лютого 2017 року  жінка, яка (неймовірно, але правда!) випадково дізналася про факт своєї смерті. Як з’ясувалось, працівники  відділу ДРАЦС Новоукраїнського РУЮ на підставі незаконного лікарського свідоцтва про смерть, видали доньці  свідоцтво про смерть матері, на підставі якого та оформила спадщину. У бюро правової допомоги жінці допомогли анулювати абсурдний актовий запис про смерть.

10 лютого 2017 року до Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася громадянка Тетяна Яриш з проханням надати правову допомогу з оформлення громадянства України її родичці Лідії Григорець, яка втратила свій паспорт.

Начальник Новоукраїнського бюро правової допомоги Кристина Познаховська допомогла жінці скласти звернення до Новоукраїнського районного сектору Управління ДМС у Кіровоградській області щодо оформлення громадянства України Лідії Григорець.

Після отримання відповіді стало відомо, що Лідія Іванівна Григорець визнана померлою, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть.

28 квітня 2017 року наказом № 155 Голованівсього місцевого центру з надання БВПД для надання безоплатної вторинної правової допомоги у складенні заяви про визнання рідної племінниці Лідії Іванівни Григорець живою (про анулювання актового запису про смерть) клієнтці Тетяні Яриш було призначено адвоката Альону Білоконь.

  Вивчивши матеріали справи, Альона Білоконь з’ясувала, що 9 червня 2006 року лікарем-патологоанатомом Новоукраїнського відділу судово-медичних експертиз, заочновидано лікарське свідоцтво про смерть на ім’я, нібито померлої особи, Лідії Іванівни Григорець, всупереч вимогам  Інструкції про заповнення та видачу лікарського свідоцтва.

        Альона Білоконь направала до Новоукраїнського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області заяву, в якій повідомила про злочин, передбачений ч. 1 ст. 358 КК України. По даному факту Новоукраїнським ВП ГУНП в Кіровоградській області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України. На даний час триває досудове розслідування.

Крім цього, адвокат склала Лідії Іванівні Григорець заяву до Новоукраїнського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління в Кіровоградській області про анулювання актового запису про смерть.

 У відповіді Новоукраїнський відділ ДРАЦС повідомив, що згідно п. 4.4 Розділу 4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та  анулювання, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 12.01.2011 р. № 96/5, ­­– анулювати первинний актовий запис можливо лише на підставі рішення суду.

Доводами для анулювання актового запису про смерть стали: свідоцтво про народження; свідоцтво про укладення шлюбу; архівна довідка, покази свідків, родичів.

Адвокат Альона Білоконь на підставі зібраних документів склала адміністративний позов про анулювання актового запису про смерть.

25 липня 2017 року відбулося судове засідання у Новоукраїнському районному суді Кіровоградської області, під час якого адміністративний позов задоволено у повному обсязі — актовий запис про смерть Лідії Іванівни Григорець  анулюваний.

Оскільки, по даному факту Новоукраїнським ВП ГУНП в Кіровоградській області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, фахівці Новоукраїнського бюро правової допомоги продовжують надавати  правову допомогу Лідії Іванівні Григорець.

 

 

АКТУАЛЬНО!

До «Петрівського бюро правової допомоги» звернувся громадянин Олександр М. щодо роз’яснення порядку виділення майнового паю в натурі члена колективного сількогосподарського підприємства у разі виходу з підприємства.

Основними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини у сфері майнових паїв є Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства та Постанова КМУ від 28.02.2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки».Так, майновий пай – це частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.Відповідно до пункту 4 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення» затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2001 року № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» до списку осіб, які мають право на майновий пай, включаються всі члени підприємства, а також особи, за якими відповідно до законодавства зберігається право на майновий пай, зокрема:

  • пенсіонери;
  • особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби;
  • соби, призвані на військові збори;
  • особи, які проходять підготовку з відривом від виробництва у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та в інших подібних навчальних закладах;
  • особи, направлені підприємством для навчання у професійно-технічні та вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації;
  • особи, направлені для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва;
  • особи, обрані на виборчі посади органів місцевого самоврядування та органи державної влади, а також профспілкових організацій;
  • жінки, що знаходяться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
  • особи, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною;
  • особи, які втратили працездатність внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, що було пов'язано з виконанням трудових обов'язків на цьому підприємстві;
  • особи, які припинили трудові відносини з підприємством, але не отримали при цьому належного їм майнового паю натурою, грошима або цінними паперами;
  • спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай.

        Згідно з Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» право кожного члена підприємства на пайовий фонд майна залежить від його трудового внеску.

               Трудовий внесок кожної особи визначається з урахуванням розміру всіх форм оплати праці за період членства у цьому підприємстві.

Частино третьою статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Тому, в разі виходу із членів підприємства, особа має право звернутись до підприємства з заявою про виділення майнового в натурі у формі за згодою сторін.  Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.      За більш детальною інформацією щодо данного питання можна звернутися до «Петрівського бюро правової допомоги» Олександрійського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Петрове, вул. Центральна, 21, та за тел. (05237) 9-60-43.