Петрівська районна філія

Кіровоградського обласного центру зайнятості

Адреса: вул. Центральна, буд 41, смт. Петрово,  Петрівський район, Кіровоградська область, індекс 28300

 Директор: Павлюк Ольга Петрівна

тел. (05237) 9-63- 47

 Режим роботи:

понеділок - четвер: 08-00 – 17-00;

п'ятниця: 08-00 – 15-45;

 Телефони:

Для населення:   0 (5237) 9-62-53

Для роботодавців:  0 (5237) 9-63-45

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Адреса веб-сайту Державної служби зайнятості:

http://www.dcz.gov.ua

https://www.facebook.com/Державна-служба-зайнятості/

 Адреса веб-сайту Кіровоградської обласної служби зайнятості:

https://kid.dcz.gov.ua/

Для шукачів роботи

Освітній портал Державної служби зайнятості

https://skills.dcz.gov.ua/

 Платформа з профорієнтації та розвитку кар'єри

http://profi.dcz.gov.ua/

 Інтерактивна мапа вакансій Петрівського району

https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=13jSmMDXClJUrwM3GTckmr3I8esehDCpx&ll=48.33295601675255%2C33.26228778419875&z=15

Для роботодавців

Шановні роботодавці! Ви можете скористатися послугами, які пропонує Державна служба зайнятості

  

Що робити, якщо після співбесіди тобі не телефонують?

         Нарешті! Ти відповів на всі каверзні питання під час співбесіди. А ще – зарекомендував себе як гарний спеціаліст, показав свою обізнаність про компанію, розповів, який ти геніальний і кращого годі шукати. Пообіцяв, що вірою та правдою будеш виконувати всі доручення…і навіть більше. «Ми вам зателефонуємо», – сказав рекрутер, завершуючи розмову. І ти починаєш чекати на дзвінок…

            Чекати можна досить довго, адже претендентів на вакансію багато. З кожною людиною потрібно провести співбесіду, перевірити документи, провести анкетування. Щоб дізнатися, що вирішив роботодавець, зателефонуй йому сам. Тим паче, роботодавці люблять активних та зацікавлених у роботі кандидатів.

            Також можна нагадати зайвий раз про себе, надіславши електронний лист із рекомендаціями від попередніх роботодавців.

            Краще ходити на декілька співбесід одразу, а потім телефонувати та дізнаватися про результат. Кажуть банкіри: «Розкладай яйця в різні кошики». З часом твоя робота тебе неодмінно знайде!

            Якщо ти шукаєш роботу – завітай до служби зайнятості! Тобі неодмінно нададуть вичерпну інформацію щодо вакансій та допоможуть з працевлаштуванням.

  

Чи виплачується допомога по безробіттю тим, хто працював неофіційно?

Якщо молода людина має вік до 35 років і не має страхового стажу, тобто вперше шукає роботу, то їй буде призначена допомога по безробіттю у мінімальному розмірі (на період карантину і 30 днів після його закінчення – 1 тис грн) строком на 180 календарних днів.

Якщо ж людина старша за 35 років і не має страхового стажу, то, згідно з чинним законодавством,  вона не має права на виплату такої допомоги.

 

 Як шукачеві роботи дізнатися онлайн про нарахування допомоги по безробіттю?

Зареєстровані у службі зайнятості безробітні часто запитують: «Як зареєструвати особистий кабінет, щоб бачити інформацію щодо можливого пошуку роботи, наступної дати відвідування, інформаційних заходів служби зайнятості та нарахування допомоги по безробіттю»?

Відповідаємо:

Потрібно зайти на наш сайт (www.dcz.gov.ua) та натиснути жовту кнопку «Персональний кабінет» (https://www.dcz.gov.ua/cabinet).

Уважно прочитати інструкцію та послідовно виконати дії, які в ній прописані https://cutt.ly/yt99nm6

Якщо ви все зробили правильно, автоматично буде створено обліковий запис.

Це лише перший етап реєстрації. Поки що у вас обмежений доступ до даних, які мають відображатися в кабінеті.

Далі потрібно зв’язатися з вашим кар’єрним радником. Він внесе до системи унікальний логін, пароль, а також електронну адресу, і лише тоді в персональному кабінеті відображатимуться розділи:

  • «Взаємодія зі службою зайнятості»;
  • «Інформація для пошуку роботи»;
  • «Відвідування ЦЗ, отримані послуги»;
  • «Семінари та масові заходи»;
  • «Нарахування та виплати»;
  • «Направлення на працевлаштування»;
  • «Профнавчання».

  

Підробіток: чи можна неофіційно працювати і отримувати допомогу по безробіттю?

Особи, які зареєстровані у центрах зайнятості як безробітні і бажають отримувати додатковий заробіток, можуть брати участь у громадських або інших роботах тимчасового характеру.

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.

Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:

  1. мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
  2. можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
  3. мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
  4. надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.

З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця.

Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.

Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб, роботодавцями організовуються строком до шести місяців роботи, що носять тимчасовий характер. З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.

Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел

  

Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює,  матиме:

  • чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);
  • виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;
  • можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;
  • страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;
  • право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;
  • право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;
  • соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
  • захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);
  • вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;
  • цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти. 

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець  -  в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник - по допомогу в  пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. 

  

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» в дії

За програмою 5-7-9 бізнесу вже профінансовано майже 16 млрд грн.

Від старту програми банки-учасники видали 6 864 кредитів на загальну суму 15,9 млрд грн. З них понад 10,5 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик, 3 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 2,4 млрд грн в якості антикризових кредитів під 3%.

Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (55%), торгівлі та виробництва (17%) та промислової переробки (15%). За регіональною класифікацією лідерами залишаються Львівська, Харківська, а також Київська області.

За останній тиждень банки-учасники програми “Доступні кредити 5-7-9%” підписали 265 договорів договори на суму 568 млн грн. Зокрема, 174 млн грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів. 80 млн грн – це видані уповноваженими банками інвестиційні кредити. І антикризові кредити під 3% складають 308 млн грн.

Нагадаємо, Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво вже з 23 банками: АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Укрексімбанк», АТ АКБ «Банк Львів», ПАТ «ПУМБ», АТ «БАНК АЛЬЯНС», АТ «КРЕДОБАНК», ПАТ «БАНК ВОСТОК», АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «ТАСКОМБАНК», АТ «Альфа-банк», АТ «КБ «ГЛОБУС», АТ «МЕГАБАНК», АТ «ПОЛІКОМБАНК», АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», АТ «ОТП Банк», АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «ПРОКРЕДІТ БАНК», ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК”, АТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», ПАТ “МТБ БАНК”.

Докладніше про те як приєднатися до програми читайте за посиланням: https://bit.ly/3fKPdWj

 

 5 аспектів регулювання праці за сумісництвом

Політика зайнятості базується на забезпеченні можливості кожному реалізувати своє право на працю. Чимало ініціативних громадян отримують підвищену винагороду, працюючи за сумісництвом. Під сумісництвом прийнято розуміти виконання, крім своєї основної, іншої роботи на умовах трудового договору. Попри затребуваність, сумісництво майже не врегульовано трудовим законодавством і зокрема Кодексом законів про працю України (КЗпП). Через це на практиці можуть виникати проблемні питання. Розглянемо, які існують особливості при прийнятті на роботу за сумісництвом.

1) Специфіка працевлаштування на роботу за сумісництвом.

Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця. Працівник, який влаштовується на роботу за сумісництвом, не повинен пред’являти трудову книжку. Роботодавець не має права відмовити працівникові в прийомі на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю в нього інформації про наявність у працівника основного місця роботи. Про це вказано у листі Міністерства соціальної політики України від 14.04.2017 р. Запис про роботу за сумісництвом може бути за бажанням працівника занесений до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. При укладенні трудового договору з сумісником необхідно до початку виконання роботи направити до податкових органів письмове повідомлення. Згоди основного роботодавця на працевлаштування за сумісництвом за загальним правилом не потрібно. Але слід пам’ятати про зміст ст. 21 КЗпП: колективним договором і угодою сторін може передбачатись обмеження на сумісництво (наприклад, недопустимість роботи на конкурентів роботодавця). Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи (ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення»).

2) Необхідність узгодження графіків робочого часу і часу відпочинку на двох роботах.

Робота може виконуватись за кількома трудовими договорами, що укладені з одним роботодавцем (внутрішнє сумісництво), а може виконуватися за кількома трудовими договорами, що укладені з різними роботодавцями (зовнішнє сумісництво). При цьому посада, яку обіймає працівник за сумісництвом, може бути аналогічна до посади за основним місцем роботи. Прямої заборони виконувати трудові обов’язки одночасно в одні й ті самі години за місцями роботи за сумісництвом чинне законодавство не містить, підкреслюють посадовці Державної служби України з питань праці. Проте щоб уникнути накладок в графіку роботи, роботодавець має право попросити довідку з основного місця роботи із зазначенням годин, графіків робочого часу. Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (ст. 10 Закону України «Про відпустки»). Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку.

3)     Право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах надаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (пункт 30 постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26 вересня 2001 р. № 1266).

4) Особливості регулювання праці за сумісництвом у бюджетному секторі.

Докладно робота за сумісництвом урегульована постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі – Постанова № 245) та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43 (далі – Положення № 43). Як слідує з назви, ці акти регулюють працю на державних підприємствах, але у Мінсоцполітики вважали за можливе поширити їх дію на всі бюджетні установи. Постановою КМУ №245 встановлено такі особливості: (1) робочий час за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний; (2) керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів  державних підприємств, установ, організацій та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької,  медичної  і  творчої діяльності). Законодавством передбачено, що звільнення (без виплати вихідної допомоги) сумісників у бюджетному секторі допустимо у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці. При такому звільненні на працівників державних підприємств поширюються гарантії, передбачені ст. 40 КЗпП (зокрема, заборона звільнення у період тимчасової непрацездатності) Про це вказує Мінсоцполітики у листі від 28.10.2016 р.

5) Винятки для сумісників при здійсненні заходів зі збереження робочих місць та соціального захисту безробітних.

Статтею 7-1 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачаються заходи з профілактики настання страхових випадків. До профілактичних заходів належать фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року). Проте фінансування витрат на оплату праці не здійснюється роботодавцю для осіб, які працюють за сумісництвом. Окрім того, працівникам за сумісництвом не надається допомога по частковому безробіттю та/або допомога по частковому безробіттю на період карантину, передбачені Законом України «Про зайнятість населення».  При цьому в разі звільнення особи за основним місцем роботи вона не може зареєструватись як безробітна й отримувати допомогу по безробіттю, поки є зайнятість за основним місцем роботи. На це звертають увагу фахівці з кадрової справи.

 

Який порядок виплати допомоги по безробіттю під час карантину?

Допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного – один раз на місяць.

Період, за який здійснюється чергове нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню:

  • останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований (якщо центр зайнятості здійснює прийом громадян);
  • спілкування з кар'єрним радником телефоном чи іншим засобом зв'язку та підтвердження перебування в статусі безробітного (якщо центр зайнятості не здійснює особистий прийом громадян).

Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється з урахуванням рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день відвідування центру зайнятості, що входить до визначеного періоду виплати.

 

 Чи можна стати на облік у центрі зайнятості не за місцем проживання?

Відповідно до частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 щодо Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу облік осіб, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

  

Які документи потрібні для реєстрації у центрі зайнятості?

Процедура реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, визначена Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018  № 792 (далі – Порядок).  Відповідно до підпункту 1 пункту 4 та пункту 17 Порядку  для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, форма якої затверджується Мінсоцполітики, та пред’являє:

  • паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
  • іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
  • довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися відприйняттяреєстраційногономераобліковоїкарткиплатникаподатків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
  • трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
  • документ про освіту;
  • військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.

Крім зазначених документів, для отримання статусу безробітного подаються:

1) внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:

  • заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду (у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку);
  • розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості).

2) членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби): довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:

  • є внутрішньо переміщеними особами;
  • проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

3) військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі – військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, – військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

 

Одноразова допомога роботодавцю: покрокова інструкція та перелік необхідних документів

            Уряд ухвалив рішення підтримати ініціативу Президента України про виплату одноразової матеріальної допомоги роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин.

Отримання допомоги регламентується Порядком надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, з яким ви можете ознайомитися на сайті державної служби зайнятості: 

Хто має право на отримання одноразової матеріальної допомоги?

Юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників. Важливо: основний вид економічної діяльності таких роботодавців не входить до Переліку видів економічної діяльності щодо яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як подати необхідні для отримання одноразової допомоги документи? 

Юридичні особи (роботодавці) можуть надати пакет документів в один із способів:

  1. Безпосередньо до центру зайнятості;
  2. На електронну адресу центру (скановані копії).

 Важливо! Пакет документів можна подати до центру зайнятості до 21 грудня 2020 року включно.

 Перелік необхідних документів:

  • заява за формою згідно з додатком 1 Порядку;
  • копія наказу про скорочення чи можливе скорочення тривалості робочого часу;
  • копія відомостей про найманих працівників за формою згідно з Додатком 2 до Порядку.

До вашої уваги інфографіка «Як суб’єкту господарювання отримати одноразову матеріальну допомогу»: https://is.gd/HbMQXN 

покрокова інструкція щодо отримання такої допомоги: https://is.gd/5kXXs1 

бланк заяви тут: https://is.gd/iijaDW 

бланк відомості про найманих працівників тут: https://is.gd/iijaDW 

електронні скриньки центрів зайнятості тут: https://is.gd/7z3gMM 

 ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

  

5 аспектів змін істотних умов праці

Під час пандемії надзвичайно поширеними стали питання про зміни істотних умов праці. Рішення про зміну істотних умов праці може призвести до невдоволення працівників і навіть звільнення. Тому знання основних прав і гарантій може зробити цей процес менш конфліктним. Як передбачає стаття 32 Кодексу законів про працю України, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. До уваги читачів роз’яснення, у чому полягають зміни істотних умов праці, що визнається їх законною підставою і за якою процедурою вони можуть відбуватися.

  1. Законодавство дозволяє широко трактувати поняття зміни істотних умов праці.

Як зазначено у ч. 3 ст. 32 КЗпП, зміна істотних умови праці включає зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. Перелік істотних умов праці не є вичерпним. Фахівці Державної служби України з питань праці звертають увагу на те, що цей термін є оціночним і може трактуватися широко з точки зору інтересів працівника. Зокрема, до зміни істотних умов праці можна віднести встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня шкідливості роботи, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес. Попереджати працівників у встановленому законом порядку про зміну істотних умов праці роботодавець має не лише тоді, коли становище працівника явно погіршується. Скажімо, це необхідно при зменшенні педагогічного навантаження або при запровадженні дистанційної роботи.

  1. Для зміни істотних умов праці необхідна наявність змін в організації виробництва і праці.

Як слідує з ч. 3 ст. 32 КЗпП, зміна істотних умов праці допускається у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Під цими змінами варто розуміти об’єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства. Про це нагадують представники Держпраці. Як слідує з позиції Міністерства соціальної політики України, роботодавець повинен видати наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці, в якому розкривається зміст цих змін. Cкорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці, але наявність таких обставин може спричинити раціоналізацію робочих місць, що визнається зміною істотних умов праці, підкреслюється у листі Мінсоцполітики від 13.04.2017 р. № 159/0/22-17. Пунктом 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що в разі проведення зміни істотних умов трудового договору проведена не у зв’язку зі зміною в організації виробництва і праці, то на власника може бути покладено обов’язок поновити працівникові попередні умови праці.

  1. Роботодавець зобов’язаний дотримуватись 2-місячного строку повідомлення про зміни істотних умов праці.

Роботодавець може в односторонньому порядку змінити істотні умови праці окремого працівника, повідомивши його не пізніше ніж за два місяці про зміну цих умов (ч. 3 ст. 32 КЗпП). Законодавством про працю не передбачені механізм, форма повідомлення про зміну істотних умов праці та форма погодження працівника чи його відмови продовжувати роботу в нових умовах. Водночас, як наголошує Держпраці, у разі виникнення трудових спорів роботодавець повинен мати докази, що працівника було повідомлено вчасно (наприклад, під підпис). У випадку досягнення згоди між сторонами трудового договору жодного обов'язку щодо повідомлення працівника про погіршення умов оплати праці законодавством не встановлено, зазначили представники Мінсоцполітики у листі від 02.10.2015 р. Так само на підставі ст. 56 КЗпП працівник і роботодавець можуть за взаємною згодою домовитись про запровадження неповного робочого часу, не дотримуючись умови про 2-місячний строк повідомлення.

  1. В окремих випадках зміна істотних умов праці потребує згоди профспілки або інших представників працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП питання оплати праці визначаються в колективному договорі. Якщо колективний договір не укладено, то роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені у т.ч. колективними договорами (ч. 4 ст. 97 КЗпП). Зміни до колективного договору можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін, тобто роботодавця та профспілки (або представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом). Стаття 247 КЗпП передбачає вирішення питань оплати праці, робочого часу і часу відпочинку роботодавцем разом з виборним профспілковим органом. Зміна умов трудового договору й оплати праці працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є (ч. 2 ст. 252 КЗпП).

  1. Звільнення через незгоду зі зміною істотних умов праці відбувається з дотриманням низки гарантій.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП (ч. 4 ст. 32 КЗпП). Як зазначають в Держпраці, протягом двох місяців з моменту повідомлення про зміну істотних умов праці від працівників доцільно одержати письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці або про їхню відмову працювати в нових умовах. Працівник має право будь-коли змінити своє рішення. При звільненні за цією підставою працівників, обраних до виборного профспілкового органу, роботодавець має отримати згоду вказаного органу. Відповідно до ст. 44 КЗпП при звільненні на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Звільнення на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП може бути оскаржене в суді.

 

 

-------------------------------------------------------------------------------------------------------- 

Фінансова підтримка суб’єктів господарювання – знайдемо правильний шлях разом

 04 грудня 2020 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2». Про це повідомляють в обласному центрі зайнятості.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено виплату одноразової матеріальної допомоги юридичним особам. Така виплата має перераховуватися працівникам, яким вимушено скорочено чи може бути скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу. Розмір виплати складає до 8 тисяч грн (на кожного працівника). Слід зазначити, що передбачені і обмеження щодо виплати коштів.

«Після набрання чинності закону, Кабінетом Міністрів України має бути прийнято відповідні нормативні документи для практичної реалізації його положень. Після набрання ними чинності і затвердження відповідних бюджетних призначень базові центри зайнятості та філії обласного центру зайнятості зможуть розпочати прийом документів для виплати коштів. По мірі прийняття цих нормативних актів буде надаватись додаткова інформація», – говорить директорка Кіровоградського обласного центру зайнятості Лілія Колесник.

 

 5 соціально-трудових гарантій для осіб з інвалідністю

         Особи з інвалідністю мають рівні права у сфері праці й зайнятості з іншими категоріями населення. При цьому залучення таких людей до трудової діяльності вимагає надання їм додаткових переваг. Законодавством передбачено низку гарантій, спрямованих на реалізацію трудового потенціалу осіб з інвалідністю. Державна служба зайнятості  прагне нагадати про пільги для  цієї особливої категорії працездатних людей. 

1) Пільгові умови працевлаштування

Для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Такий норматив становить 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо штат становить від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). У разі працевлаштування за направленням центру зайнятості безробітних з числа осіб з інвалідністю, віднесених Законом України «Про зайнятість населення» до громадян, які недостатньо конкурентоспроможні на ринку праці, на нове робоче місце строком не менше ніж на 2 роки, роботодавцю щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений. Докладніше це питання врегульовується порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 347. Варто зазначити, що при працевлаштуванні осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи, випробування не встановлюється (ст. 26 Кодексу законів про працю України).

2) Пристосування умов праці до фізичних можливостей людини

Підприємства, установи та організації, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації та вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ст. 12 Закону України «Про охорону праці»). Підприємства, установи  та організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів (або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів) у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення тощо з урахуванням можливостей особи з інвалідністю ( це передбачає ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Стаття 18 зазначеного Закону передбачає, що особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах та організаціях, державна служба зайнятості сприяє в працевлаштуванні з умовою про можливість виконання роботи вдома. На прохання осіб з інвалідністю їм може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 172 КЗпП). 

3) Необхідність дотримання медичних рекомендацій

Робота осіб з інвалідністю у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 55 КЗпП). Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт теж  можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить рекомендаціям медико-соціальної експертної комісії (стаття 63 КЗпП). Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров’я осіб з інвалідністю (ст. 17 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»). Якщо стан здоров'я перешкоджає продовженню цієї роботи, то працівник може бути звільнений на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП (якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу). Розмір вихідної допомоги у разі звільнення не може бути менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).

4) Сприятливі умови надання відпусток

Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (ст. 6 Закону України «Про відпустки»). Щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на підприємстві за бажанням працівника надається особі з інвалідністю  відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки. Особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 16-2 Закону про відпустки).

5) Особливості набуття статусу безробітного

Статусу безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого законодавством пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та яка офіційно працювала та сплачувала внески не менш ніж 6 місяців до моменту реєстрації в державній службі зайнятості. Реєстрація особи з інвалідністю здійснюється на підставі поданих нею рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. 

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи особі з інвалідністю відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у людини кваліфікації та знань, з урахуванням її можливостей та побажань (ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»).

  

Служба зайнятості пропонує професійне навчання на замовлення роботодавця

Навчаємо на замовлення, або не працевлаштуванням єдиним!
Ваше підприємство шукає фахівця, а кваліфікація претендентів на роботу не відповідає вимогам? Рішення є: служба зайнятості пропонує професійне навчання на замовлення роботодавця.

Як це працює?

Роботодавець має можливість:

  • подати до центру зайнятості замовлення на підбір та професійне навчання безробітних за професіями, потрібними саме для його підприємства;
  • брати безпосередню участь у визначенні змісту навчання, погодженні робочих навчальних планів і навчальних програм;
  • надати робоче місце на своєму підприємстві для проходження виробничого навчання, практики та стажування безробітних.
    Це, безсумнівно, надасть можливість претендентам на вакансію удосконалити свої знання, практичні уміння й навички.
    Ефективність та результативність такого навчання гарантована, адже воно передбачає врахування особливостей та специфіки виробництва, а весь навчальний процес супроводжують досвідчені наставники-практики.

    Оплата навчання зареєстрованих безробітних здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

 

Про освітні можливості ДСЗ детальніше тут: https://is.gd/mmu25t

 

 Чому потрібно писати супровідний лист до резюме?

Знайшлась! Ось вона, нарешті, вакансія твоєї мрії… і не тільки твоєї. Посада одна, а претендентів багато. Хочеш збільшити свої шанси – тоді починай писати супровідний лист. Можливо, у тебе є сумніви, навіщо він потрібний? Тоді будемо розвінчувати їх.

  • По-перше, за даними дослідження, які періодично проводять рекрутингові компанії, першими переглядають резюме із супровідними листами, а потім всі інші. Тому вже на цьому етапі відбору потрібно зацікавити роботодавця. Він одразу побачить, що ти не бездумно розсилаєш резюме усім, а зважено підходиш до пошуку роботи.
  • По-друге, у листі зможеш більш широко (на відміну від резюме) розповісти про свої особисті якості та професійні навички.
  • По-третє, при написанні листа можеш переконати роботодавця, чому саме ти, а не хтось інший повинен обійняти посаду.

            Резюме без супровідного листа – це як гарна жінка без прикрас, начебто і гарно, але чогось не вистачає. Тож хочеш справити позитивне враження – надсилай завжди резюме із супровідним листом. І тоді бажана ціль буде досягнута.

            Перебуваєш у пошуку роботи і не знаєш, де її знайти? Годі шукати – краще завітай до служби зайнятості. Ми обов’язково допоможемо тобі з працевлаштуванням.

 

 Підтримка громадян і бізнесу під час карантину: Президент України підписав відповідні закони

Учора, 07 грудня, Президент України Володимир Зеленський підписав закони «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1071-ІХ та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 1072-ІХ. Зазначені закони були ініційовані Главою держави для підтримки громадян і бізнесу у період дії карантинних заходів для запобігання поширенню в Україні COVID-19. Законодавчі ініціативи були ухвалені Верховною Радою 4 грудня 2020 року.​

Крім того, Президент підписав Закон «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 1073-ІХ. Документ розширює перелік напрямків, за якими можуть використовуватися кошти Фонду з боротьби з наслідками епідемії коронавірусу. Зокрема, цими коштами може фінансуватися: одноразова матеріальна допомога громадянам у разі посилення карантину; матеріальна допомога бізнесу для збереження робочих місць; одноразова компенсація бізнесу для сплати ЄСВ за найманих працівників.

Статтею 3 Закону України № 1071-ІХ передбачено виплату одноразової матеріальної допомоги юридичним особам. Така виплата має перераховуватися працівникам, яким вимушено скорочено чи може бути скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу. Розмір виплати складає до 8 тисяч грн (на кожного працівника). Слід зазначити, що передбачені і обмеження щодо виплати коштів.

«Після набрання чинності закону, Кабінетом Міністрів України має бути прийнято відповідні нормативні документи для практичної реалізації його положень. Після набрання ними чинності і затвердження відповідних бюджетних призначень базові центри зайнятості та філії обласного центру зайнятості зможуть розпочати прийом документів для виплати коштів. По мірі прийняття цих нормативних актів буде надаватись додаткова інформація», – зазначає директорка Кіровоградського обласного центру зайнятості Лілія Колесник.

 

 Чи може людина з інвалідністю отримати статус безробітного та отримувати допомогу по безробіттю?


Так, може. Статус безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого законодавством пенсійного віку та яка офіційно працювала і сплачувала страхові внески не менш ніж 6 місяців протягом року до моменту реєстрації в державній службі зайнятості.

Реєстрація особи з інвалідністю здійснюється на підставі поданих нею документів:

  • паспорта;
  • трудової книжки;
  • облікової картки платника податків;
  • документа про освіту;
  • пенсійного посвідчення (за наявності);
  • довідки до акту огляду МСЕК;
  • індивідуальної програми реабілітації (за наявності).

    Більше інформації за посиланням  https://is.gd/6Dzt7g

 

 9 кроків до допомоги: як мешканцям Кіровоградщини оформити допомогу по безробіттю онлайн

Мешканці Кіровоградщини можуть скористатися послугою з реєстрації та оформлення виплат допомоги по безробіттю на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Портал Дія».

Додаткова онлайн послуга надасть можливість спростити процедуру звернення безробітних до центрів зайнятості для реєстрації і призначення допомоги по безробіттю. 

Для отримання послуги необхідно здійснити 9 кроків:

  1. Вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);
  2. Зареєструйтесь чи авторизуйтесь у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;
  3. Перевірте коректність особистих даних у профілі користувача, актуалізуйте їх за необхідності;
  4. Заповніть заяву, відповідаючи питання в анкеті;
  5. Оберіть зручний для вас центр зайнятості, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування;
  6. Введіть свій номер соціального рахунку та оберіть періодичність отримання виплат;
  7. Якщо немає соціального рахунку, пропустіть цей етап. Але, протягом 10 робочих днів після призначення виплат відкрийте соціальний рахунок та надішліть його реквізити на електронну пошту центру зайнятості, де подали заяву;
  8. Завантажте необхідні документи: паспорт, документ про останній вид зайнятості, документи про освіту та інші;
  9. Перевірте сформовані заяви та підпишіть їх електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

На період карантину статус та призначення допомоги по безробіттю присвоюється першого ж дня після подання такої заяви. 

Проєкт реалізований у партнерстві Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства цифрової трансформації, спільно з Державною службою зайнятості (ДСЗ) та за підтримки проєкту USAID/UK AID «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Кіровоградщина: візьміть участь у квесті з безпечного працевлаштування

Представництво IOM Ukraine за фінансування від Уряду Японії розробило інтерактивний освітній інструмент з безпечного працевлаштування та протидії торгівлі людьми – онлайн квест «Шукаєте роботу? Перевірте свої сили!».

Цей квест, насамперед, спрямований на розвиток критичного мислення у реальних життєвих ситуаціях. У ході квесту користувачі навчаються розпізнавати ризиковані пропозиції, що можуть у подальшому призвести до потрапляння у ситуацію торгівлі людьми та в ігровій формі відпрацьовують навички безпечного працевлаштування.

На території Кіровоградської області цей квест реалізовується, у рамках проєкту «Підвищення обізнаності вразливого населення з безпечної міграції та працевлаштування», регіональним партнером МОМ – Громадською організацією «Територія успіху» у співпраці з Кіровоградським обласним центром зайнятості.

Основною цільовою групою проєкту є безробітні особи, які перебувають на обліку у центрах зайнятості області.

Детальніше про квест: протягом 30-хвилин користувач занурюється у віртуальну реальність, де йому необхідно приймати рішення у різних життєвих ситуаціях і відповідно від прийнятого рішення змінюється реальність, в якій він/вона перебуває. Кожен вибір, кожне рішення впливає на подальший розвиток ситуації. Квест розпочинається тим, що користувачу потрібно заповнити коротке резюме (обрати свою стать, вік, рівень освіти) та згодом обрати вакансію із запропонованого переліку. Далі користувач проходить шлях від пошуку роботи та оформлення документів до поїздки та знайомства із роботодавцем на місці призначення. Після проходження квесту користувач аналізує прийняті рішення та переглядає правила безпечного працевлаштування. По завершенню квесту у користувача є можливість отримати сертифікат та перейти на сайт Національної гарячої лінії 527 www.527.org.ua  та www.worksafe.org.ua.

Запрошуємо пройти онлайн квест, який доступний за посиланням https://quest.stoptrafficking.org/start.

   Рестарт. Як відновити кар’єру після перерви

Безліч людей стикаються зі стресом у разі повернення на роботу після перерви. Тим паче, коли йдеться  не про щорічну відпустку, а про тривалий період неактивності, скажімо, викликаний військовою службою або необхідністю доглядати за дітьми. Відновлення кар’єри вимагає значних емоційних зусиль. Проте, розклавши це завдання на окремі питання, подолати цей етап буде простіше.

  1. Чітко опишіть роботу, яку шукаєте. Не просто занурюйтесь у пошук на вебсайтах, що оприлюднюють вакансії. Натомість знайдіть час, щоб обміркувати, що ви хочете: який тип роботи буде виконуватись і приносити задоволення? Чи плануєте займатися такою роботою, як колись,  чи хочете спробувати щось інше? Плюс, подумайте про свою перерву в кар’єрі. Ви маєте нові навички, пішли добровольцем чи брали уроки англійської/іспанської? Навіть якщо ви активно не працювали, ви можете розказати про вагомі досягнення, про які слід згадати під час співбесід або додати до свого резюме.
  2. Оновіть свої навички та знання. Якщо з моменту вашої роботи минуло досить багато часу, вам доведеться оновити базові знання. Професійні сайти дозволяють бути в курсі основних подій та встигати за вимогами сьогодення. Під час своїх галузевих досліджень ви можете виявити, що існує цілий  світ професійного сленгу (зокрема, стрімко оновлюється професійна термінологія у галузі ІТ, HR-менеджменту). Освіжіть свої навички перед тим, як виходити на співбесіди чи розсилати супровідні листи – це допоможе вам почуватись більш впевнено як кандидат. Фахівці радять розглянути такі засоби, як проходження курсів, набуття навичок при роботі на волонтерських засадах, прочитання інформаційних бюлетенів.
  3. Якісно доповніть резюме й приготуйтесь до співбесіди. Скільки часу минуло відтоді, як ви востаннє подали заявку на роботу? Якщо це важко згадати, можливо, вам доведеться оновити своє резюме (і профілі в соцмережах теж). Оновлюючи своє резюме, розгляньте можливість вибору функціональної версії, а не хронологічної – це може допомогти усунути розбіжність у вашій історії зайнятості. Далі вам доведеться приготуватися до проведення співбесіди – це означає переглянути свої відповіді на поширені запитання під час зустрічі з рекрутером. Якщо у вас була велика перерва, вам, ймовірно, доведеться обговорити це у своєму супровідному листі, а також під час співбесід . Незалежно від причини вашої тривалої відпустки, коротко розкажіть про це. Підійде просте речення. Спробуйте: «Я витратив час на догляд за хворим родичем» або «Останні кілька років я провела в декретній відпустці».
    Бажаємо, щоб кожен період у вашому житті змінював вас на краще, а перерви в кар’єрі не заважали рухатися вперед!

   Права та обов’язки зареєстрованих безробітних

До зайнятого населення відносяться категорії осіб, визначені статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення», в тому числі:

  • особи, зареєстровані як суб’єкт підприємницької діяльності;
  • особи, які отримують відповідно до законодавства допомогу, компенсацію та/або надбавку по догляду за: дитиною з інвалідністю; особою з інвалідністю І групи; особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду або досягла 80-річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;
  • члени особистого селянського господарства;
  • фермери та члени фермерського господарства.

Права та обов’язки зареєстрованих безробітних, визначені статтею 44 Закону України «Про зайнятість населення».

  1. Зареєстровані безробітні мають право на:
  • безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:
  • послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;
  • консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);
  • інформації про свої права та обов’язки як безробітного;
  • відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;
  • матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та «Про зайнятість населення»;
  • збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;
  • оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.
  1. Зареєстровані безробітні зобов’язані:
  • самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;
  • відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів;
  • дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення;
  • інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 Закону України «Про зайнятість населення».
  1. Відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації/перереєстрації безробітного та призначення/поновлення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

У разі не виконання зареєстрованим безробітним своїх обов’язків та зловживання ними, з нього може бути стягнено сума виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг відповідно до частини третьої статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

 

Відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані зареєстрованих безробітних включені до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з метою надання послуг зі сприяння працевлаштуванню та здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої ними для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

  Чи можна отримувати одночасно допомогу по безробіттю й допомогу по вагітності та пологах?

Виплата допомоги по безробіттю в разі призначення допомоги по вагітності та пологах припиняється з дня набуття права на таку допомогу відповідно до медичної довідки (пункт 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, зокрема одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 06 квітня 2020 року № 624).

 Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює,  матиме:

  • чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);
  • виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;
  • можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;
  • страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;
  • право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;
  • право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;
  • соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
  • захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);
  • вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;
  • цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти. 

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець  -  в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник - по допомогу в  пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. 

 5 нюансів трудових відносин між працівником

та фізичною особою-підприємцем

Фізичні особи-підприємці (ФОП) становлять досить вагому частку від усіх роботодавців. Втім, не завжди оформлення трудових відносин ФОПа з працівниками відбувається в повній відповідності з вимогами законодавства. При цьому слід мати на увазі, що на фізичних осіб-підприємців поширюються ті ж нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність, що й на юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 54 Цивільного кодексу України). Тож з метою недопущення помилок у діяльності ФОПа, державна служба зайнятості пропонує звернути увагу на низку специфічних положень, що регулюють трудові відносини  між найманим працівником та даною категорією роботодавців.

1) Особливі вимоги до укладення трудового договору. 

Трудовий договір між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником укладається письмово в двох примірниках (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України). Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника. Починаючи з 2015 року, реєструвати такий трудовий договір в державній службі зайнятості не треба. Таким чином, при укладенні трудових договорів після 1 січня  2015 року не потрібно керуватися Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (Порядок), що затверджений Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно. В усьому іншому оформлення трудових відносин між ФОПом та працівником таке ж, як і для юридичної особи (роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган перед допуском працівника до роботи тощо).

2) Визначеність типової форми трудового договору. 

Форма трудового договору між працівником і фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, затверджена Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.

3)  Специфічні підстави й порядок припинення трудових відносин. 

Додатковою підставою для  припинення дії трудового договору є призов ФОПа на військову службу або направлення його на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Окрім того, трудовий договір може бути розірваний у разі призову або мобілізації ФОПа під час особливого періоду (п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У такому випадку дозволяється не погоджувати звільнення найманого працівника з профспілкою (абз. 10 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП). Стаття 47 КЗпП зобов'язує ФОПа провести при звільненні розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку із внесеним записом; у разі мобілізації ФОПа зазначені обов’язки мають бути виконані протягом місяця після демобілізації без застосування санкцій та штрафів. Щодо розірвання трудових договорів, які були укладені до 01.01.2015 і зареєстровані в службі зайнятості, то під час звільнення працівника потрібно звернутися до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації (ці питання врегульовано в пунктах 9-16 Порядку). У випадку смерті роботодавця – фізичної особи-підприємця – трудові відносини між сторонами припиняються достроково, це визначено в Листі Мінпраці від 05.03.2003 р. № 06/2-2/51.

4) Спрощені вимоги до ведення кадрової документації та ухвалення локальних актів. 

Фізична особа-підприємець має оформляти локальні акти, укладати трудові договори в письмовій формі, вести трудові книжки працівників та може вести книгу реєстрації локальних актів, розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку (їх вправі затвердити трудовий колектив, який може складатися навіть з одного найманого працівника), вести табель обліку робочого часу тощо. Водночас чинним законодавством про працю не передбачено обов'язку ФОПа мати штатний розпис. Про це йдеться в листі Мінсоцполітики від 21.05.2019 N 34/0/23-19/133. Укладення колективного договору є обов'язковим лише для юридичних осіб. Деякі питання, які можуть бути врегульовані колективним договором, допустимо врегулювати іншим нормативним актом. Зокрема, положенням, яким може бути визначено строки виплати заробітної плати та її розміри в першу половину місяця (ст. 24 Закону України «Про оплату праці»). Форми і системи оплати праці та інші питання, визначені у ст. 97 КЗпП, погоджуються з профспілкою або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб-підприємців без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників (пункт 2.21-2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58). При цьому ФОП не веде книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів, а також книгу обліку руху трудових  книжок  і вкладишів до них (вимоги п. 7.1 Інструкції 58 поширюються лише на підприємства).

5) Лояльні норми щодо санкцій за недотримання трудового законодавства. 

Усі фізичні особи-підприємці мають дотримуватись трудового законодавства, а усі працівники (незалежно від місця роботи) мають рівні трудові права. Проте чинним законодавством закріплено особливий підхід у питаннях притягнення до відповідальності за недотримання правил. Так, статтею 265 КЗпП встановлені менш суворі санкції у випадку, коли порушниками виступають певні категорії роботодавців. Зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) до юридичних осіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку І - ІІІ груп, застосовується попередження. У разі ж повторення порушення накладаються фінансові санкції. Ці норми покликані, передусім, обмежити негативні наслідки саме для фізичних осіб, адже ФОПи складають 70% платників єдиного податку. Підкреслимо, що найбільша кількість ФОП у 2019 році знаходилась на другій групі платників єдиного податку – 581 тисяча підприємців (44,5%).

«Гаряча лінія» державної служби зайнятості змінила графік роботи

Важлива інформація для клієнтів служби зайнятості!

Відучора, 16 листопада, безкоштовна «гаряча лінія» державної служби зайнятості 0800 50 99 66 працює за новим графіком.

На ваші запитання чекають з понеділка по четвер з 08.00 до 17.00, у п’ятницю – з 08.00 до 15.45.

Субота, неділя та святкові дні – вихідні.

Нагадуємо, що дзвінки з мобільного безкоштовні.

 

Психологічні прийоми під час проходження співбесіди

Під час проходження співбесіди, звичайно, ти сподіваєшся на позитивний результат. Але часто буває так: маєш відповідну освіту, досвід, займаєшся саморозвитком… але, на жаль, працювати не запрошують. На думку спадають різні думки-зрадниці, які так і намагаються занизити самооцінку, мовляв, з тобою щось не так. Є декілька психологічних прийомів, які допоможуть вдало пройти співбесіду та отримати роботу мрії.

Налаштуйся на позитив. Від того, з яким настроєм прийдеш на співбесіду, залежить, як тебе сприйматиме рекрутер. Під час розмови будь спокійним, доброзичливим та впевненим у собі. Але пам’ятай, візаві може провокувати тебе на занадто відверту розмову, що стосується особистого життя. Проте таку інформацію краще подавати дозовано – особисте має залишатись особистим. Тут як в анекдоті: «Мухи окремо, котлети окремо».

Особливу увагу приділи своєму зовнішньому вигляду. На співбесіду бажано підібрати одяг в офіційно-діловому стилі. Важливе значення має і колір. Якщо хочеш, щоб тебе сприймали як надійну людину, одягни щось коричневого кольору. Позиціонуєш себе командним гравцем – тоді синій. Чорний колір символізує владу й впевненість. Білий означає довіру, чистоту та чесність. Не варто одягати на співбесіду одяг занадто яскравих кольорів.

Дуже часто на співбесіді використовуються психологічний тиск. Задача такого методу – подивитися на твою реакцію та з’ясувати, наскільки ти врівноважений та можеш опановувати свої емоції. Твоя задача – зберігати спокій і чітко відповідати на запитання.

Сподіваємося, наші поради були цікавими та корисними. Якщо потрібна професійна допомога, завітай до найближчого центру зайнятості. Наші кар’єрні радники неодмінно працевлаштують у найкоротший термін.

 Як роботодавцю отримати дозвіл на працевлаштування іноземця?

Якщо роботодавець планує взяти на роботу громадянина іншої держави, йому потрібно подати до регіонального центру зайнятості пакет документів.

Перелік документів за посиланням: ­ https://is.gd/KKMaSW

Важливо! Роботодавець самостійно готує та подає документи до регіонального центру зайнятості.

Основною вимогою для отримання дозволу на працевлаштування іноземця є виплата роботодавцем заробітної плати у розмірі не менше ніж:

  • п’ять мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах;
  • десять мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників.

Слід зазначити, що ці вимоги не поширюються на:

  • іноземних IT-фахівців;
  • засновників та учасників юридичної особи, створеної в Україні.

Регіональний центр зайнятості ухвалює рішення про видачу дозволу протягом семи робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів.

Більш детально за посиланнями:

https://is.gd/j8qyQU

https://is.gd/pEF6nO

 Що таке «підходяща робота» для безробітного?

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про зайнятість населення» підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.

Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в установах державної служби зайнятості, більш як шість місяців, підходящою роботою також

 вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць.

Для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім громадян, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного віку залишилося два і менше років), підходящою роботою також вважається участь у громадських роботах, а також інших роботах тимчасового характеру, що відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями, та тривають понад один місяць.

 Скільки разів можна відмовитися від пропозицій підходящої роботи?

Якщо ви зареєстрований безробітний і відмовляєтеся від двох пропозицій підходящої роботи, то центр зайнятості припиняє вашу реєстрацію як безробітного.

Коли ви вперше шукає роботу, при цьому не маєте професії (спеціальності) і відмовляєтеся від двох пропозиції проходження професійного навчання, у такому випадку центр зайнятості також припиняє вашу реєстрацію в службі.

ВАЖЛИВО!

Наступна реєстрація в службі зайнятості можлива лише через 90 днів.

  Максимальний розмір допомоги по безробіттю з 01 грудня

становитиме 9080 грн

У зв'язку із зростанням із 1 грудня 2020 року розміру прожиткового мінімуму, мешканці Кіровоградщини будуть мати змогу отримати більший розмір допомоги по безробіттю.

За інформацією обласного центру зайнятості мінімальний розмір допомоги по безробіттю у період карантину становить 1000 грн.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю з 01 грудня 2020 року становитиме 9080 грн. Для отримання допомоги у підвищеному розмірі безробітним не потрібно подавати жодні додаткові документи, нарахування буде проводитись центрами зайнятості в робочому порядку.

Нагадаємо, що відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 Як побудувати кар’єру з нуля?

У тебе є мрія побудувати блискучу кар’єру? Нуль – це твоя відправна точка, а далі все залежить лише від тебе: чи так і залишитися на цій відправній точці, чи побудувати вдалу кар’єру. Що потрібно зробити для підкорення кар’єрних вершин, читай далі.

Перш за все, для того щоб досягти цілей, потрібно вірити в себе та впевнено йти до своєї мети. Це буде складний шлях, але якщо знаєш чого хочеш, мрія обов’язково здійсниться.

Звичайно, для того щоб досягти певних кар’єрних результатів, потрібно багато часу приділяти роботі, намагатися кожного дня вдосконалювати свої знання в тій сфері, яка тобі до душі.

Книги, тренінги, семінари – це твої інструменти, і від того, як швидко навчишся ними користуватися, залежатиме твій професійний рівень. Ще одна корисна порада – читай професійні періодичні видання. Майже кожна галузь має свої спеціалізовані журнали чи газети і, вивчаючи їх, ти знатимеш усі останні тренди.

Головне правило – постійно вдосконалюйся, ніколи не зупиняйся... і ти обов’язково досягнеш свого кар’єрного Олімпу.

Є бажання побудувати професійну кар’єру, але не знаєш, з чого почати? Завітай до служби зайнятості та пройди профорієнтаційні тести, які допоможуть зрозуміти, до чого в тебе є схильність. Якщо ж ти вже маєш професію – ми обов’язково підберемо тобі вакансію.

 5 нюансів проходження випробування

         Регулювання проходження працівником випробувального терміну є надзвичайно важливим, оскільки від цього залежить подальший розвиток трудових відносин. На працівника в період випробування поширюються загальні норми трудового законодавства, зокрема й щодо оплати праці. Водночас припинення трудових відносин відбувається в спрощеному порядку. Але не слід думати, що в роботодавця існує повна свобода дій. Державний центр зайнятості звертає увагу працівників та роботодавців на те, якими положеннями Кодексу законів про працю України, Закону України «Про державну службу» та офіційними роз’ясненнями варто керуватись при встановленні й проходженні випробування.

Особлива процедура погодження випробування. 

Умова про встановлення випробування має бути зазначена в трудовому договорі або наказі про прийняття на роботу, під яким працівник розписується, засвідчуючи тим самим погодження умови про випробування та його тривалості (інші форми погодження умови про випробування зазначаються в листі Міністерства соціальної політики України від 04.04.2012 р. №54/06/187-12 «Щодо звільнення працівника, який не витримав випробування»).

Заборона встановлення випробування для певних категорій осіб. 

Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу:

  • осіб, які не досягли вісімнадцяти років; 
  • молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; 
  • молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; 
  • осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби; 
  • осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; 
  • осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
  • осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; 
  • вагітних жінок; 
  • одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; 
  • осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
  • осіб, які приймаються на тимчасові та сезонні роботи;
  • внутрішньо переміщених осіб; 
  • при прийнятті на роботу в іншу місцевість; 
  • при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію; 
  • в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 26 КЗпП). Працівники, що приймаються на роботу, повинні наперед повідомити роботодавця про право на звільнення від проходження випробування й надати підтвердні документи.

Обмеження тривалості випробування. 

Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу робітників не може перевищувати одного місяця. До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причин (ст. 27 КЗпП). Після того, як працівник відпрацював термін випробування, видавати наказ роботодавця про успішне проходження випробування не потрібно. Працівник просто вважається таким, що пройшов випробування, й подальше звільнення допускається на загальних підставах, визначених трудовим законодавством.

Спеціальні положення щодо проходження випробування державними службовцями. 

Для державних службовців випробування встановлюється строком від одного до шести місяців. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим. У разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніше, ніж за сім календарних днів (ст. 33 Закону України «Про державну службу»). Національне агентство України з питань державної служби у своєму роз’ясненні від 15.09.2017 №30-р/з наголосило, що Законом не передбачено скорочення вже встановленого строку випробування.

Специфіка припинення трудового договору в період випробування. У разі встановлення власником або уповноваженим ним органом невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за три дні (ст. 28 КЗпП). Претензії до роботи працівника мають бути зафіксовані в письмовій формі, звертають увагу фахівці Державної служби України з питань праці. В інтересах роботодавця вказати критерії, якими він керувався, і конкретні недоліки, які були допущені працівником. У судовій практиці трапляються випадки, коли навіть винесення догани за порушення трудової дисципліни не слугувало підставою для визначення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування. Оскільки звільнення через непроходження випробування (п. 11 ст. 40 КЗпП) є таким, що відбувається з ініціативи роботодавця, то в таких випадках діє заборона звільнення під час тимчасової непрацездатності та перебування у відпустці. Втім, звільнення за результатами випробування не потребує погодження профспілки (ст. 43-1 КЗпП). В інших аспектах процедура не відрізняється (видається наказ про звільнення, вноситься запис до трудової книжки, проводиться остаточний розрахунок).

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 

5 речей, які треба знати про трудові книжки

Світ стрімко діджиталізується, тому на порядку денному – перехід від паперових до електронних трудових книжок. Поки що паперова трудова книжка залишається основним документом  про  трудову діяльність працівника і вона ж уможливлює реалізацію певних його прав. Та незалежно від того, в якій формі фіксуватиметься трудовий шлях людини, деякі правила діятимуть і в подальшому. Зрозуміти значення цього документу для працівника дозволяє «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників», що затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту № 58 від 29.07.93 р. (далі – Інструкція). Звернімо увагу на деякі гарантії, пов’язані з веденням трудових книжок:

  1. Внесення запису до трудової книжки – елемент оформлення трудових відносин. 

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності або у фізичної особи понад 5 днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (пункт 1.1 Інструкції). Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників»). Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше 5 днів з дати прийняття на роботу. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

  1. Трудова книжка фіксує всі професійні здобутки працівника.

До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення  відповідно  до  чинного законодавства України; відомості про відкриття, на  які  видані  дипломи,  про винаходи  і  раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (пункт 2.2 Інструкції). Відомості про стягнення до трудової книжки не заносяться.

  1. Трудова книжка додатково сприяє реалізації права на пенсію. 

Нині Пенсійний фонд України веде електронний Реєстр застрахованих осіб. Проте законодавство встановлює додаткові гарантії, що пов’язані з наявністю страхового стажу. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації  робочих  місць,  і має відповідати найменуванню  Списків виробництв, робіт, професій, посад і  показників,  що  дають  право на пільгове пенсійне забезпечення. Це передбачає пункт 2.14 Інструкції.

  1. Видача й заповнення трудової книжки має важливе значення при звільненні. 

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (ст.47 Кодексу законів про працю України). Відповідно до ст. 235 КЗпП України, якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Слід нагадати, що у справах про звільнення працівник може звернутися до суду з позовом у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП). Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із повідомленням про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника (п. 4.2 Інструкції).

  1. Трудова книжка забезпечує отримання послуг у період безробіття. 

Для отримання статусу зареєстрованого безробітного особа, яка шукає роботу, серед інших документів, подає до центру зайнятості трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Зареєстрований безробітний зобов’язаний під час кожного відвідування центру зайнятості мати з собою трудову книжку та документ, що посвідчує особу. Це передбачає Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, що затверджений Постановою КМУ №792 від 19 вересня 2018 р. У трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, поновлення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю. У разі припинення виплати допомоги по безробіттю всі записи, внесені до трудової книжки особи, засвідчуються особистим підписом посадової особи та печаткою центру зайнятості (Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що затв. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624).

 

Топ 5 соціально-трудових гарантій для військових

Державна служба зайнятості вважає своїм обов’язком нагадати військовослужбовцям – ветеранам війни та учасникам бойових дій про ті права, якими вони можуть скористатися у сфері праці.

Низку пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності встановлено Кодексом законів про працю України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон про захист військовослужбовців) та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон про статус ветеранів). Особливий захист даних категорій громадян виражається у таких гарантіях:

1) Сприяння в отриманні роботи.

До категорій осіб, які мають право на отримання додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню, серед інших, належать  учасники бойових дій. Для працевлаштування цих категорій осіб підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік (відповідно до ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення»). Якщо такі особи працевлаштовуються на новостворене робоче місце за направленням служби зайнятості строком не менше ніж на два роки, то роботодавець має право на отримання щомісячної компенсації в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченої ст. 26 Закону «Про зайнятість населення».

2) Збереження робочого місця на час призову.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову (ст. 119 КЗпП). Важливо, що у період несення військової служби не допускається навіть припинення трудового договору на підставі закінчення його строку. Водночас таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про захист військовослужбовців.

3) Пільги при використанні права на відпочинок та оздоровлення.

Особам, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів, гарантується використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП). Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу. Це передбачає ст. 11 Закону про захист військовослужбовців.

4) Підвищений розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам незалежно від страхового стажу в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), якщо вони є ветеранами війни, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни. Це передбачає ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

5) Переважне право на збереження робочого місця в разі скорочення.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону (ст. 42 КЗпП). При цьому в самому Законі уточнюється, що учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим особам, на яких поширюється чинність Закону, гарантується також переважне право на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації. Відповідно до ст. 42-1, ця категорія працівників має переважне право на поворотне прийняття на роботу. Зазначене право надається у випадку, якщо протягом одного року після скорочення роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

  

За яких умов припиняється реєстрація в службі зайнятості?

Відповідно до статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного у разі:

  • зайнятості особи;
  • поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;
  • подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;
  • дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;
  • дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
  • припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин;
  • невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами);
  • встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;
  • встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);
  • набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
  • вступу на навчання за денною формою;
  • призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
  • досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років;
  • подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
  • смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
  • з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи нездатною до трудової діяльності;
  • з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

 

 5 речей, які треба знати про трудовий контракт

Трудове законодавство України передбачає декілька різновидів договорів між працівником та роботодавцем. Зокрема, замість стандартного трудового договору у деяких випадках може бути укладено контракт. За своєю природою він є різновидом трудового договору, який передбачає вищий ступінь договірної свободи. Письмова форма контракту дозволяє більш чітко визначити права й обов’язки сторін. Укладення контрактів регулюється статтею 21 Кодексу законів про працю України, а також низкою законодавчих актів, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19 березня 1994 р. № 170 (Постанова 170). Відповідно до цих актів контракт визначається як особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть встановлюватися за угодою сторін.

Незважаючи на майже 30-річну практику укладання контрактів, довкола цієї форми реалізації права на працю виникає чимало дискусій. Тож, ми розглянемо докладніше, чим відрізняється контракт від трудового договору та чому його укладення може бути вигідне сторонам трудових відносин.

  1.   Укладення контракту дозволяється у визначених законами випадках.

Сфера застосування контракту визначається законами України. Зокрема, можливість укладення контракту передбачають Закони України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», «Про фермерське господарство», «Про товарну біржу». Іноді укладення контрактів з певною категорією працівників є обов’язковим (див. Закони України «Про залізничний транспорт», «Про культуру»). Контракт оформляється в двох примірниках, що  мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної зі сторін контракту. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту (п. 8 Постанови 170). В інших аспектах оформлення працівників на роботу за контрактом таке ж саме, як і під час оформлення за трудовим договором (роботодавець має видати наказ про зарахування працівника в штат, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган тощо). На таку категорію працівників поширюються норми трудового законодавства України, проте з низкою доповнень і винятків.

  1.   Контракт укладається на певний строк.

Трудовий контракт укладається, як правило, на певний строк. В одних випадках закони чітко визначають часові межі укладення контрактів (Закон України «Про культуру» у ст. 21 дозволяє укладати контракти терміном від одного до трьох років). Тоді як в інших сферах діяльності законодавець не обмежує мінімальну й максимальну тривалість контракту, віддаючи це питання на розсуд сторін трудових відносин (див. ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт»). Встановлений термін дії контракту певною мірою погіршує становище працівника, хоча водночас може мотивувати до більш продуктивної праці. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк (п. 24 Постанови 170).

  1.   Встановлено особливі умови розірвання контракту.

Трудові відносини можуть бути припинені з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Це означає, що контракт може містити додаткові підстави його розірвання достроково. Вигода для роботодавця полягає в тому, що укладення контракту, як правило, передбачає конкретні вимоги до якості й обсягу роботи. А недосягнення потрібного результату дозволяє звільнити працівника у спрощеному порядку. Припинення трудових відносин з підстав, передбачених контрактом, не вважається звільненням з ініціативи роботодавця. Тому у таких випадках на працівника не поширюються гарантії від звільнення, передбачені для членів профспілок, вагітних жінок і матерів, які мають малих дітей, тимчасово непрацездатних тощо. Для працівника встановлення додаткових, порівняно із законодавством, підстав припинення трудових відносин дозволяє ставити питання про компенсацію свого хиткого становища, приміром, вищою оплатою праці. У разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути розірвано достроково з попередженням відповідної сторони за два тижні (п. 22 Постанови 170).

  1.   Умови контракту є конфіденційними.

Роботодавець зобов'язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту. У свою чергу особи, у яких за службовими повноваженнями є доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не мають права її розголошувати. Вимоги конфіденційності не поширюються на умови контракту, що регулюються чинним законодавством, та по відношенню до органів, які здійснюють контроль за їх додержанням (див. п. 6 Постанови 170).

  1.  У контракті можуть бути закріплені додаткові пільги й гарантії для працівника.

Контракт може містити додаткові умови щодо організації праці та матеріального забезпечення працівника. У контракті можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та компенсації за рахунок коштів роботодавця. Як правило, вони зводяться до забезпечення житлом, транспортом, засобами зв’язку тощо. Контракт повинен передбачати зобов'язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту роботодавцем з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.

Нагадуємо, що для реєстрації в державній службі зайнятості, особа, яка шукає роботу, серед інших документів подає трудову книжку (цивільно-правовий договір чи інший документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості).

  

Які соціальні послуги можуть отримати в ЦЗ звільнені сезонні працівники?

Головною метою звернення громадян до ДСЗ має бути пошук роботи. Цей пошук може стосуватись як постійного робочого місця, так і тимчасового працевлаштування. При вирішенні питань працевлаштування, в залежності від наявної у безробітного професії, вмінь та навичок, особі може пропонуватись проходження професійної підготовки чи підвищення кваліфікації. Окрім того безробітним надається спектр послуг з професійної орієнтації.

Тому, навіть якщо звільнений сезонний працівник розраховує на те, що с/г роботодавець візьме його навесні на роботу, при зверненні до ЦЗ цій особі буде пропонуватись працевлаштування на наявні вакантні місця. При виборі підходящої роботи враховується місце проживання особи та транспортна доступність до інших населених пунктів.

Якщо в тому селі, де проживає сезонний працівник, не має інших роботодавців окрім с/г товаровиробників, йому буде пропонуватись робота в інших населених пунктах. Крім того безробітному буде пропонуватися взяти участь у громадських роботах.

Варто зазначити, що дві відмови від підходящої роботи є підставою для припинення реєстрації безробітного.

При цьому жодним чином не враховується той факт, що особа очікує повернення на сезонну роботу.

До того ж, а про це свідчить практика роботи, у роботодавця можуть і змінитись плани щодо прийому на роботу працівників, наприклад, внаслідок закупівлі нової техніки, яка дозволяє виконувати роботи з меншою кількістю робочих рук.

Для тих хто шукає роботу, на офіційному сайті Кіровоградського обласного центру зайнятості у розділі «Громадянам» нещодавно створено новий сервіс – Інтерактивна мапа вакансій. Цей сервіс створений за допомогою гугл-мапи і дозволяє за територіальною ознакою переглядати наявні вакансії.

 

 

Чи призначається сезонним звільненим працівникам  допомога по безробіттю?

Призначення допомоги по безробіттю для сезонних працівників залежить від декількох факторів.

Якщо особа вперше звертається до ДСЗ, допомога по безробіттю призначається строком до 360 календарних днів.

Якщо сезонний працівник вже звертався до ЦЗ і отримував допомогу по безробіттю, її призначення залежить від 2-річного періоду. Мова йде про те, що для особи 360 днів виплати обмежуються 2-ма роками. В межах цього періоду, в не залежності від кількості звернень, сумарно тривалість виплати не перевищить 360 днів.

Особа зареєструвалась у ЦЗ в жовтні 2016 року, отримувала допомоги по безробіттю 8 місяців, працевлаштувалась, звільнилась з роботи і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку дворічний цикл закінчився ще рік назад і особа отримує право на виплату допомоги по безробіттю на нові 360 днів.

Другий приклад. Особа зареєструвалась у ЦЗ в січні 2019 року, отримувала допомогу по безробіттю 4 місяці, працевлаштувалась, звільнилась з роботи і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку дворічний цикл виплати триває по січень 2021 року. Особа отримує право на виплату залишку допомоги по безробіттю на 8 місяців.

Третій приклад. Особа зареєструвалась у ЦЗ в січні 2018 року, отримувала допомогу по безробіттю 4 місяці, працевлаштувалась, звільнилась з роботи і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку особа отримує право на виплату залишку допомоги по безробіттю на 8 місяців. Але ці місяці будуть обмежені дворічним циклом, тому фактично виплата буде припинена в січні 2020 року.

Четвертий приклад. Особа зареєструвалась у ЦЗ в грудні 2017 року, отримувала допомогу по безробіттю 5 місяців, працевлаштувалась, звільнилась з роботи. В 2018 році зареєструвалась в ЦЗ, отримувала допомогу по безробіттю 7 місяців, працевлаштувалась, звільнилась і в листопаді 2019 року реєструється в ЦЗ. В такому випадку дворічний цикл закінчується у грудні 2019 року, але допомога по безробіттю не буде призначена, внаслідок того, що всі 360 днів її виплати вже пройшли.

Приклади наведені для тривалості виплати допомоги по безробіттю до 360 днів і для причини звільнення з роботи по закінченню строку дії договору.

Для осіб передпенсійного віку, тобто за 2 роки до досягнення такого віку, тривалість допомоги складає до 720 днів.

Треба також враховувати, що для осіб звільнених з роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін тривалість виплати скорочується на 90 днів.

Таких умовних прикладів може бути ще декілька, тим більше для осіб передпенсійного віку.

Тому, радимо отримувати детальні консультації щодо призначення допомоги по безробіттю безпосередньо в ЦЗ.

 

 Чи можуть фермери реєструватись як безробітні?

Під час реєстрації як безробітного в ЦЗ особа заповнює та подає відповідну заяву встановлено зразка. Серед іншого, в заяві зазначається чи є особа фермером чи ні.

Згідно норм чинного законодавства фермерське господарство  є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.

Відповідно члени фермерського господарства  не можуть реєструватися як безробітні. І це стосується не тільки голів фермерського господарства, а всіх його членів.

А от членами фермерського господарства  можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство  може мати статус сімейного фермерського господарства. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець.

На відміну від фермерів, наймані працівники, які працюють у фермерському господарстві і звільнились з роботи, можуть реєструватись як безробітні на загальних засадах.

Слід зазначити, що трудові відносини у фермерському господарстві  базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство  має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Залучення сімейним фермерським господарством  інших громадян до роботи як найманих працівників може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна відпустка, форми оплати праці та її розміри тощо).

Видача трудових книжок членам фермерського господарства  і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором, та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства про працю.

 

 Чи можуть громадяни, які сезонно працюють у сільськогосподарських підприємствах, після закінчення сезону, реєструватись у центрі зайнятості?

Значна частина сільськогосподарських підприємств застосовують найману працю основного складу робітників тільки під час сезону польових робіт. На «зиму» такі громадяни звільняються, як правило, по закінченню строку трудового договору.

За умови вирішення питань з віднесенням до категорії членів особистого селянського господарства, такі громадяни можуть реєструватись в ЦЗ.

Для надання статусу зареєстрованого безробітного, особа подає до ЦЗ заяву встановленого зразка та пред’являє паспорт, довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків, трудову книжку, документ про освіту.

Слід зазначити, що для громадян, які хочуть стати на облік в ЦЗ, на сайті ДСЗ є послуга «Електронна черга реєстрації громадян». Особливо це актуальним є зараз, адже в цей період відбувається реєстрація значної частини звільнених сезонних працівників.

Жодних обмежень щодо кількості реєстрацій як безробітного не має. Громадянин може зареєструватись в ЦЗ, знайти роботу і якщо трудовий договір припинено, знову зареєструватись як безробітний.

Для сезонних працівників, які раніше реєструвалися в ДСЗ і мають намір і в цьому році зареєструватись, звертаємо увагу, що діє новий порядок реєстрації, який, серед іншого, передбачає здійснення первинного та поглибленого профілювання шукачів роботи та безробітних для оцінки можливостей працевлаштування особи, яка шукає роботу, на основі її особистісних та професійних характеристик, складання індивідуальних планів надання послуг та працевлаштування.

  

Чи може набути статусу безробітного член особистого селянського господарства?

Для надання статусу безробітного особа подає до базового центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи. В заяві, серед іншого, зазначається є чи ні особа членом особистого селянського господарства.

За загальною нормою члени особистого селянського господарства не можуть бути визнані безробітними. Тільки колишні члени особистого селянського господарства можуть реєструватися в ЦЗ. При цьому вони подають довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього. Однак є декілька виключень із вказаного правила.

Так, довідка не потрібна членам особистого селянського господарства, у яких робота в господарстві не була основною. Під основною роботою мається на увазі випадок, коли особа протягом 12 місяців, що передують дню звернення до центру зайнятості, провадила лише діяльність в особистому господарстві чи одночасно перебувала у трудових відносинах, займалась підприємницькою діяльністю, працювала на умовах цивільно-правової угоди менше 6 місяців.

Якщо особа працювала 6 і більше місяців, то ведення особистого селянського господарства не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна.

Довідку не потрібно подавати внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Довідку не потрібно також подавати особам, які вперше шукають роботу і закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної та вищої освіти, звільнилися із строкової військової служби, у разі їх звернення до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення навчання чи звільнення зі служби.

Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки. Надання консультацій з питань видачі таких довідок не відноситься до компетенції державної служби зайнятості. Всі питання щодо припинення ведення селянського господарства необхідно вирішувати у сільських радах.

  

Чи впливає на можливість реєстрації як безробітного та отримання допомоги по безробіттю наявність у власності сільських мешканців земельних ділянок?

При вирішенні питань реєстрації громадян як безробітних суттєве значення має питання щодо наявності земель сільськогосподарського призначення. Інші категорії земель, як то землі житлової забудови, до вирішення цих питань відношення не мають.

Нормами Земельного кодексу України визначено, що громадяни можуть мати у власності або їм можуть передаватись у користування землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сіножаті та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства.

Щодо земель для садівництва, городництва, сіножаті та випасання худоби зазначу, що наявність таких земель не впливає на статус зайнятості.

До того ж, доходи від таких земельних ділянок, скоріш за все, не можуть забезпечити повноцінну зайнятість особи.

Питання впливу на статус зайнятості наявності земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в національному правовому полі повноцінно не вирішено. Землі товарного сільськогосподарського виробництва це офіційна назва так званих паїв.

Значна кількість не тільки сільських мешканців, а й міських, мають паї, які вони отримали особисто або у спадщину. Частина цих паїв передана в оренду с/г підприємствам.

Знову ж таки, як правило, річні доходи від орендної плати одного паю не дозволяють забезпечити можливість існування людини без працевлаштування.

Тому на статус зайнятості наявність паю, переданого в оренду, не впливає. Такі громадяни можуть реєструватися в ДСЗ та отримувати допомогу по безробіттю.

Інше питання – це питання самостійного обробітку сільськими мешканцями своїх паїв та, особливо, декількох паїв, переданих ним в оренду. Доволі часто таких громадян називають одноосібниками.

Необхідно враховувати, що якщо одноосібник приєднав до земель особистого селянського господарства землі товарного сільськогосподарського призначення, тобто «пай», то такі землі стають землями особистого селянського господарства.

Відносно цих громадян, які при цьому тривалий час не працювали, питання про можливість реєстрації як безробітного вирішується на підставі довідки сільської ради. А вже сільська рада визначається зі статусом особи.

Також слід враховувати, що при наданні статусу безробітного особа подає заяву, в якій зазначає, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Головною метою звернення громадян до ДСЗ має бути пошук роботи.

Тому цілком зрозуміло, що безробітним пропонується підходяща робота. Дворазова відмова від такої роботи є підставою для припинення реєстрації. Якщо людина самостійно зайнята обробітком декількох паїв, вона наряд чи зможе одночасно і працювати.

Але прямої законодавчої заборони на реєстрацію одноосібників як безробітних не має.

  

Від чого залежить розмір допомоги по безробіттю сезонним звільненим працівникам?

Тривалість виплати допомоги по безробіттю обмежується 360 календарними днями або 720 днями для осіб передпенсійного віку.

Безпосередній розмір допомоги по безробіттю залежить від причини звільнення з останнього місця роботи, тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ, загальної тривалості страхового стажу та від розміру заробітної плати  особи.

В будь-якому випадку розмір допомоги по безробіттю не може бути нижчим 610 грн та вищим 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір допомоги по безробіттю залежить від причини звільнення. Наприклад, якщо особа звільнена за прогул, то в не залежності від інших факторів розмір допомоги буде 610 грн.

Для осіб, які тривалий час не працювали, або не мають за рік до реєстрації в ЦЗ 6 місяців страхового стажу, допомога виплачується  також у розмірі 610 грн.

Для осіб, які мають за рік до реєстрації не менше 6 місяців страхового стажу, розмір ДБ буде залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати.

Всі ці данні ЦЗ отримують з відповідного державного реєстру.

В окремих випадках безробітні подають довідку про розмір заробітної плати.

Якщо відповідні дані відсутні з певних причин, то розмір допомоги по безробіттю не буде меншим 1630 грн.

Після надходження даних, проводиться перерахунок допомоги по безробіттю.

Розмір допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу.

Якщо цей стаж понад 10 років, допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від середньої заробітної плати. Для стажу від 6 до 10 років – 60%, від 2 до 6 років – 55%, до 2-х років – 50%.

Далі розмір допомоги по безробіттю визначається від конкретного розміру середньої заробітної плати безробітного.

Також необхідно враховувати, що протягом періоду виплати допомоги по безробіттю її розмір зменшується. Через 90 днів виплати від складатиме 80% від першого визначеного розміру, а через 180 днів – 70%.

 Детальні консультації щодо розміру допомоги по безробіттю рекомендуємо отримувати безпосередньо в ЦЗ.

 

Чи збігаються пріоритети вступників і потреби ринку праці?

Початок нового навчального року завжди асоціюється у нас із отриманням знань.  А якщо це початок навчального року у студентів, то ще й з пошуком свого майбутнього місця на ринку праці. 

Слід зазначити, що тенденції невідповідності попиту та пропозиції на ринку праці зберігаються досить давно і на це мало вплинула цьогорічна коронавірусна криза. Вивчення свіжих даних Міністерства освіти і науки України дозволяє дійти висновку, що між професіями, які обрали вступники 2020 року, та професіями, які затребувані нині роботодавцями, є певний розрив.

Так, до вишів цієї вступної кампанії було подано близько мільйона заяв. Водночас експерти вказують, що отримання вищої освіти не гарантує отримання високооплачуваної роботи. Ринок праці перенасичений фахівцями з вищою освітою. Так, за даними державної служби зайнятості, серед безробітних, які перебували на обліку  станом на 1 вересня 2020 року 51% мали вищу освіту. Через це фахівці радять молодим людям обирати саме професійно-технічну освіту.

Водій автотранспортних засобів, кухар, електрогазозварник, кондитер та перукар – такою за даними МОН є п’ятірка найбільш популярних серед вступників до закладів професійно-технічної освіти професій у 2020 році.

Ці професії користуються попитом на українському ринку праці, тому й тримаються у топі рейтингу найпопулярніших вже майже десятиріччя, а точніше  – з 2011 року. 

Водночас вузькогалузеві професії або ж ті, що передбачають важкі умови праці, мають менший попит серед молоді. Серед професій, які є технологічно складними та менш популярними серед вступників, є, для прикладу, машиніст трубоукладача, контролер харчової продукції або прокатник гарячого металу.

Але все ж у переважній більшості (до 80%) випускники українських шкіл вступають до закладів вищої освіти. Цьогорічна п’ятірка найбільш популярних серед вступників спеціальностей, за даними Міністерства освіти і науки України, виглядає так:

  1. Право;
  2. Менеджмент; 
  3. Філологія; 
  4. Комп’ютерні науки;
  5. Середня освіта.

При цьому за інформацією державної служби зайнятості, попит існує на представників дещо інших професій. Так, станом на 1 вересня ц. р. у базі даних служби зайнятості було 74 тис. вакансій. У п’ятірці найбільш затребуваних професій нині є:

  1. Кваліфіковані робітники з інструментом(швачка, електромонтер, електрогазозварник, слюсар-ремонтник, слюсар-сантехнік, слюсар аварійних робіт, робітник з комплексного обслуговування й ремонту, монтер колії, пекар, маляр);
  2. Професіонали(вчитель, вихователь, викладач закладу вищої освіти, педагог-організатор, інспектор, інженер, провізор, психолог, лікар, економіст, керівник музичний);
  3. Працівники сфери торгівлі та послуг(продавець, кухар, охоронник, офіціант, молодша медична сестра, бармен, поліцейській);
  4. Робітники з обслуговування, експлуатації устаткування та машин(водій, оператор заправних станцій, водій тролейбуса, водій трамвая, тракторист, токар, дорожній робітник, машиніст екскаватора, водій навантажувача);
  5. Фахівці (сестра медична, бухгалтер, фармацевт, майстер виробничого навчання, електрик, механік, фельдшер, електромеханік, технік).

Тож ми бачимо певне невідповідність між потребами ринку праці та планами молоді. Приміром,випускники цього року віддали перевагу  юридичним факультетам, хоча у переліку найбільш затребуваних професій юристів немає. 

Державна служба зайнятості проведенням системної профорієнтаційної роботи серед шкільної молоді  намагається впливати на правильний вибір професії майбутніх випускників.

Так, нещодавно фахівцями Херсонського обласного центру зайнятості було започатковано унікальний челендж #ХОЧЕШЗМОЖЕШDOIT, який підхопили всі регіональні центри зайнятості. Наразі вже виготовлено понад 220 відеороликів, зокрема, й за робітничими професіями. Це ролики про тракториста, кухаря, перукаря, швачку, піцайоло, пожежника, учителя, коваля та багато інших.

Насамкінець - побажання від фахівців служби зайнятості:

  • Спершу потрібно обирати не конкретну професію, а сферу діяльності. Вибір професії – це надзвичайно відповідальне завдання, до вирішення якого легше підходити, маючи певний досвід. Однак слід розуміти, що попит на певну професію може згодом зникнути й тоді треба буде розглядати можливість працевлаштування в суміжних галузях. Сучасне життя вимагає постійного підвищення своєї кваліфікації, перенавчання і самонавчання.
  • Необхідно постійно слідкувати за тенденціями науково-технічного прогресу. Безумовно, в тренді лишатимуться професії, пов’язані з інформаційними технологіями. В силу розвитку автоматизації частина професій відійде в минуле, тоді як попит існуватиме в секторах економіки, де роботи не зможуть замінити людину. Зокрема, йдеться, для прикладу, про освітню та соціальну сферу.
  • За потреби звертайтесь за допомогою до державної служби зайнятості. Наші фахівці нададуть вам послуги з професійної орієнтації та допоможуть пройти безкоштовне психодіагностичне тестування. Накопичений профорієнтаторами досвід дозволить виробити індивідуальні рекомендації щодо правильного вибору вашого майбутнього фаху. Більш детальну інформацію ви можете отримати на офіційному сайті державної служби зайнятості у розділі«Професійна орієнтація».

 

Як розраховується розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожного клієнта індивідуально.

Він залежить від:

  • страхового стажу людини;
  • підстави звільнення;
  • розміру заробітної плати за останні 12 місяців.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (наразі це 8 788 грн).

Розмір мінімальної допомоги по безробіттю у період карантину становить 1 000 грн.

 

 

Якщо внаслідок участі у виборчій кампанії особа припинила реєстрацію як безробітна чи може вона, після її закінчення, звернутись до центру зайнятості?    

Якщо особа бере участь у місцевих виборах як офіційний спостерігач і припиняє реєстрацію як безробітна, то після закінчення такої діяльності вона може звернутись до державної служби зайнятості та, в установленому порядку, бути зареєстрована як безробітна.

Для реєстрації потрібно пред’явити, серед іншого, трудову книжку або цивільно-правовий договір, що підтверджує провадження даної діяльності.

При призначенні допомоги по безробіттю буде враховуватись набутий особою страховий стаж.

Також слід враховувати, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років (з дня її призначення). Якщо особа вже отримувала допомогу протягом 360 днів, при повторній реєстрації їй вже не буде призначена виплата допомоги. Якщо особа отримала частину допомоги, наприклад, тривалістю 200 календарних днів, їй буде призначено залишок виплати, тобто, у даному випадку до 160 днів.

Якщо особа звернеться до центру зайнятості за межами дворічного періоду, вона отримає право на новий період виплати.

При призначенні допомоги по безробіттю враховуються декілька факторів, тому бажано отримувати персональні консультації у центрі зайнятості, а не користуватись виключно загальною інформацією.

  

Захист від звільнення: топ 5 гарантій

Серед переліку переваг легальної зайнятості, багато хто насамперед називає захист від незаконного звільнення з роботи. І це правильно, адже законодавство про працю гарантує стабільність трудових відносин. Розпрощатися з працівником, що працює за трудовим договором і знає свої права, роботодавцям буває нелегко. Через це власникам доводиться утримуватись від свавільних рішень. Карантин змусив багатьох громадян усвідомити цінність відповідних правових норм. У контексті розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця слід розуміти про такі плюси:

  1. Звільнити працівника можна лише на певних підставах. 

Загальні підстави для звільнення з роботи передбачає ст. 40 Кодексу законів про працю України «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу». Підстави для звільнення, що передбачені для спеціальних суб’єктів, містить ст. 41 КЗпП «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов».

2.Необхідним є дотримання процедури звільнення

Кожна з підстав для звільнення працівника передбачає дотримання певної процедури. Відповідно до КЗпП, звільнення на підставі скорочення чисельності/штату передбачає обов'язкову виплату вихідної допомоги (ст.44), а також процедуру попередження про звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення (ст.49-2), а на підставі невиконання трудових обов’язків – за умови відбирання пояснень стосовно причин вчиненого проступку (ст.149).

3.Існують обставини, коли звільнення неприпустиме. 

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (це стосується і відпусток по догляду за дитиною). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

4.Окремі категорії осіб користуються додатковим захистом. 

Розірвання трудового договору з певних підстав може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу профспілки, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП). Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства потребує згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (ст. 252 КЗпП). Також існують суб’єкти, звільнення яких допускається у виняткових випадках:

а) вагітні жінки, матері з дітьми до 3 років, одинокі матері з дітьми віком до 14 років (ст. 184 КЗпП); 

б) неповнолітні працівники (ст. 198 КЗпП).

  1. Існує можливість поновлення прав у суді.

У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, він зобов'язаний у день звільнення з роботи видати йому копію наказу про звільнення  (ст. 47 КЗпП). У місячний термін після отримання цього наказу працівник може оскаржити його до суду. Судовий збір за подачу позову не сплачується (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). Цивільний процесуальний кодекс України допускає можливість розгляду таких справ у спрощеному порядку. При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогул; рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню  (ст. 235 КЗпП). За кожен день вимушеного прогулу працівник отримує середній заробіток. 

 

  Як зареєструватися у центрі зайнятості через портал державних послуг ДІЯ?

Державні послуги онлайн – це швидко та зручно.

Для власників цифрового підпису доступна реєстрація в службі зайнятості як безробітного на порталі Дія. 

Детальніше про те, як саме подати документи і отримати статус безробітного через портал державних послуг Дія, читайте у нашій інфографіці: https://www.dcz.gov.ua/novyna/derzhavni-poslugy-onlayn-ce-shvydko-ta-zruchno

  Нові можливості: які сервіси пропонує служба зайнятості безробітним для професійного розвитку?

Введення карантинних та обмежувальних заходів, внесло в наше життя певні зміни. Головне – бачити у цих змінах не проблеми, а можливості для нового зростання і розвитку, у т.ч. професійному.

Державною службою зайнятості запроваджено для безробітних електронні сервіси, які допоможуть кожному користувачу оцінити власні здібності та навички, розвинути їх або отримати ті, які необхідні для вдалого працевлаштування:

Також актуальними є онлайн сервіси для пошуку роботи, зокрема:

  • «Інтерактивна мапа вакансій», яка дає можливість дистанційно, за допомогою ґаджетів чи персонального комп’ютера, здійснювати пошук актуальних вакансій у містах та районах області, за посадою та заробітною платою;
  • «Персональний кабінет шукача роботи», у якому зареєстрований безробітний може створити власне резюме, підібрати роботу, отримати інформацію щодо нарахувань та виплат допомоги по безробіттю, а також іншу корисну інформацію, пов'язану з працевлаштуванням.

Крім того, з актуальною інформацією щодо послуг служби зайнятості та ситуації на ринку праці безробітні можуть ознайомитись на інтернет-ресурсі державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище».

 

 Чи виплачується допомога по безробіттю тим, хто працював неофіційно?

Якщо молода людина має вік до 35 років і не має страхового стажу, тобто вперше шукає роботу, то їй буде призначена допомога по безробіттю у мінімальному розмірі (на період карантину і 30 днів після його закінчення – 1 тис грн) строком на 180 календарних днів.

Якщо ж людина старша за 35 років і не має страхового стажу, то, згідно з чинним законодавством,  вона не має права на виплату такої допомоги.

 

Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

 

  Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

 

 Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

 

 Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

    Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

    Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

    Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

    Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

    В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

 

 При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

 

 Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Безробітним рекомендується не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

 

 Скорочення працівника під час лікарняного: дії роботодавця

Звільнення працівника у зв'язку зі скороченням штатної чисельності працівників проводиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 40 КЗпП, працедавцю за своєю ініціативою забороняється звільняти працівника у період його тимчасової непрацездатності. Виключення становлять випадки повної ліквідації підприємства та нез’явлення працівника на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

Згідно зі ст. 49-2 КЗпП про наступне звільнення працівника персонально письмово попереджають не пізніше ніж за два місяці до дати запланованого звільнення. При цьому, чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення часу знаходження його у відпустці або на лікарняному.

У зазначеній вище ситуації, звільнення працівника провадиться у перший робочий день згідно з графіком роботи після закінчення тимчасової непрацездатності. Вдруге повідомляти працівника про звільнення за два місяці не потрібно, адже дата звільнення переноситься не з ініціативи та не з вини роботодавця. А от листок непрацездатності потрібно буде оплатити повністю, оскільки його було видано ще під час перебування працівника у трудових відносинах з роботодавцем, зокрема останнім днем трудових відносин є день звільнення і він також включається до цього періоду.

 

                                                                                               Додаток до листа Петрівської

                                                                                            районної філії Кіровоградського ОЦЗ

                                                                                                29.09.2020 № 02-52/161/02

  

Лікарняний під час відпустки: права і гарантії працівника

Згідно зі статтею 78 Кодексу законів про працю України дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, до щорічних відпусток не включаються.

Якщо під час перебування у щорічній відпустці працівник захворів і в нього є документальне підтвердження – листок непрацездатності, невикористані дні такої відпустки повинні бути йому надані або шляхом продовження відпустки, або шляхом перенесення залишку відпустки на інший період, але тільки в межах 12 місяців після закінчення робочого року, за який надана така відпустка.

Рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником та роботодавцем.

Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки. У свою чергу роботодавець має видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.

Відповідно до абзацу п’ятого частини 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

 За яких умов припиняється реєстрація в службі зайнятості?

Відповідно до статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного у разі:

  • зайнятості особи;
  • поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили;
  • подання безробітним особисто письмової заяви про зняття його з реєстрації як безробітного або відмови від її послуг;
  • дворазової відмови від пропонування підходящої роботи, а для безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), дворазової відмови від пропонування проходження професійного навчання;
  • дворазової відмови від пропонування підходящої роботи за професією (спеціальністю), набутою за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції;
  • припинення професійного навчання за направленням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, без поважних причин;
  • невідвідування без поважних причин територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (наявність поважних причин підтверджується відповідними документами);
  • встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг;
  • встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг);
  • набрання законної сили вироком суду про засудження особи до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
  • вступу на навчання за денною формою;
  • призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
  • досягнення особою встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійного віку або призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років;
  • подання заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку або тривалістю, визначеною у медичному висновку;
  • смерті безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
  • з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією з висновками про визнання особи нездатною до трудової діяльності;
  • з інших підстав, передбачених порядком реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних.

 

Чи можуть інші особи (крім матері) перебувати у відпустці по догляду за дитиною?

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається виключно за бажанням жінки.

Проте, використати, повністю або частинами, відпустку по догляду за дитиною (передбачену законодавством), можуть також батько дитини, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

 

Яка квота встановлена для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві?

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» встановлено, що для роботодавців, які використовують найману працю встановлений норматив робочих місць для осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

 Які послуги можуть отримати учасники АТО/ООС в службі зайнятості Кіровоградщини?

У службі зайнятості демобілізовані військовослужбовці можуть отримати весь комплекс передбачених послуг з:

  • підбору підходящої роботи;
  • здійснення професійної орієнтації;
  • проведення комп’ютерного діагностичного тестування з метою виявлення професійних схильностей;
  • організації та здійснення професійного навчання безробітних;
  • організації участі в громадських та інших  роботах тимчасового характеру;
  • надання інформаційних та юридичних консультацій.

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, з числа осіб з інвалідністю до отримання права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 20.03.2013 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».

Дія цього Порядку не поширюється на:

  • осіб, які не мають професійно-технічної або вищої освіти;
  • осіб, які проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття (Абзац дев’ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 779 від 30.09.2015);
  • осіб, які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні.

Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу.

 

Робота у виборчих комісіях: чи буде враховано це до страхового  стажу?

Якщо непрацююча особа, на платній основі, здійснює повноваження члена виборчої комісії або виконує функції спеціаліста чи технічного працівника з нею укладається цивільно-правовий договір. Форми договорів передбачені відповідними постановами Центральної виборчої комісії. Згідно договору виборча комісія, серед іншого, зобов’язується здійснити оплату виконаних робіт.

Нормами законодавства, що регулює питання сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбачено, що юридичні особи, у тому числі виборчі комісії, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, є платниками єдиного внеску. Частина такого єдиного внеску надходить також до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законодавство про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачає, що до страхового стажу при призначенні допомоги по безробіттю належить період, протягом якого особа підлягала страхуванню.

 

Якщо безробітні є членами виборчих комісій і беруть участь виключно у підведенні підсумків голосування на місцевих виборах в Україні, чи повинні вони зніматись з обліку в центрі зайнятості?    

            Відповідно до статті 212 Виборчого кодексу України, праця, яка пов'язана з організацією підготовки і проведення виборів особами, визнаними в установленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в центрах зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю.

            Таким чином, оплачувана робота члена виборчої комісії не є підставою для припинення його реєстрації як безробітного, та припинення виплати йому допомоги по безробіттю. 

            Члени виборчої комісії можуть виконувати свої повноваження з оплатою праці як протягом усього періоду повноважень комісії, так і протягом частини періоду повноважень, у тому числі, в день голосування та дні встановлення підсумків голосування.

І в тому, і в іншому випадку члени комісій не позбавляються статусу безробітного.

 

Для технічного забезпечення діяльності виборчих комісій можуть залучатися відповідні працівники, у тому числі в день голосування.

Якщо ці особи є безробітними, чи повинні вони зніматись з обліку в центрі зайнятості?   

            Законом України «Про зайнятість населення» та порядком реєстрації безробітних визначено, що зайнятість особи є підставою для припинення реєстрації безробітного в центрі зайнятості. Одним із різновидів такої зайнятості є укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг).

Виборчим кодексом України визначено, що для організаційного, правового, технічного забезпечення здійснення повноважень виборча комісія може залучати відповідних спеціалістів, експертів та технічних працівників. Ними можуть бути також зареєстровані безробітні. Залучення таких працівників не позбавляє безробітних їх статусу, та не є підставою для припинення їм виплати допомоги по безробіттю.

 

Якщо внаслідок участі у виборчій кампанії особа припинила реєстрацію як безробітна чи може вона, після її закінчення, звернутись до центру зайнятості?    

    Якщо особа приймає участь у місцевих виборах, як офіційний спостерігач, та припиняє реєстрацію як безробітний, то після закінчення такої діяльності вона може звернутись до державної служби зайнятості, та в установленому бути зареєстрована як безробітна.

Для реєстрації потрібно пред’явити, серед іншого, трудову книжку або цивільно-правовий договір, що підтверджує провадження даної діяльності.

При призначенні допомоги по безробіттю буде враховуватись набутий особою страховий стаж.

Також слід враховувати, що загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років (з дня її призначення). Якщо особа вже отримала допомогу такі 360 днів, при повторній реєстрації їй не буде призначена виплата допомоги. Якщо особа отримала частину допомоги, наприклад тривалістю 200 календарних днів, їй буде призначено залишок виплати – тобто, в даному випадку  до 160 днів. Якщо особа звернеться до центру зайнятості за межами дворічного періоду, вона отримає право на новий період виплати.

При призначенні допомоги по безробіттю враховуються декілька факторів, тому бажано отримувати персональні консультації в центрі зайнятості, а не виключно користуватись загальною інформацією.

 

Який документ підтверджує участь безробітних у виборах?

Залучення до роботи у виборчих комісіях, у т.ч. безробітних, здійснюється шляхом укладання цивільно-правового договору. Порядок їх укладення регламентується постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року № 111 «Про Порядок залучення спеціалістів, експертів, технічних працівників для забезпечення здійснення повноважень виборчих комісій під час підготовки та проведення місцевих виборів».

Цією ж постановою затверджено форму довідки про надання послуг (виконання робіт) під час підготовки та проведення місцевих виборів.

 

Робота у святковий і неробочий день: як оплачується?

Статтями 106-107 Кодексу законів про працю України передбачено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається (стаття 106 КЗПП України). Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку (стаття 107 КЗПП України).

 

Як наразі здійснюється обслуговування клієнтів служби зайнятості на Кіровоградщині?

Усі міськрайонні центри зайнятості та філії Кіровоградського обласного центру зайнятості відновлення прийому громадян, тож безробітні повинні відвідувати кар’єрного радника за встановленим графіком.

Незалежно від того, як працює центр зайнятості (дистанційно або у звичному режимі), фахівці служби продовжують шукати актуальні вакансії та підбирати персонал для клієнтів-роботодавців.

Права та обов'язки зареєстрованих безробітних тут: https://www.dcz.gov.ua/storinka/prava-ta-obovyazky-zareyestrovanyh-bezrobitnyh

Правила взаємодії безробітних із центром зайнятості в період карантину: https://www.dcz.gov.ua/node/3272 

Інші деталі – у нашій інфографіці.

 

Як безробітним Кіровоградщини отримувати інформацію щодо нарахування допомоги по безробіттю онлайн?

Як зареєструвати особистий кабінет, щоб бачити інформацію щодо можливого пошуку роботи, інформаційних заходів служби зайнятості та нарахування допомоги по безробіттю?

Потрібно зайти на сайт Державного центру зайнятості www.dcz.gov.ua та натиснути жовту кнопку «Персональний кабінет» https://cutt.ly/7t99xoD

Уважно прочитати інструкцію та послідовно виконати дії, які в ній прописані https://cutt.ly/yt99nm6

Якщо ви все зробили правильно, автоматично буде створено обліковий запис.

Це лише перший етап реєстрації. Поки що у вас обмежений доступ до даних, які мають відображатися в кабінеті.

Далі потрібно зв’язатися з вашим кар’єрним радником. Він внесе в систему унікальний логін, пароль, а також електронну адресу, і лише тоді в персональному кабінеті відображатимуться розділи:

  • «Взаємодія зі службою зайнятості»;
  • «Інформація для пошуку роботи»;
  • «Відвідування ЦЗ, отримані послуги»;
  • «Семінари та масові заходи»;
  • «Нарахування та виплати»;
  • «Направлення на працевлаштування»;
  • «Профнавчання».

 

Для яких категорій працівників є обов’язковим медичний огляд?

Роботодавці мають піклуватися про здоров’я працівників. Більше того, вони зобов’язані забезпечити проведення медоглядів працівників певних категорій.

Медичний огляд обов’язковий для наступних категорій працівників:

  • зайнятих на важких роботах;
  • роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці;
  • на роботах, де є потреба у професійному доборі;
  • осіб віком до 21 року (незалежно від професії та виду діяльності).

Медогляди можуть бути попередніми, періодичними та позачерговими. Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

  • визначення стану здоров'я працівника та реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я і можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
  • виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

  • своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
  • забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
  • вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
  • розробки індивідуальних та групових заходів охорони здоров'я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
  • проведення відповідних оздоровчих заходів.

Періодичні медогляди проводять за встановленою на підприємстві періодичністю, але не рідше одного разу на два роки, для того щоб своєчасно виявити ранні ознаки профзахворювань.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону 2694 позачерговий медичний огляд працівників роботодавець зобов'язаний забезпечити:

  • за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;
  • за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

Позачерговому медогляду підлягають працівники, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення та стан здоров'я яких викликає занепокоєння і може негативно вплинути на оточуючих, у випадках, визначених у п. 4 Правил № 280:

  • за бажанням працівника у разі погіршення стану здоров'я (якщо це загрожує безпеці громадян, працівник повинен вжити відповідних заходів для попередження поширення захворювання);
  • у разі виявлення інфекційних захворювань та/або бактеріоносійства;
  • у разі погіршення епідемічної ситуації.

 

 

 

У чому полягають переваги офіційного працевлаштування працівників для власників бізнесу?

Маєте власний бізнес? Укладаючи трудові договори з працівниками, ви отримуєте безліч переваг: імідж соціально відповідальної компанії чи підприємця, можливість залучати інвестиції та кращих фахівців, виходити на нові ринки та чесно конкурувати за якістю послуг і ціною.

Краща продуктивність праці

Задекларовані працівники задоволені та мотивовані. Вони працюють краще, рідше змінюють роботу, більш ініціативні, ніж незадекларовані працівники.

Зменшення витрат

Обов’язок забезпечити гідні умови праці – у ваших інтересах. Адже ви уникаєте витрат та збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Враховуйте й непрямі витрати: шкоду для репутації у разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.

 Залучення кваліфікованих фахівців

Люди – найцінніший капітал вашого бізнесу. Працюючи відкрито, ви зможете проводити конкурси на вакансії. Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – допоможуть вам залучити та втримати досвідчених фахівців.

 Доступ до нових ринків

Якщо ви працюєте відкрито та дотримуєтеся вимог законодавства, ви можете вийти на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю.

Можливість залучати інвестиції

Прозорі та законослухняні бізнеси мають більше можливостей отримати кредити для розширення справи, знайти українських й іноземних партнерів і вийти на фондові біржі.

Імідж соціально відповідального бізнесу

Соціальна відповідальність – запорука високої репутації. Опитування свідчать, що споживачі готові платити більше за товари та послуги бізнесу, який опікується соціальними проблемами, працює чесно та відкрито, надає гарантійне обслуговування.

Стабільні конкурентні переваги

Хочете отримати стабільні конкурентні переваги? Вони в якості товарів і послуг, інноваціях, диверсифікації тощо.

Скорочення витрат за рахунок незадекларованих працівників і невиконання законів – короткострокова стратегія без перспектив, яка говорить про вашу «короткозорість».

Фінансові стимули від держави

Створюючи нові робочі місця, ви можете отримати державну підтримку.

Ви маєте право на часткову компенсацію зарплати працівникам, якщо укладаєте трудовий договір з внутрішньо переміщеною особою (ВПО), зареєстрованою в Державній службі зайнятості як безробітна, і платите їй не менше середньої зарплати у регіоні. Також є компенсація витрат на навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації ВПО.

Держава компенсує єдиний соціальний внесок (ЄСВ) протягом року, якщо ви берете на роботу на два роки і більше батьків дітей до шести років, тих, хто самостійно виховує дитину до 14 років або дитину з інвалідністю, дітей-сиріт після 15 років, випускників навчальних закладів, людей передпенсійного віку, осіб з інвалідністю й учасників бойових дій.

Держава протягом року компенсує витрати на ЄСВ малим підприємцям, які працевлаштовують безробітних строком на мінімум два роки на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності.

Відмовляйтеся від зарплат «у конверті». Якщо протягом року ви створюєте нові робочі місця з оплатою не менше трьох мінімальних зарплат (з 01.01.2020 – 4723 грн * 3 = 14169), наступного року ви отримаєте компенсацію 50% ЄСВ за кожну особу.

Детальніше в Законі України «Про зайнятість населення».

Відсутність покарань

Декларуйте працівників, щоб спокійно вести бізнес і не турбуватися про штрафи, які можуть суттєво вдарити по бюджету вашого бізнесу.

Якщо ваші працівники задекларовані – отримайте відзнаку Державної служби з питань праці, покращуйте ваш імідж і репутацію.

 

 Чи можна отримувати одночасно допомогу по безробіттю й допомогу по вагітності та пологах?

 

            Виплата допомоги по безробіттю, у разі призначення допомоги по вагітності та пологах, припиняється з дня набуття права на таку допомогу відповідно до медичної довідки (пункт 1 розділу V Порядку надання допомоги по безробіттю, зокрема одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 06 квітня 2020 року № 624).

 

 Чи обов’язково при прийомі на роботу укладати з працівником письмовий трудовий договір?

Трудовий договір можна укласти в усній або письмовій формі.

Письмова форма обов’язкова:

  • коли на цьому наполягає працівник;
  • при організованому наборі працівників;
  • при роботі в районах з особливими природними умовами та високим ризиком для здоров’я (наприклад, радіоактивно забруднена територія);
  • при укладенні контракту;
  • при укладенні договору з неповнолітнім;
  • якщо роботодавцем є приватний підприємець або фізична особа;
  • для працівників релігійних організацій;
  • для працівників, які проходять альтернативну службу;
  • для працівників, які беруть участь у громадських роботах;
  • для працівників фермерських господарств;
  • при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу;
  • в інших випадках, передбачених законодавством.

В інших випадках ви можете укласти усний договір. Для цього працівнику потрібно написати заяву про прийняття на роботу на ім’я керівника. В свою чергу, керівник ставить на заяві своє рішення.

 

За якою формою укладається трудовий договір?

Якщо ви фізична особа або приватний підприємець, ви повинні використовувати затверджену форму.

Якщо ви юридична особа, можете використовувати довільну форму договору, зазначивши:

  • трудові обов’язки працівника;
  • режим роботи і відпочинку;
  • пільги, гарантії, компенсації;
  • умови оплати праці та умови преміювання;
  • доплати, надбавки та інше.

Трудовий договір може бути:

  • безстроковим;
  • на визначений строк;
  • на час виконання певної роботи.

Після укладення трудового договору ви маєте видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу. Дивіться типову форму наказу.

  

Хто має право перевіряти бізнесменів Кіровоградщини?

 

Державна служба з питань праці має право перевіряти, як бізнес виконує трудове законодавство.

Хто має право вас перевіряти?

Додержання законодавства про працю контролюють інспектори праці, які працюють у Держпраці та її територіальних органах, а також у виконавчих органах міських, сільських та селищних рад.

Як відбуваються перевірки?

З 31 грудня 2019 року діє новий Порядок контролю за додержанням законодавства про працю, за яким здійснюється перевірка оформлення працівників.

Пам’ятайте:

  • Інспектор праці може прийти без попередження в будь-який час.
  • Інспектор праці має показати службове посвідчення, а також за вимогою копію направлення на проведення інспекційного відвідування.
  • Перевірка може проходити на місці або дистанційно.
  • Максимальний термін перевірки – до 10 днів.
  • Інспектор має вільний доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.
  • Інспектор може перевіряти будь-які документи, що стосуються працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками.
  • Під час інспекційного відвідування дозволяється робити фото, відео або аудіозаписи, залучати правоохоронні органи.

 

 Фінансова та адміністративна відповідальність: за які порушення на роботодавців можуть накласти штраф?

До юридичних осіб та фізосіб-підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову (ст. 265 Кодексу законів про працю) та адміністративну відповідальність (ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення).

За які порушення на вас можуть накласти штраф?

Інспектор праці обов’язково нарахує штраф у трьох випадках:

  • За недопущення до проведення перевірки.
  • За створення перешкод у її проведенні.
  • За виявлення незадекларованої праці: не уклали трудовий договір, не повідомили про найм Державну фіскальну службу, не сплатили податки.

З усіх інших питань інспектор складає припис, де вказує, що треба виправити. Якщо ви зробите це в зазначені терміни, вас не притягатимуть до відповідальності.

Оформлюйте належним чином працівників, сплачуйте податки та ЄСВ – і тоді штраф вам не загрожує.

 

Який розмір штрафу за незадекларовану працю?

Не уклали трудовий договір із працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу.

Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ФОП), якщо вони є роботодавцями, а адміністративна відповідальність – до посадових осіб підприємств, а також до ФОП. Фінансова відповідальність може застосовуватись одночасно з адміністративною.

 

 

Чи можна оскаржити рішення інспектора праці?

Ви можете оскаржити припис або вимогу інспектора праці у 10-денний термін, звернувшись до керівника територіального органу Держпраці або його заступника. Якщо їхнє рішення вас не влаштує, можете оскаржити його у голови Держпраці або його заступника.

Скарга розглядається протягом 30 днів. Крім того, ви маєте право оскаржити постанову про накладення штрафу в суді.

 

 Які права мають задекларовані працівники?

З моменту підписання трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.

Гідні та безпечні умови праці

Ви маєте право на безпечні та здорові умови праці. Роботодавець зобов’язаний перевіряти робочі місця, надавати спецодяг і взуття, засоби індивідуального захисту, організовувати навчання з охорони праці та медичні огляди.

Якщо ж ваші умови праці шкідливі, ви отримуєте додаткову відпустку, підвищену оплату, ранній вихід на пенсію та інші пільги.

Виконання посадових обов’язків

Роботодавець не може змусити вас виконувати роботу, яка не передбачена трудовим договором і посадовою інструкцією. То ж, якщо ви не згодні з тим, що вам кажуть робити, можете відмовитися.

 Нормований робочий час

Закон забороняє працювати більше 40 годин на тиждень. Якщо ви працюєте у шкідливих умовах або вам менше 18 років, ваш робочий тиждень ще менше − 36 годин.

При п’ятиденному робочому тижні ви маєте відпочивати два дні. Якщо вихідний всього один, ваш робочий день має тривати до 7 годин.

Вас не можуть змусити працювати у надурочні години чи вихідні дні. Хіба що це потрібно для оборони країни, усунення наслідків стихійного лиха, аварії чи недопущення псування майна. Ще одна приємна перевага задекларованої праці – скорочений робочий день напередодні святкових і неробочих днів.

 Оплачувані та неоплачувані відпустки

За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Станом на січень 2020 року, мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день.

Крім основної відпустки вам дозволені оплачувані навчальні та творчі відпустки (для написання дисертації чи підручника, для участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях). Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається.

Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорон, для догляду за хворими родичами.

Також передбачені додаткові відпустки для працівників з дітьми, учасників бойових дій та чорнобильців.

 Регулярна виплата зарплати не нижче мінімальної

Місячна зарплата за повністю виконану роботу не може бути менше мінімальної (у 2020 році – 4723 грн).

Працюєте з ранку до ночі? За трудовим законодавством робота у надурочні години та вихідні дні оплачується в подвійному розмірі. За роботу на свято ви можете взяти день відпочинку.

Роботодавець не може виплачувати зарплату, коли заманеться. Ви повинні отримувати її регулярно, не рідше двох разів на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду роботи. Якщо день виплати збігається з вихідними чи святами, зарплата виплачується напередодні.

 Захист від необґрунтованих штрафів

Вас штрафують за запізнення чи неефективну роботу? Задекларована праця захищає вас від зловживань зі сторони роботодавця. За порушення трудової дисципліни закон передбачає лише два покарання: догану або звільнення.

Матеріальна відповідальність стягується в разі суттєвої шкоди внаслідок протиправних дій або бездіяльності. А відрахування не можуть перевищувати 20% зарплати. Вам же треба за щось жити.

 Можливість навчатися та підвищувати кваліфікацію

Працюючи офіційно, ви можете поєднувати роботу з навчанням у школі, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, в аспірантурі, підвищенням кваліфікації. Закон передбачає оплачувані відпустки чи можливість взяти вільні від роботи дні без оплати або з частковою оплатою під час сесії.

 Захист від незаконного звільнення

Незадекларованого працівника можуть звільнити в будь-який день. А якщо у вас є трудовий договір, роботодавець має попередити про звільнення за два місяці.

 Страхові виплати в разі непрацездатності

За кожного задекларованого працівника роботодавець сплачує єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Це ваша гарантія на випадок хвороби, нещасного випадку, пов’язаного з роботою, чи професійного захворювання.

Сплата ЄСВ лише з частини заробітної плати значно зменшує розмір допомоги. Якщо ви незадекларовані, на допомогу годі розраховувати. Хіба що роботодавець виплатить її з власної волі.

 

Увага, конкурс!
На Кіровоградщині проводиться конкурс на звання

«Кращий роботодавець року»

На Кіровоградщині проводиться конкурс на звання «Кращий роботодавець року». Його мета – визначення та відзначення тих, які сприяють розвитку економіки,  виробництву конкурентоспроможної продукції, робіт (послуг), збереженню діючих та створенню нових робочих місць, зменшенню напруженості на ринку праці Кіровоградщини, а також соціального рекламування тих роботодавців, які будуть визначені переможцями.

Участь у конкурсі можуть узяти великі, середні та малі підприємства, установи, організації усіх форм власності.

Переможці конкурсу будуть визначені за номінаціями серед підприємств
з середньообліковою чисельністю працівників:

від 4 до 20 осіб;

від 21 до 100 осіб;

від 101 до 500 осіб;

від 501 і більше осіб.

Переможці конкурсу нагороджуються спеціальними дипломами та відзнаками.

Детальніше з основними критеріями визначення переможців конкурсу можна ознайомитись у Положенні про порядок проведення в області у 2020 році конкурсу на звання «Кращий роботодавець року»:

http://www.kr-admin.gov.ua/Rozpor/Ua/2020/129.pdf

 

 

Як розраховується розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожного клієнта індивідуально.

Розмір виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, підстави припинення трудових відносин та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.

Умови, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю визначений статтями 22 та 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (зі змінами).

Відповідно до Закону застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

- до 2 років - 50  відсотків;

- від 2 до 6 років - 55 відсотків;

- від 6 до 10 років - 60 відсотків;

- понад 10 років - 70 відсотків.

Застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється Правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

 

 Які гарантії при прийнятті на роботу і які заборони звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей?

Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власника бо уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку. Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179 Кодексу законів про працю України), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (стаття 184 Кодексу законів про працю України).

 

 Легальна робота: плюси в оплаті праці

В умовах карантину чимало громадян стали розмірковувати щодо можливих переваг офіційного працевлаштування. Адже, уклавши трудовий договір з роботодавцем, працівник має право на отримання лікарняного та допомоги по безробіттю, а також – захист від раптового звільнення.

Державна служба зайнятості завжди займала принципову позицію в цьому питанні, пропонуючи шукачам роботи виключно легальні вакансії. Водночас деякі громадяни впевнені, що їх зарплата при офіційному працевлаштуванні буде нижчою через оплату податків і зрештою вигоди будуть нівельовані. Це не так! Ми хочемо нагадати норми Кодексу законів про працю України, які свідчать про суттєві переваги легальних трудових відносин для працівників.

Назвемо перші п’ять плюсів, які стосуються оплати праці:

  1. Право на зарплату в розмірі, який не може бути меншим, ніж це встановлено законом.

     Якщо ви працюєте повний робочий час і виконуєте норми праці, то вам не можуть  платити менше розміру мінімальної зарплати (ст. 95). На важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці та умовами підвищеного ризику для здоров'я працівникам установлюється підвищена оплата праці (ст. 100).

 

  1. Право на збереження заробітку під час відпусток і лікарняних. 

         Працівники мають право на  щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати (ст. 74). Щодо лікарняних, то  оплата перших 5 днів здійснюється працівнику за рахунок коштів роботодавця, а далі – за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. 

 

  1. Право на доплату за надурочні й нічні роботи, а також за роботу у вихідні. 

     За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106). Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72). Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому угодами / колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (ст. 108).

 

  1. Право на оплату в період зупинки чи скорочення діяльності. 

    Час зупинення (скорочення) діяльності не з вини працівника, зокрема на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки або встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113).

 

  1. Право на стягнення коштів за період затримки розрахунку або видачі трудової книжки у день звільнення. 

    У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові коштів, підприємство має виплатити  йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117). У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця, працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235).

Тож, цінуйте свою працю – працюйте легально!

 

 Надважливе завдання: поради від служби зайнятості, як знайти свою першу роботу

Думаєте, що після закінчення навчання знайти роботу без зв'язків і досвіду неможливо? Державний центр зайнятості підготував поради щодо пошуку першого робочого місця:

  • У резюме поки що не густо. Тому спробуй описати свої сильні сторони, адже молодість – це креативність, уміння швидко схоплювати нове та працювати в команді;
  • Якщо твоє студентське життя складалося не лише із зубріння конспектів, розкажи про це: можливо, ти був редактором самвидаву або лідером молодіжного уряду. Такий досвід може стати в нагоді твоєму майбутньому роботодавцеві;
  • Розкажи про знання іноземних мов, адже це, безсумнівно, твоя сильна сторона;
  • Розглядай своє перше робоче місце як інвестицію у власне майбутнє. Навряд чи тобі після вишу одразу запропонують керівну посаду із надвисокою заробітною платою.

І насамкінець пам’ятай: успіх супроводжує лише наполегливих. Тому не втрачай оптимізму, шукай і знайдеш! Це працює на всі 100%!

Якщо ж у вас виникають питання стосовно працевлаштування – не зволікайте, а хутчіш звертайтеся до найближчого центру зайнятості!

 

 

Чи можуть громадяни, які сезонно працюють у сільськогосподарських підприємствах,

після закінчення сезону, реєструватись у центрі зайнятості?

Значна частина сільськогосподарських підприємств застосовують найману працю основного складу робітників тільки під час сезону польових робіт. На «зиму» такі громадяни звільняються, як правило, по закінченню строку трудового договору.

За умови вирішення питань з віднесенням до категорії членів особистого селянського господарства, такі громадяни можуть реєструватись в центрі зайнятості.

Слід зазначити, що для громадян, які хочуть стати на облік в центрі зайнятості, на сайті державної служби зайнятості є послуга «Електронна черга реєстрації громадян». Особливо це актуальним є зараз, адже в цей період відбувається реєстрація значної частини звільнених сезонних працівників.

Жодних обмежень щодо кількості реєстрацій як безробітного не має. Громадянин може зареєструватись в центрі зайнятості, знайти роботу і якщо трудовий договір припинено, знову зареєструватись як безробітний.

Для сезонних працівників, які раніше реєструвалися в державній службі зайнятості і мають намір і в цьому році зареєструватись, звертаємо увагу, що діє новий порядок реєстрації, який, серед іншого, передбачає здійснення первинного та поглибленого профілювання шукачів роботи та безробітних для оцінки можливостей працевлаштування особи, яка шукає роботу, на основі її особистісних та професійних характеристик, складання індивідуальних планів надання послуг та працевлаштування.

 Чи може набути статусу безробітного член особистого селянського господарства?

Для надання статусу безробітного особа подає до базового центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи. В заяві, серед іншого, зазначається є чи ні особа членом особистого селянського господарства.

За загальною нормою члени особистого селянського господарства не можуть бути визнані безробітними. Тільки колишні члени особистого селянського господарства можуть реєструватися в центрі зайнятості. При цьому вони подають довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього. Однак є декілька виключень із вказаного правила.

Так, довідка не потрібна членам особистого селянського господарства, у яких робота в господарстві не була основною. Під основною роботою мається на увазі випадок, коли особа протягом 12 місяців, що передують дню звернення до центру зайнятості, провадила лише діяльність в особистому господарстві чи одночасно перебувала у трудових відносинах, займалась підприємницькою діяльністю, працювала на умовах цивільно-правової угоди менше 6 місяців.

            Якщо особа працювала 6 і більше місяців, то ведення особистого селянського господарства не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна.

            Довідку не потрібно подавати внутрішньо переміщеним особам та громадянам, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

            Довідку не потрібно також подавати особам, які вперше шукають роботу і закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної та вищої освіти, звільнилися із строкової військової служби, у разі їх звернення до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення навчання чи звільнення зі служби.

            Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки. Надання консультацій з питань видачі таких довідок не відноситься до компетенції державної служби зайнятості. Всі питання щодо припинення ведення селянського господарства необхідно вирішувати у сільських радах.

 Чи впливає на можливість реєстрації як безробітного та отримання допомоги по безробіттю наявність у власності сільських мешканців земельних ділянок?

При вирішенні питань реєстрації громадян як безробітних суттєве значення має питання щодо наявності земель сільськогосподарського призначення. Інші категорії земель, як то землі житлової забудови, до вирішення цих питань відношення не мають.

Нормами Земельного кодексу України визначено, що громадяни можуть мати у власності або їм можуть передаватись у користування землі сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сіножаті та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва та фермерського господарства.

Щодо земель для садівництва, городництва, сіножаті та випасання худоби зазначу, що наявність таких земель не впливає на статус зайнятості.

До того ж, доходи від таких земельних ділянок, скоріш за все, не можуть забезпечити повноцінну зайнятість особи.

Питання впливу на статус зайнятості наявності земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в національному правовому полі повноцінно не вирішено. Землі товарного сільськогосподарського виробництва це офіційна назва так званих паїв.

Значна кількість не тільки сільських мешканців, а й міських, мають паї, які вони отримали особисто або у спадщину. Частина цих паїв передана в оренду с/г підприємствам.

Знову ж таки, як правило, річні доходи від орендної плати одного паю не дозволяють забезпечити можливість існування людини без працевлаштування.

Тому на статус зайнятості наявність паю, переданого в оренду, не впливає. Такі громадяни можуть реєструватися у державній службі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю.

Інше питання – це питання самостійного обробітку сільськими мешканцями своїх паїв та, особливо, декількох паїв, переданих ним в оренду. Доволі часто таких громадян називають одноосібниками.

Необхідно враховувати, що якщо одноосібник приєднав до земель особистого селянського господарства землі товарного сільськогосподарського призначення, тобто «пай», то такі землі стають землями особистого селянського господарства.

Відносно цих громадян, які при цьому тривалий час не працювали, питання про можливість реєстрації як безробітного вирішується на підставі довідки сільської ради. А вже сільська рада визначається зі статусом особи.

Також слід враховувати, що при наданні статусу безробітного особа подає заяву, в якій зазначає, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Головною метою звернення громадян до дердавної служби зайнятості має бути пошук роботи.

Тому цілком зрозуміло, що безробітним пропонується підходяща робота. Дворазова відмова від такої роботи є підставою для припинення реєстрації. Якщо людина самостійно зайнята обробітком декількох паїв, вона наряд чи зможе одночасно і працювати.

Але прямої законодавчої заборони на реєстрацію одноосібників як безробітних не має.

 Які соціальні послуги можуть отримати в ЦЗ звільнені сезонні працівники?

Головною метою звернення громадян до державної служби зайнятості має бути пошук роботи. Цей пошук може стосуватись як постійного робочого місця, так і тимчасового працевлаштування. При вирішенні питань працевлаштування, в залежності від наявної у безробітного професії, умінь та навичок, особі може пропонуватись проходження професійної підготовки чи підвищення кваліфікації. Окрім того безробітним надається спектр послуг з професійної орієнтації.

Тому, навіть якщо звільнений сезонний працівник розраховує на те, що с/г роботодавець візьме його навесні на роботу, при зверненні до центру зайнятості цій особі буде пропонуватись працевлаштування на наявні вакантні місця. При виборі підходящої роботи враховується місце проживання особи та транспортна доступність до інших населених пунктів.

Якщо в тому селі, де проживає сезонний працівник, не має інших роботодавців окрім с/г товаровиробників, йому буде пропонуватись робота в інших населених пунктах. Крім того безробітному буде пропонуватися взяти участь у громадських роботах.

Варто зазначити, що дві відмови від підходящої роботи є підставою для припинення реєстрації безробітного.

При цьому жодним чином не враховується той факт, що особа очікує повернення на сезонну роботу.

До того ж, а про це свідчить практика роботи, у роботодавця можуть і змінитись плани щодо прийому на роботу працівників, наприклад, внаслідок закупівлі нової техніки, яка дозволяє виконувати роботи з меншою кількістю робочих рук.

 Чи можуть фермери реєструватись як безробітні?

Під час реєстрації як безробітного в центрі зайнятості особа заповнює та подає відповідну заяву встановлено зразка. Серед іншого, в заяві зазначається чи є особа фермером чи ні.

Згідно норм чинного законодавства фермерське господарство  є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства.

Відповідно члени фермерського господарства  не можуть реєструватися як безробітні. І це стосується не тільки голів фермерського господарства, а всіх його членів.

А от членами фермерського господарства  можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство  може мати статус сімейного фермерського господарства. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа – підприємець.

На відміну від фермерів, наймані працівники, які працюють у фермерському господарстві і звільнились з роботи, можуть реєструватись як безробітні на загальних засадах.

Слід зазначити, що трудові відносини у фермерському господарстві  базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство  має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом). Залучення сімейним фермерським господарством  інших громадян до роботи як найманих працівників може здійснюватися виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок.

З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір (контракт) у письмовій формі, в якому визначаються строк договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна відпустка, форми оплати праці та її розміри тощо).

Видача трудових книжок членам фермерського господарства  і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором, та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства про працю.

 Які документи потрібні для реєстрації у центрі зайнятості?

Більшість центрів зайнятості повертаються до звичного режиму роботи та відновлюють особистий прийом безробітних.

Протягом останніх карантинних місяців для реєстрації в службі зайнятості достатньо було заповнити лише дві заяви та надіслати їх на електронну пошту центру зайнятості.

Нагадуємо, що громадяни, які реєструвалися онлайн, повинні взяти з собою на запланований особистий прийом до кар’єрного радника оригінали документів. Яких саме? Ось перелік:

  • паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України;
  • облікова картка платника податків;
  • трудова книжка (цивільно-правовий договір або документ, який підтверджує період зайнятості);
  • диплом або інший документ про освіту;
  • військовий квиток (у разі потреби).

Більш детально ТУТ: https://is.gd/WfOF8H

Якщо у вас є питання – телефонуйте. Деталі за номером «гарячої лінії»: 0 800 50 99 66

 Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням центру зайнятості, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, центр зайнятості отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску.

Безробітним рекомендується не допускати одночасного отримання допомоги по безробіттю та працевлаштування й своєчасно інформувати про це центр зайнятості.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

 Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

    Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

    Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

    Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

    Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

    У період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

 Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

  Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

 Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендується користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

  При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

  За які періоди здійснюється нарахування допомоги по безробіттю зареєстрованим безробітним у період карантину?

Період, за який здійснюється чергове нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню:

  • останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований (якщо центр зайнятості здійснює прийом громадян);
  • спілкування з кар'єрним радником телефоном чи іншим засобом зв'язку та підтвердження перебування в статусі безробітного (якщо центр зайнятості не здійснює особистого прийому громадян).

Нагадаємо, що з 07 серпня, усі міськрайонні центри зайнятості та філії Кіровоградського обласного центру зайнятості відновлюють прийом клієнтів.

Усі відвідувачі, як безробітні, так і роботодавці, матимуть змогу звернутися до своїх кар’єрних радників та консультантів роботодавця за наступним режимом роботи:

  • понеділок – четвер: 8.00 – 17.00;
  • п’ятниця: 8.00 – 15.45.
  • субота і неділя – вихідні дні.

 

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 УВАГА!

Важлива інформація

з 07.08.2020 року

Для клієнтів служби зайнятості відновлено особистий прийом

  Роботу електронної черги служби зайнятості відновлено

Для осіб, які шукають роботу та безробітних, працює сервіс державної служби зайнятості «Електронної черги». Про це повідомили в Кіровоградському обласному центрі зайнятості.

Відтепер за допомогою електронного сервісу в онлайн-режимі можна самостійно записатися як на первинний прийом, так і для отримання консультації до будь-якого центру зайнятості України.

Іншими словами, є можливість до існуючого графіку прийому зарезервувати час для свого відвідування центру зайнятості. З цією метою за допомогою «Електронної черги» формується талон на відвідування.

Відповідно до сформованого талону для отримання потрібних послуг необхідно звернутися до центру зайнятості відповідно до даних, які зазначені в цьому талоні прийому, а саме: адреса центру зайнятості, дата та час відвідування, номер робочого місця фахівця центру зайнятості.

У разі неможливості роздрукувати сформований талон, необхідно записати: номер талону, дату та час відвідування, номер робочого місця фахівця центру зайнятості.

Послуга електронної черги доступна на порталі Державної служби зайнятості (рубрика «Електронні послуги», підрубрика «Електронної черги реєстрації безробітних»).

Слід зазначити, що сервіс «Електронна черга реєстрації безробітних» значно спростить та оптимізує комунікацію між шукачами роботи та центром зайнятості.

 

 Яка тривалість та який порядок надання відпусток

працівникам з інвалідністю?

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504 особам з інвалідністю І і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи — 26 календарних днів.

Звертаємо Вашу увагу, що працівникам з інвалідністю за їх бажанням щорічні відпустки повної тривалості надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи в перший рік роботи на даному підприємстві та в наступні роки у зручний для них час.

Особам з інвалідністю І та II груп в обов’язковому порядку за їх бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів щорічно, а особам з інвалідністю III групи — тривалістю до 30 календарних днів щорічно п. 6, 7 ст. 25 Закону України «Про відпустки».

Згідно зі статтею 9-1 КЗпП та статтею 69 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові соціально-побутові пільги для працівників, зокрема відпустки більшої тривалості, ніж передбачено Законом України «Про відпустки» або додаткові оплачувані відпустки.

 

 Анкетування роботодавців: служба зайнятості продовжує всеукраїнське  опитування

Державним центром зайнятості запроваджено опитування роботодавців щодо задоволеності наданням послуг державною службою зайнятості. Опитування проводилося на інтернет-ресурсі державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» з 12 червня 2019 року.

Станом на 1 липня 2020 року, в опитуванні взяло участь майже 42 тисячі роботодавців, з них 59% – з чисельністю працівників до 10 осіб, 26% – малі підприємства (від 11 до 50 осіб), 12% – середні (від 51 до 250 осіб), 3% – великі підприємства (понад 250 осіб).

Розподіл роботодавців, які взяли участь в опитуванні за основними видами економічної діяльності: торгівля та ремонт автотранспортних засобів – 25%, надання послуг (ремонт побутових техніки, салони краси) – 25%, сільське господарство – 15%, освіта – 6%, промисловість – 6%, охорона здоров’я – 4%, державне управління, оборона, соціальне страхування – 4%, транспорт, складське господарство, поштова діяльність – 4%, будівництво – 4%, решта роботодавців представлена по інших видах діяльності (7%).

Серед послуг державної служби зайнятості, якими користувалися роботодавці, що взяли участь в опитуванні, більшість становить «підбір працівників» (47%) та «надання інформаційно-консультаційних послуг» (37%). Послугами з «професійного навчання безробітних на замовлення роботодавців», «залучення громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру», надання компенсації єдиного внеску при працевлаштуванні безробітних на нові робочі місця» скористалися від 5% до 6% роботодавців, що пройшли анкетування.

Що ж очікують опитані роботодавці від співпраці зі службою зайнятості: 46% – чекають нових інструментів стимулювання та фінансової підтримки роботодавців, 24% – спрощення процедур подання передбачених законодавством звітів та інформацій, 15% – можливість використання електронних та зручних комунікацій з клієнтами, 15% – очікують оперативне та максимальне якісне задоволення потреб у необхідних працівниках.

«Такий вид комунікацій з роботодавцями, як здійснення онлайн опитування, є ефективним і потребує продовження,  адже діяльність служби зайнятості спрямована на задоволення потреб клієнтів, ми змінюємося для підвищення ефективної співпраці. Ми намагаємося докласти максимум зусиль, щоб співпраця з роботодавцями була продуктивною та корисною», – повідомив заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

Нагадаємо, опитування проводиться на веб-сторінці «Єдине соціальне середовище зайнятості». Для участі у ньому необхідно завітати на головну сторінку ДСЗ чи обласного центру зайнятості до розділу «Опитувальник роботодавця» та заповнити анкету. Доступ до сторінки можливий як з персонального комп’ютера так і  мобільних пристроїв.

Тож, пропонуємо роботодавцям поділитися досвідом співпраці зі службою зайнятості, висловити свою думку про послуги, якими користувалися, а також надати пропозиції щодо їх вдосконалення. Запрошуємо роботодавців долучитись до опитування! Не зволікайте, нам важлива думка кожного!

 

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 

Відмова у прийнятті на роботу: обґрунтування та законодавчі підстави

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

 

Інформуємо, щоб протидіяти торгівлі людьми

Упродовж семи років, 30 липня, світова спільнота відзначає Всесвітній день протидії торгівлі людьми, який був проголошений Генеральною Асамблеєю ООН з метою підвищення інформованості громадськості про цю проблему і привернення уваги до тяжкого становища мільйонів жінок, чоловіків і дітей з усіх куточків світу, які стали жертвами торгівлі людьми, а також заохочення людей активно протидіяти цьому явищу.  

Факт відзначення цього дня є нагадуванням громадськості про актуальність проблеми торгівлі людьми, та про необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідуванні злочинців, наданні допомоги потерпілим, ведення превентивної роботи.

За словами Богдана Стояна, заступника директора обласного центру зайнятості, до компетенції служби зайнятості відносяться питання попередження торгівлі людьми, у т.ч. числі шляхом проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи.

З нагоди відзначення Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми центрами зайнятості та філіями обласного центру зайнятості заплановано проведення низки інформаційних заходів в режимі онлайн із залучення соціальних партнерів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.

«Такі заходи проводяться у центрах зайнятості та філіях обласного центру зайнятості не тільки в рамках заходів із відзначення цього дня, а й упродовж року. Так, з початку поточного року проведено більше 100 інформаційних семінарів, у яких взяли участь 1500 безробітних громадян. До їх проведення залучаються представники Головного управління Національної поліції в області, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей  та молоді, громадської організації «Обласна інформаційна служба з актуальних питань жіноцтва» та ін.», – розповів Б. Стоян.

«Спільне проведення різнопланових інформаційних заходів центрів зайнятості області та соціальних партнерів значно покращує якість їх проведення. Розраховуємо, що відповідні превентивні заходи будуть мати свій результат і менша кількість громадян буде потрапляти в жертви торгівців людьми», – зазначає Б. Стоян.

Служба також надає допомогу особам, які постраждали від торгівлі людьми. Така допомога полягає у вирішенні питань їхньої зайнятості шляхом надання їм комплексу соціальних послуг, спрямованих на працевлаштування.

Крім того, служба зайнятості задіяна в процесах легального працевлаштування за кордоном.  «Знайти роботу з достойним рівнем заробітної плати можливо не лише за кордоном. Все більше вітчизняних роботодавців легально виплачують своїм працівникам гідну заробітну плату, – наголошує Б. Стоян. – Ознайомитись з пропозиціями роботи можна в  центрах зайнятості, філіях обласного центру зайнятості, або за допомогою Інтернет-ресурсів служби, у т.ч. й на сторінці обласного центру зайнятості в соціальній мережі Facebook.

 

 

Грошова компенсація за невикористану відпустку: як отримати?

Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку надає юридичний відділ Кіровоградського обласного центру зайнятості. 

У ст. 24 Закону України «Про відпустки» наведено вичерпний перелік випадків, у яких виплачують компенсацію за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.  Тому таку компенсацію надають:

- під час звільнення працівника – грошову компенсацію виплачують за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей;

- у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство – грошову компенсацію за відпустку за його бажанням можуть перерахувати на рахунок підприємства,  на яке перейшов працівник (або виплатити під час звільнення);

- коли за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією – за умови, що тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні (таку компенсацію не надають за дні додаткових відпусток на дітей, останню можна отримати тільки під час звільнення;

- у разі смерті працівника – компенсацію за невикористані відпустки виплачують спадкоємцям.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані дні  відпустки провадять з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. №100 (далі – Порядок), виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують звільненню.

При цьому час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних  причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду.

Якщо протягом розрахункового періоду працівник не мав заробітку, то, відповідно до п.4 Порядку, середня заробітна плата розраховується, виходячи з установленого у штатному розписі за його посадою на момент проведення розрахунку посадового окладу.

Відповідно до п.7 Порядку середня заробітна плата для нарахування компенсації за невикористані відпустки обчислюється діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців на відповідну кількість календарних днів року, за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством. Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.   

 

 

Чи може внутрішньо переміщена особа з інвалідністю, що отримує пенсію, бути зареєстрована в центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю?

Відповідно до норм порядку реєстрації безробітних, для надання статусу безробітного особа подає заяву та пред’являє певні документи. Особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України “Про загальноообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсійного віку та отримує пенсію або державну соціальну допомогу, подає копію довідки до акта огляду МСЕК. За наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.

Отримання пенсії або державної соціальної допомоги жодним чином не впливає на можливість отримання допомоги по безробіттю. Така допомога призначається за загальними правилами.

Але необхідно враховувати, що порядком передбачено, що реєстрація громадянина як безробітного припиняється з дня його визнання нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду МСЕК.

Тому такі громадяни не можуть набувати статус зареєстрованого безробітного.

Слід зазначити, що підбір підходящої роботи для осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до їх професійних навичок, знань, індивідуальної програми реабілітації та з урахуванням побажань щодо умов праці.

При працевлаштуванні до роботодавців на нові робочі місця осіб з інвалідністю, що є зареєстрованими безробітними, такі роботодавці мають право звернутись до центру зайнятості за отриманням компенсації витрат у розмірі єдиного внеску на ЗДСС. 

Також нагадаю, що для працевлаштування осіб з інвалідністю у роботодавців бронюється 4% робочих місць. На такі робочі місця можуть бути працевлаштовані як місцеві мешканці, так і внутрішньо переміщені особи.

 

Якщо у внутрішньо переміщеної особи в трудовій книжці відсутній запис про звільнення з підприємства на непідконтрольній території, чи може така особа бути зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна?   

Законодавство передбачає два варіанта отримання соціальних послуг в державній службі зайнятості – зареєстрованим безробітним і особам, відносно яких здійснюється облік. Облікова процедура є більш простою відносно пакету документів.

Так, для взяття на облік особа повідомляє кар’єрного радника про свій досвід роботи. При цьому не обов’язково пред’являти трудову книжку.

На відміну від цього, для реєстрації як безробітного, потрібно пред’явити трудову книжку.

У  книжці записи про періоди трудової діяльності мають бути здійснені відповідно до затвердженої інструкції.

Якщо у особи здійснено запис про прийом на роботу, але відсутній запис про звільнення, така особа, за загальним правилом, не може бути зареєстрована як безробітна. 

Але у такого загального правила є виключення.

І стосується воно саме внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).

Відповідно до чинного порядку реєстрації безробітних, у разі відсутності у особи документів, що підтверджують факт звільнення, така особа подає до центру зайнятості  заяву про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена.

Також може бути подано відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин у судовому порядку.

Подається також розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

Для підтвердження того, що запис про звільнення відстутній в трудовій книжці саме у ВПО, рекомендується особі пред’явити довідку про взяття її на облік як ВПО.

У разі необхідності, пропонуємо ВПО безпосередньо звертатись до центрів зайнятості за отриманням консультацій щодо документів або ж телефонувати як до місцевих та і до обласного центру зайнятості. З номерами телефонів можливо ознайомитись на Інтернет-сторінці обласного центру зайнятості.

 

Якщо внутрішньо переміщена особа має місце свого постійного проживання в сільській місцевості на непідконтрольній території, чи може вона бути зареєстрована в центрі зайнятості?

Сам по собі факт реєстрації постійного місця проживання в сільській місцевості жодним чином не впливає на можливість реєстрації особи як безробітної в державній службі зайнятості. Значення має чи належить особа до категорії самостійно зайнятих, чи ні.

До зайнятого населення можуть належати, зокрема, члени фермерських та особистих селянських господарств (далі – ОСГ).

Якщо особа є членом фермерського господарства як юридичної особи, що зареєстрована на непідконтрольній території, то такій особі необхідно подати витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення зайнятості.

Щодо членів особистих селянських господарств зазначу наступне.

Для надання статусу безробітного особа подає до базового  центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості заяву та пред’являє, визначені порядком реєстрації, документи. 

У заяві особа зазначає чи є вона членом ОСГ, чи ні.

Якщо особа є членом ОСГ і при цьому працювала 6 і більше місяців за рік до реєстрації в ЦЗ, то ведення ОСГ не вважається основною роботою і особа реєструється як безробітна без подання будь-яких додаткових документів.

Якщо член ОСГ працював менше 6 місяців, то він має подати довідку про припинення ведення господарства або про вихід з нього.

Відповідна довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Якщо особа має статус внутрішньо переміщеної особи, то згідно норм порядку реєстрації безробітних, таку довідку не потрібно подавати.

 

Чи передбачені законодавством додаткові програми підтримки зайнятості внутрішньо переміщених осіб?

Чинним законодавством про зайнятість населення передбачена можливість компенсації фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця в пріоритетних видах економічної діяльності суб’єктами малого підприємництва. Така компенсація може надаватися і відносно працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб  (далі – ВПО) з числа безробітних.

Крім того, в 2015 році до ЗУ «Про зайнятість населення» були внесені зміни, що стосуються ВПО. Зокрема, передбачено, що зареєстрованим безробітним з числа ВПО компенсуються фактичні транспортні витрати на переїзд до іншої місцевості при працевлаштуванні та витрати на проходження попереднього медичного та наркологічного огляду, якщо це необхідно при працевлаштуванні за направленням служби зайнятості.

Для роботодавців передбачена компенсація витрат на перепідготовку та підвищення кваліфікації працевлаштованих осіб за направленням центру зайнятості.

Також передбачена компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування безробітних на умовах строкових трудових договорів. Саме ця компенсація найбільш дієво використовується в нашій області.

Компенсуються витрати роботодавця протягом 6 місяців, за умови, що для ВПО буде гарантоване робоче місце на період у 2 рази довший.

Період компенсації може бути збільшений до 12 місяців за рішенням обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

Крім того передбачено, що ВПО працездатного віку у разі відсутності підходящої роботи можуть отримати ваучер для професійної підготовки. Ваучером є фактичне зобов’язання центру зайнятості профінансувати витрати особи на навчання. Вартість ваучера не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму. Якщо вартість навчання є вищою, різниця оплачується особою або роботодавцем.

Ваучер не надається зареєстрованим безробітним. Такі особи, у тому числі ВПО, проходять професійну підготовку безкоштовно за направленням ЦЗ під замовлення роботодавців.

Детальну інформацію із зазначених питань можливо отримати в центрі зайнятості або скориставшись Інтернет-ресурсами державної служби зайнятості.

 

Допомога по частковому безробіттю на період карантину: відбулися зміни

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 р. № 600 внесені зміни до порядку надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Завдяки змінам допомогу тепер можуть отримати нові групи працівників, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, а саме:

  1. працівники, які отримують оплату часу простою відповідно до ст. 113 КЗпП (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції);
  2. працівники, які перебувають у відпустці без збереження зарплати відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст.25 та ст. 26 Закону України «Про відпустки» (крім осіб, які отримують пенсію).

Окрім того, в новій редакції порядку передбачено подання окремих відомостей роботодавцями та фізичними особами-підприємцями, що не використовують найману працю:

  1. для прийняття рішення про надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину (додатки № 1 та № 2 до порядку);
  2. для перерахування коштів на поточний рахунок фізичній особі-підприємцю, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину (додатки № 4 та № 5 до порядку).

 

Про соціальне страхування під час роботи за кордоном

Відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” громадяни у період трудової діяльності за кордоном мають право брати участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні відповідно до законодавства України, що дає їм право на соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що ліцензіати зобов’язанні надавати клієнтам інформацію  з питань правового і соціального захисту та про механізм добровільної участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні в Україні.

Порядок участі у добровільному страхуванні визначається Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”. Добровільна участь у страхуванні береться протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року. Для укладення договору подається заява до органів державної фіскальної служби. У договорі про добровільну участь зазначаються:

  • назва документа;
  • відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;
  • строк дії договору;
  • порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
  • умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;
  • умови розірвання договору;
  • права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
  • інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне  страхування.
  • Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

 

 Про оформлення взаємовідносин клієнтів та ліцензіатів

При користуванні послугами ліцензіатів їх клієнти мають враховувати, що Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), визначено, що клієнт це особа, яка уклала договір з ліцензіатом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном і користується його послугами.

До укладення договору про надання послуг з посередництва ліцензіат зобов’язаний безоплатно надати клієнту завірену ним достовірну інформацію про умови праці та умови проживання у державі працевлаштування.

Ліцензіат має право перевіряти наявність у клієнтів документів, що підтверджують їх кваліфікацію, необхідну для виконання відповідних робіт або надання послуг згідно з міжнародними нормами та/або вимогами законодавства держави працевлаштування.

Надання клієнту послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном здійснюється лише після укладення з ним договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном у двох примірниках (один видається клієнту, другий залишається в ліцензіата).

Ліцензіат зобов’яний вести журнал єдиного обліку клієнтів.

Виконання умов договору між ліцензіатом і клієнтом про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном оформляється актом наданих послуг, який підписується обома сторонами.

 

 Про оплату послуг ліцензіатів

На відміну від приватних агентств зайнятості, які надають посередницькі послуги в межах України і яким суворо заборонено отримувати від клієнтів гонорари за надані послуги, ліцензовані агентства зайнятості мають право отримувати кошти за свої послуги. При цьому, згідно норм  Закону України “Про зайнятість населення”, ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату до підписання акта виконаних робіт. А згідно положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140), ліцензіат не має права отримувати від клієнтів плату за послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном до  підписання акта наданих послуг. Такий акт підписується після укладення клієнтом трудового договору (контракту) з іноземним роботодавцем.

  

Про ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном

Законом України “Про зайнятість населення” визначено, що громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю за кордоном, якщо така діяльність не заборонена законодавством України та держави перебування. Знайти іноземного роботодавця можливо самостійно, за сприянням приватних агентств зайнятості чи державної служби зайнятості.

Згідно статті 38 вказаного Закону діяльність суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, підлягає ліцензуванню. Пунктом 20 частини 1 статті 7 Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності” визначено, що ліцензуванню підлягає вид господарської діяльності – посередництво у працевлаштуванні за кордоном.

Переліком органів ліцензування, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 05.08.2015 № 609 (із змінами), визначено, що органом ліцензування виду господарської діяльності - посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

З переліком ліцензіатів є можливість ознайомитися на Інтернет-сторінці вказаного Міністерства (адреса www.me.gov.ua, рубрика “Діяльність” - “Трудова міграція” - “Посередництво у працевлаштуванні за кордоном” - “Прийняті рішення”) та Державного центру зайнятості (адреса www.dcz.gov.ua, розміщено загальний перелік суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні (ліцензіати та приватні агентства зайнятості, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні), та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у інших роботодавців).

 

 Про вимоги до приміщення ліцензіата

При користуванні послугами приватних агентств зайнятості, які мають ліцензії Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на право провадження посередницької діяльності у працевлаштуванні за кордоном, громадяни мають враховувати, що правила провадження такої діяльності визначені Законом України “Про зайнятість населення” та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1060 (в редакції постанови від 28.02.2018 № 140). Окремі питання провадження діяльності також врегульовані Законом України “Про зовнішню трудову міграцію”.

Агентства мають неухильно додержуватись таких правил. При цьому слід зазначити, що господарська діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном це послуга, яка надається суб'єктами господарювання в межах укладених з іноземним суб'єктом господарювання зовнішньоекономічних договорів про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з метою сприяння укладенню трудового договору відповідно до заявок іноземного роботодавця щодо вільних робочих місць, включаючи надання інформаційно-консультаційних послуг щодо можливостей працевлаштування, найменування та місцезнаходження роботодавця, умов і розмірів оплати праці.

Діяльність з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат повинен провадити в нежитловому приміщенні, біля входу до якого повинна бути розміщена інформація про:

найменування ліцензіата відповідно до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

режим роботи ліцензіата.

У приміщенні ліцензіата на доступному для відвідувачів місці повинна бути така інформація:

відомості про повне найменування ліцензіата, його місцезнаходження,  номери телефонів, прізвище, ім'я та по батькові керівника та/або власника;

копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань;

інформація щодо рішення органу ліцензування про видачу ліцензії або копія ліцензії (у разі наявності), або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань із зазначенням дати видачі ліцензії та органу, що її видав;

перелік держав, до яких згідно з укладеними зовнішньоекономічними договорами про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ліцензіат має право працевлаштовувати клієнтів;

завірена ліцензіатом загальна інформація про характер майбутньої роботи, види професійної діяльності, умови праці та проживання у державі працевлаштування;

контактний номер телефону структурного підрозділу органу ліцензування, до компетенції якого належать повноваження у сфері ліцензування;

Закони України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", витяги із законів України “Про зайнятість населення”, “Про зовнішню трудову міграцію”, "Про захист прав споживачів" у частині надання послуг, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

книга відгуків та пропозицій.

 

 Ефективна  співпраця: служба зайнятості продовжує всеукраїнське  опитування

Державним центром зайнятості запроваджено опитування роботодавців щодо задоволеності наданням послуг державною службою зайнятості. Опитування проводилося на інтернет-ресурсі державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» з 12 червня 2019 року.

Станом на 1 липня 2020 року, в опитуванні взяло участь майже 42 тисячі роботодавців, з них 59% – з чисельністю працівників до 10 осіб, 26% – малі підприємства (від 11 до 50 осіб), 12% – середні (від 51 до 250 осіб), 3% – великі підприємства (понад 250 осіб).

Розподіл роботодавців, які взяли участь в опитуванні за основними видами економічної діяльності: торгівля та ремонт автотранспортних засобів – 25%, надання послуг (ремонт побутових техніки, салони краси) – 25%, сільське господарство – 15%, освіта – 6%, промисловість – 6%, охорона здоров’я – 4%, державне управління, оборона, соціальне страхування – 4%, транспорт, складське господарство, поштова діяльність – 4%, будівництво – 4%, решта роботодавців представлена по інших видах діяльності (7%).

Серед послуг державної служби зайнятості, якими користувалися роботодавці, що взяли участь в опитуванні, більшість становить «підбір працівників» (47%) та «надання інформаційно-консультаційних послуг» (37%). Послугами з «професійного навчання безробітних на замовлення роботодавців», «залучення громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру», надання компенсації єдиного внеску при працевлаштуванні безробітних на нові робочі місця» скористалися від 5% до 6% роботодавців, що пройшли анкетування.

Що ж очікують опитані роботодавці від співпраці зі службою зайнятості: 46% – чекають нових інструментів стимулювання та фінансової підтримки роботодавців, 24% – спрощення процедур подання передбачених законодавством звітів та інформацій, 15% – можливість використання електронних та зручних комунікацій з клієнтами, 15% – очікують оперативне та максимальне якісне задоволення потреб у необхідних працівниках.

«Такий вид комунікацій з роботодавцями, як здійснення онлайн опитування, є ефективним і потребує продовження,  адже діяльність служби зайнятості спрямована на задоволення потреб клієнтів, ми змінюємося для підвищення ефективної співпраці. Ми намагаємося докласти максимум зусиль, щоб співпраця з роботодавцями була продуктивною та корисною», – повідомив заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

Нагадаємо, опитування проводиться на веб-сторінці «Єдине соціальне середовище зайнятості». Для участі у ньому необхідно завітати на головну сторінку ДСЗ чи обласного центру зайнятості до розділу «Опитувальник роботодавця» та заповнити анкету. Доступ до сторінки можливий як з персонального комп’ютера так і  мобільних пристроїв.

Тож, пропонуємо роботодавцям поділитися досвідом співпраці зі службою зайнятості, висловити свою думку про послуги, якими користувалися, а також надати пропозиції щодо їх вдосконалення. Запрошуємо роботодавців долучитись до опитування! Не зволікайте, нам важлива думка кожного!

 

З 1 липня зріс рівень прожиткового мінімуму. Як це вплине на розмір допомоги по безробіттю?

З 1 липня 2020 року, в Україні підвищується рівень прожиткового мінімуму: вартісна величина зросте на 91 гривню і складатиме 2118 гривень.

Це означає, що збільшиться і сума ряду соціальних виплат. Зокрема, з 1 липня для працездатних осіб прожитковий мінімум становитиме 2197 гривень (тобто збільшиться на 95 гривень).

Як відомо, допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ). Відповідно, максимальний розмір допомоги по безробіттю із 1 липня зростає до 8788 грн.

 

Чи відновили особистий прийом клієнтів центри зайнятості Кіровоградщини?

            Переважна більшість центрів зайнятості в Україні продовжують працювати дистанційно, окрім центрів у Херсонській та Сумській областях, частково – у Луганській та Полтавській областях. Відкритий для клієнтів також Одеський міський центр зайнятості.

Можливість ведення особистого прийому громадян у центрах зайнятості залежить, насамперед, від епідеміологічної ситуації у конкретному регіоні.

Нагадуємо, що як і раніше, ви можете зареєструватися у службі зайнятості як безробітний онлайн або залишити заяви безпосередньо у центрі зайнятості (у скриньці для кореспонденції). Більш детально тут: https://is.gd/2efViC

Власники електронного цифрового ключа можуть подати заяви через додаток «Дія». Покрокова інструкція тут: https://is.gd/yC5dmK

Усі актуальні вакансії є на офіційному сайті Кіровоградського обласного центру зайнятості https://kid.dcz.gov.ua/userSearch/vacancy, база пропозицій роботи оновлюється щодня.

 

Дистанційно і безкоштовно: безробітні Кіровоградщини можуть розвивати власні навички за програмами кращих університетів та компаній світу

Якщо ви безробітний та бажаєте змінити своє життя, прагнете навчатись, служба зайнятості пропонує Вам навчання на освітньому онлайн-ресурсі «Coursera», створений професорами Стенфордського університету.

На сайті розміщено понад 4 тисячі курсів з 160 предметів та спеціалізацій, які розробляють у кращих університетах світу.

У зв’язку з пандемією Covid-19, міжнародна платформа онлайн-освіти відкрила, через службу зайнятості, безкоштовний доступ до освітніх програм для зареєстрованих безробітних.

Мета ініціативи Coursera – допомогти безробітним громадянам здобути додаткові знання та розвинути навички для успішного працевлаштування.

Окрім курсів, у відкритому доступі з’явилися 150 інтерактивних експертних проектів та понад 400 спеціалізацій.

Зареєструватися на навчання можна до 30 вересня 2020 року, звернувшись до центру зайнятості (філії) за місцем реєстрації. Курси необхідно пройти до 31 грудня 2020 року.

Тривалість навчального процесу різна на різних курсах від трьох до десяти тижнів, найбільш поширені шеститижневі курси.

Протягом навчання студент має переглядати відеолекції, які надсилаються йому щотижня (відео найчастіше діляться на частини тривалістю 15-20 хвилин), читати рекомендовані статті, виконувати домашні завдання. Домашні завдання бувають у вигляді тестів, написання творчих завдань чи проєктів.

Навчання на Coursera є асинхронним, тобто студенти можуть переглядати лекції чи робити домашні завдання в різний зручний для них час, на відміну від синхронних курсів, в яких студенти та викладач взаємодіють одночасно у чітко визначеному вузькому часовому проміжку.

Переваги онлай-навчання на Coursera:

  • можливість безкоштовного навчання у провідних науковців світу;
  • зручність навчання: дивитись лекції чи робити домашні завдання можна у вільний час чи їдучи в транспорті;
  • можливість пройти навчальний курс зручною для вас мовою;
  • можливість взаємодії між студентами на форумах сайту чи поза ними, зокрема у соціальних мережах;
  • можливість проходження курсів задля розширення світогляду та власного задоволення, отримання нових навичок для відновлення своєї конкурентоспроможності, кар'єрного розвитку;
  • можливість використати сертифікат Coursera під час прийому на роботу.

 

Посткарантинний ринок праці: прогноз Державної служби зайнятості

Державна служба зайнятості зробила свій прогноз щодо перспектив розвитку сфери зайнятості під час і після карантину. Він допоможе шукачам роботи вчасно адаптуватися до змін і ефективно їх використати.

Ринок праці Кіровоградщини зазнав певних змін з початку введення карантину та обмежувальних заходів. Якщо характеризувати в цілому, то спостерігається збільшення чисельності осіб, які з метою пошуку роботи та отримання матеріальної допомоги звертаються до центрів зайнятості. Також характерним є зменшення попиту роботодавців на робочу силу.

Але, незважаючи на карантинні обмеження, служба зайнятості Кіровоградщини продовжує працевлаштовувати громадян. Фахівці міськрайонних центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості дистанційно підбирають для безробітних підходящі вакансії, а для роботодавців – кваліфікований персонал. Так, за І півріччя 2020 року за сприяння Кіровоградської обласної служби зайнятості працевлаштовано 7762 осіб.

ТОП-8 змін на ринку праці

  1. форми дистанційної зайнятості будуть вдосконалюватися. Більш деталізовано будуть відображені аспекти переведення працівників на такі умови роботи, збереження зарплати та поєднання такої зайнятості з можливістю більше уваги приділяти сім’ї та вихованню дітей. На рівні компаній це подекуди спричинить додаткові витрати на зміну внутрішніх процесів;
  2. дистанційна робота підвищить попит й на дистанційне навчання;
  3. працівники робитимуть вибір на користь легальної зайнятості. Краще мати роботу зі скромним, але гарантованим заробітком та можливістю отримання лікарняного, аніж товстий зарплатний конверт і перспектива втрати роботи будь-якої миті;
  4. роль держави зростатиме. Вже сьогодні роботодавці звертаються за підтримкою до служби зайнятості задля збереження робочих місць;
  5. обираючи професію, нашим громадянам необхідно буде зважати на те, чи є вона затребуваною на ринку праці. Якщо ні, то саме цій людині загрожуватиме скорочення у першу чергу.
  6. значення гігієни праці та безпеки на виробництві посилиться;
  7. уже зараз потрібні програми, які забезпечать недопущення погіршення становища жінок, адже вони, насамперед, припиняють виконувати трудові обов’язки через догляд за дітьми;
  8. зросте усвідомлення важливості солідарності замість індивідуалізованих рішень. Стає зрозуміло, що добробут одних людей залежить від добробуту тих, хто їх оточує.

Усі ці тенденції знайдуть своє відображення на ринку праці України, тож їх слід враховувати як шукачам роботи, так і роботодавцям.

 

Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці.

Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.
Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців. Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

У період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

 

Покрокова інструкція: як підприємцю без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю

 Презентуємо покрокову інструкцію: як ФОПу без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю.  Усього шість простих кроків.

  1. Зверніться до центру зайнятості за місцем сплати ЄВ упродовж 90 днів з моменту зупинення чи скорочення діяльності.
  2. Далі – підготуйте необхідний пакeт документів:
  • заява на отримання допомоги в довільній формі;
  • копія наказу з датою зупинення чи скорочення діяльності;
  • довідка про сплату ЄВ за останніх 6 місяців;
  • відомості до Додатку 2 Порядку.
  1. Оригінали документів подайте до центру зайнятості.  Як це можна зробити? В один із зручних для вас способів – або поштою, або ж через скриньку для кореспонденції в центрі зайнятості.
  2. Упродовж трьох робочих днів центр зайнятості перевіряє документи. Якщо ж є помилки чи неточності, наші спеціалісти повідомлять про це. Ви матимете 5 днів, щоб подати новий або виправлений пакет документів.
  3. Рішення щодо надання допомоги приймає обласний чи Київський міський центр зайнятості.
  4. Після одержання коштів на свій рахунок центр зайнятості переказує їх фізичній особі-підприємцю.

Нагадуємо: допомога по частковому безробіттю не оподатковується.  Допомога встановлюється за кожну годину скорочення діяльності та із розрахунку двох третин від бази нарахування ЄВ, але не більше мінімальної заробітної плати (4723 грн) на місяць. Допомога надається на період  зупинення чи скорочення діяльності та впродовж 30 календарних днів після завершення карантину.

Більш детальна інформація на нашому сайті: https://kid.dcz.gov.ua/

Як завжди, кваліфіковану консультацію ви можете отримати в будь-якому центрі зайнятості.

  

Державна фінансова допомога для ФОП: внесені важливі зміни у законодавство

Відтепер допомога по частковому безробіттю на період карантину виплачуватиметься й фізичним особам – підприємцям, які не мають найманих працівників і які вимушено не працювали через карантин.

«Програми з часткового безробіття внесені важливі зміни: розширено перелік отримувачів допомоги і відтепер програмою можуть скористатися також фізичні особи- підприємці. Крім того, збільшено строки звернення за фінансовою підтримкою з 30 до 90 днів з моменту зупинення (скорочення) діяльності та звільнено роботодавців від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору», - зазначає заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

Для отримання фінансової допомоги із часткового безробіття, фізичні особи- підприємці можуть звернутись до центрів зайнятості за місцем сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та надати відповідний пакет документів.

Такі зміни стали можливими завдяки урядовим ініціативам, а саме – набув чинності Закон України № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СОVID-19)» та ухваленню постанови Кабінету Міністрів України від  03 червня 2020 року № 453 «Про внесення змін до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Водночас, в області продовжується прийом документів від роботодавців малого і середнього бізнесу щодо отримання отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Станом на 10.06.2020 року обласний центр зайнятості ухвалив 203 позитивні рішення про надання роботодавцям області допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у результаті чого 932 найманих працівника, які тимчасово залишилися без роботи під час карантину, здобули право на отримання допомоги по частковому безробіттю.

Роботодавці, які скористалися зазначеною фінансовою підтримкою держави, дбають про своїх працівників, а служба зайнятості їм сприяє в цьому, адже головне завдання служби – бути надійним партнером на ринку праці та сучасною сервісною установою, яка готова прийти на допомогу кожному, хто цього потребує.

 З покроковою інструкцією щодо отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину можна ознайомитись на офіційному сайті Кіровоградського обласного центру зайнятості за посиланням: https://kid.dcz.gov.ua/novyna/pokrokova-instrukciya-yak-pidpryyemcyu-bez-naymanyh-pracivnykiv-otrymaty-dopomogu-po

 

 До уваги клієнтів служби зайнятості! Карантин не перешкода: для Вас працюють навчальні онлайн-сервіси

Сьогодні служба зайнятості є майданчиком надання широкого спектру послуг, зокрема й через електронні сервіси. Пропонуємо шукачам роботи ознайомитись з освітніми платформами, які допоможуть розвивати власні навички, необхідні для вдалого працевлаштування, а також отримати нові знання для професійного зростання та саморозвитку. Серед них: Освітній портал Державної служби зайнятості (https://skills.dcz.gov.ua/), Дія. Цифрова освіта (https://osvita.diia.gov.ua), Прометеус (https://prometheus.org.ua), Coursera (https://www.coursera.org) та інші.

Онлайн-освіта на багатьох платформах є платною, але деякі з них, у період пандемії, зробили свої курси безкоштовними. Міжнародна платформа Coursera відкрила, через служби зайнятості, безкоштовний доступ до своїх освітніх програм для безробітних (3 800 онлайн-курсів за вибором).

Мета ініціативи – допомогти охочим працівникам розвинути додаткові знання та навички для працевлаштування. Сполучені Штати Америки, Колумбія, Коста-Ріка, Греція, Малайзія, Панама, Україна та Узбекистан є першими країнами, для яких ця ініціатива стала доступною.

Державному центру зайнятості як державній установі надано до 30 вересня 2020 року доступ для реєстрації 25 тис. безробітних на платформі Coursera та їх безкоштовного навчання до кінця 2020 року.

                         

До уваги фізичних осіб-підприємців та малого й середнього підприємництва!!

 Фізичні особи - підприємці (які не застосовують найману працю) та роботодавці (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва  мають право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

 

Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові (підприємцю) скорочена передбачена законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин:

- для фізичних осіб-підприємців від середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2019 рік;

- для фізичних осіб – підприємців, які звільнені від сплати єдиного внеску (пенсіонери та інші категорії громадян), – від розміру мінімальної заробітної плати;

- для найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, – від тарифної ставки (посадового окладу) (за допомогою звертається роботодавець).

Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати.

Ознайомитись з порядком отримання допомоги можна самостійно на Інтернет-сторінці Державної служби зайнятості ( www.dcz.gov.ua ) у рубриці «Допомога по частковому безробіттю» або за допомогою працівників центрів зайнятості або філій обласного центру зайнятості за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

 Додаткові кошти:  Уряд виділив майже 3 мільярди гривень на виплату допомоги по безробіттю

Учора, 10 червня, на засіданні Уряду було прийнято рішення про надання Фонду страхування на випадок безробіття додатково 2 972 млрд грн для виплати допомоги по безробіттю на безповоротній основі.

«Уряд робить всі можливі дії, щоб зберегти робочі місця. Але реальність така, що карантинні заходи негативно впливають на ринок праці і кількість безробітних збільшується. Для того, щоб люди отримували допомогу своєчасно і в тому обсязі, який передбачений законом, сьогоднішнє рішення Уряду про додаткове фінансування є вкрай важливим»,– прокоментував Міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Нагадаємо, за рішенням Уряду від 27 квітня поточного року було надано фінансову допомогу Фонду страхування на випадок безробіття у обсязі 1 277 млн грн для виплати допомоги по безробіттю. На сьогодні отримано фінансову допомогу у сумі 1 198 млн грн, що складає 94% передбачених обсягів. Це дозволило своєчасно виплачувати допомогу по безробіттю за квітень-травень.

Слід зазначити, що на момент виділення Урядом фінансової допомоги чисельність одержувачів допомоги по безробіттю перевищувала минулорічні показники на 43%. У порівнянні з минулим роком, станом на 10 червня, отримують допомогу по безробіттю вже на 78% більше людей.

   

Хто готує наказ про зупинку чи скорочення діяльності для ФОПа без найманої праці?

Такий наказ готує сам приватний підприємець, використовуючи стандартні реквізити.

  • Найменування ФОП;
  • Назва документа;
  • Дата, місце видання та номер наказу;
  • Заголовок наказу (наприклад, «Про зупинення діяльності» або «Про скорочення діяльності»);
  • Текст наказу, який складається з:
  • преамбули (зазначається підстава, обґрунтування або мета видання наказу, наприклад, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211);
  • розпорядчої частини (починається із слова НАКАЗУЮ та повинна обов’язково містити ДАТУ зупинення (скорочення) діяльності).
  • Прізвище, ініціали, підпис, печатка (за наявності).

  

Довідка про сплату ЄВ для ФОПа: як її оформити і за який період вона подається?
Довідку готує сам приватний підприємець, використовуючи стандартні для цього документа реквізити.

  • Видано – назва ФОПа;
  • Кому – Центру зайнятості (назва центру);
  • Довідка;
  • Власне текст (у тексті має бути вказано, що ФОП сплачував ЄВ за останніх шість місяців, що передують місяцю, у якому відбулося зупинення чи скорочення діяльності на підставі звітних відомостей, поданих до Пенсійного фонду (річний звіт Д-5 за 2019 рік та інші документи, що підтверджують сплату ЄВ);
  • Дата, підпис, печатка (за наявності).

Щодо термінів

Довідка подається за останні шість місяців, які передують місяцю, у якому відбулося зупинення чи скорочення діяльності.

Наприклад, ви зупинили чи скоротили свою діяльність 15 березня. У такому разі ви подаєте довідку про сплату ЄВ з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно.

 

 Чи може мешканець Кіровоградщини стати на облік у центрі зайнятості не за місцем проживання?

Відповідно до частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018р. №792 щодо Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, облік осіб проводиться службою зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Тож на облік у центрі зайнятості можна стати не за місцем проживання.

  

Як підбирають роботу людям, які не працювали за здобутою професією понад рік?

Як підшукують роботу для осіб, які не працювали за попередньо здобутим фахом понад 12 місяців?

Підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Варто зазначити, що заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітна. Під час пропонування підходящої роботи враховують тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікацію, досвід, тривалість безробіття, а також потребу ринку праці.

Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважають роботу, яку вони виконували за останнім місцем роботи. Роботу ж за здобутими раніше професіями (спеціальностями) можна вважати підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.

 

 

Покрокова інструкція: як підприємцю без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю

 Презентуємо покрокову інструкцію: як ФОПу без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю.  Усього шість простих кроків.

  1. Зверніться до центру зайнятості за місцем сплати ЄВ упродовж 90 днів з моменту зупинення чи скорочення діяльності.
  2. Далі – підготуйте необхідний пакeт документів:
  • заява на отримання допомоги в довільній формі;
  • копія наказу з датою зупинення чи скорочення діяльності;
  • довідка про сплату ЄВ за останніх 6 місяців;
  • відомості до Додатку 2 Порядку.
  1. Оригінали документів подайте до центру зайнятості.  Як це можна зробити? В один із зручних для вас способів – або поштою, або ж через скриньку для кореспонденції в центрі зайнятості.
  2. Упродовж трьох робочих днів центр зайнятості перевіряє документи. Якщо ж є помилки чи неточності, наші спеціалісти повідомлять про це. Ви матимете 5 днів, щоб подати новий або виправлений пакет документів.
  3. Рішення щодо надання допомоги приймає обласний чи Київський міський центр зайнятості.
  4. Після одержання коштів на свій рахунок центр зайнятості переказує їх фізичній особі-підприємцю.

Нагадуємо: допомога по частковому безробіттю не оподатковується.  Допомога встановлюється за кожну годину скорочення діяльності та із розрахунку двох третин від бази нарахування ЄВ, але не більше мінімальної заробітної плати (4723 грн) на місяць. Допомога надається на період  зупинення чи скорочення діяльності та впродовж 30 календарних днів після завершення карантину.

Більш детальна інформація на нашому сайті: https://kid.dcz.gov.ua/

Як завжди, кваліфіковану консультацію ви можете отримати в будь-якому центрі зайнятості.

  

Державна фінансова допомога для ФОП:

внесені важливі зміни у законодавство

Відтепер допомога по частковому безробіттю на період карантину виплачуватиметься й фізичним особам – підприємцям, які не мають найманих працівників і які вимушено не працювали через карантин.

«Програми з часткового безробіття внесені важливі зміни: розширено перелік отримувачів допомоги і відтепер програмою можуть скористатися також фізичні особи- підприємці. Крім того, збільшено строки звернення за фінансовою підтримкою з 30 до 90 днів з моменту зупинення (скорочення) діяльності та звільнено роботодавців від сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору», - зазначає заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

Для отримання фінансової допомоги із часткового безробіття, фізичні особи- підприємці можуть звернутись до центрів зайнятості за місцем сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та надати відповідний пакет документів.

Такі зміни стали можливими завдяки урядовим ініціативам, а саме – набув чинності Закон України № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СОVID-19)» та ухваленню постанови Кабінету Міністрів України від  03 червня 2020 року № 453 «Про внесення змін до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Водночас, в області продовжується прийом документів від роботодавців малого і середнього бізнесу щодо отримання отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Станом на 10.06.2020 року обласний центр зайнятості ухвалив 203 позитивні рішення про надання роботодавцям області допомоги по частковому безробіттю на період карантину, у результаті чого 932 найманих працівника, які тимчасово залишилися без роботи під час карантину, здобули право на отримання допомоги по частковому безробіттю.

Роботодавці, які скористалися зазначеною фінансовою підтримкою держави, дбають про своїх працівників, а служба зайнятості їм сприяє в цьому, адже головне завдання служби – бути надійним партнером на ринку праці та сучасною сервісною установою, яка готова прийти на допомогу кожному, хто цього потребує.

 

З покроковою інструкцією щодо отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину можна ознайомитись на офіційному сайті Кіровоградського обласного центру зайнятості за посиланням: https://kid.dcz.gov.ua/novyna/pokrokova-instrukciya-yak-pidpryyemcyu-bez-naymanyh-pracivnykiv-otrymaty-dopomogu-po

  

До уваги клієнтів служби зайнятості! Карантин не перешкода: для Вас працюють навчальні онлайн-сервіси

Сьогодні служба зайнятості є майданчиком надання широкого спектру послуг, зокрема й через електронні сервіси. Пропонуємо шукачам роботи ознайомитись з освітніми платформами, які допоможуть розвивати власні навички, необхідні для вдалого працевлаштування, а також отримати нові знання для професійного зростання та саморозвитку. Серед них: Освітній портал Державної служби зайнятості (https://skills.dcz.gov.ua/), Дія. Цифрова освіта (https://osvita.diia.gov.ua), Прометеус (https://prometheus.org.ua), Coursera (https://www.coursera.org) та інші.

Онлайн-освіта на багатьох платформах є платною, але деякі з них, у період пандемії, зробили свої курси безкоштовними. Міжнародна платформа Coursera відкрила, через служби зайнятості, безкоштовний доступ до своїх освітніх програм для безробітних (3 800 онлайн-курсів за вибором).

Мета ініціативи – допомогти охочим працівникам розвинути додаткові знання та навички для працевлаштування. Сполучені Штати Америки, Колумбія, Коста-Ріка, Греція, Малайзія, Панама, Україна та Узбекистан є першими країнами, для яких ця ініціатива стала доступною.

Державному центру зайнятості як державній установі надано до 30 вересня 2020 року доступ для реєстрації 25 тис. безробітних на платформі Coursera та їх безкоштовного навчання до кінця 2020 року.

                       

 До уваги фізичних осіб-підприємців та  малого й середнього підприємництва!!

Фізичні особи - підприємці (які не застосовують найману працю) та роботодавці (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва  мають право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

 Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові (підприємцю) скорочена передбачена законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин:

- для фізичних осіб-підприємців від середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2019 рік;

- для фізичних осіб – підприємців, які звільнені від сплати єдиного внеску (пенсіонери та інші категорії громадян), – від розміру мінімальної заробітної плати;

- для найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцями (юридичні особи та фізичні особи-підприємці) із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, – від тарифної ставки (посадового окладу) (за допомогою звертається роботодавець).

Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати.

Ознайомитись з порядком отримання допомоги можна самостійно на Інтернет-сторінці Державної служби зайнятості ( www.dcz.gov.ua ) у рубриці «Допомога по частковому безробіттю» або за допомогою працівників центрів зайнятості або філій обласного центру зайнятості за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

 

 Додаткові кошти:  Уряд виділив майже 3 мільярди гривень на виплату допомоги по безробіттю

Учора, 10 червня, на засіданні Уряду було прийнято рішення про надання Фонду страхування на випадок безробіття додатково 2 972 млрд грн для виплати допомоги по безробіттю на безповоротній основі.

«Уряд робить всі можливі дії, щоб зберегти робочі місця. Але реальність така, що карантинні заходи негативно впливають на ринок праці і кількість безробітних збільшується. Для того, щоб люди отримували допомогу своєчасно і в тому обсязі, який передбачений законом, сьогоднішнє рішення Уряду про додаткове фінансування є вкрай важливим»,– прокоментував Міністр розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Нагадаємо, за рішенням Уряду від 27 квітня поточного року було надано фінансову допомогу Фонду страхування на випадок безробіття у обсязі 1 277 млн грн для виплати допомоги по безробіттю. На сьогодні отримано фінансову допомогу у сумі 1 198 млн грн, що складає 94% передбачених обсягів. Це дозволило своєчасно виплачувати допомогу по безробіттю за квітень-травень.

Слід зазначити, що на момент виділення Урядом фінансової допомоги чисельність одержувачів допомоги по безробіттю перевищувала минулорічні показники на 43%. У порівнянні з минулим роком, станом на 10 червня, отримують допомогу по безробіттю вже на 78% більше людей.

 

Хто готує наказ про зупинку чи скорочення діяльності для ФОПа без найманої праці?

Такий наказ готує сам приватний підприємець, використовуючи стандартні реквізити.

  • Найменування ФОП;
  • Назва документа;
  • Дата, місце видання та номер наказу;
  • Заголовок наказу (наприклад, «Про зупинення діяльності» або «Про скорочення діяльності»);
  • Текст наказу, який складається з:
  • преамбули (зазначається підстава, обґрунтування або мета видання наказу, наприклад, посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211);
  • розпорядчої частини (починається із слова НАКАЗУЮ та повинна обов’язково містити ДАТУ зупинення (скорочення) діяльності).
  • Прізвище, ініціали, підпис, печатка (за наявності).

  

Довідка про сплату ЄВ для ФОПа: як її оформити і за який період вона подається?


Довідку готує сам приватний підприємець, використовуючи стандартні для цього документа реквізити.

  • Видано – назва ФОПа;
  • Кому – Центру зайнятості (назва центру);
  • Довідка;
  • Власне текст (у тексті має бути вказано, що ФОП сплачував ЄВ за останніх шість місяців, що передують місяцю, у якому відбулося зупинення чи скорочення діяльності на підставі звітних відомостей, поданих до Пенсійного фонду (річний звіт Д-5 за 2019 рік та інші документи, що підтверджують сплату ЄВ);
  • Дата, підпис, печатка (за наявності).

Щодо термінів

Довідка подається за останні шість місяців, які передують місяцю, у якому відбулося зупинення чи скорочення діяльності.

Наприклад, ви зупинили чи скоротили свою діяльність 15 березня. У такому разі ви подаєте довідку про сплату ЄВ з вересня 2019 року по лютий 2020 року включно.

 

 Чи може мешканець Кіровоградщини стати на облік у центрі зайнятості не за місцем проживання?

Відповідно до частини 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018р. №792 щодо Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, облік осіб проводиться службою зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Тож на облік у центрі зайнятості можна стати не за місцем проживання.

 

Як підбирають роботу людям, які не працювали

 за здобутою професією понад рік?

Як підшукують роботу для осіб, які не працювали за попередньо здобутим фахом понад 12 місяців?

Підходящою роботою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Варто зазначити, що заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітна. Під час пропонування підходящої роботи враховують тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікацію, досвід, тривалість безробіття, а також потребу ринку праці.

Для громадян, які не працювали за попередньо здобутими професіями (спеціальностями) понад 12 місяців, підходящою вважають роботу, яку вони виконували за останнім місцем роботи. Роботу ж за здобутими раніше професіями (спеціальностями) можна вважати підходящою за умови попереднього підвищення кваліфікації з урахуванням потреби ринку праці.

 

9 кроків до допомоги: як мешканцям Кіровоградщини оформити допомогу по безробіттю онлайн

Мешканці Кіровоградщини можуть скористатися послугою з реєстрації та оформлення виплат допомоги по безробіттю на на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Портал Дія».

Додаткова онлайн послуга надасть можливість спростити процедуру звернення безробітних до центрів зайнятості для реєстрації і призначення допомоги по безробіттю. 

Для отримання послуги необхідно здійснити 9 кроків:

  1. Вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);
  2. Зареєструйтесь чи авторизуйтесь у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;
  3. Перевірте коректність особистих даних у профілі користувача, актуалізуйте їх за необхідності;
  4. Заповніть заяву, відповідаючи питання в анкеті;
  5. Оберіть зручний для вас центр зайнятості, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування;
  6. Введіть свій номер соціального рахунку та оберіть періодичність отримання виплат;
  7. Якщо немає соціального рахунку, пропустіть цей етап. Але, протягом 10 робочих днів після призначення виплат відкрийте соціальний рахунок та надішліть його реквізити на електронну пошту центру зайнятості, де подали заяву;
  8. Завантажте необхідні документи: паспорт, документ про останній вид зайнятості, документи про освіту та інші;
  9. Перевірте сформовані заяви та підпишіть їх електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

На період карантину статус та призначення допомоги по безробіттю присвоюється першого ж дня після подання такої заяви. 

Проєкт реалізований у партнерстві Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства цифрової трансформації, спільно з Державною службою зайнятості (ДСЗ) та за підтримки проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS». 

  

 

Допомога по частковому безробіттю: підтримка роботодавців в період карантину

Про співпрацю державної служби зайнятості з роботодавцями в період карантину та про зміни у законодавстві, які спрямовані на підтримку найманих працівників роботодавців сфери малого та середнього підприємництва, йтиметься сьогодні й зазначеній статті.

Слід зазначити, що на сьогодні вже прийняті правові рішення, які мають забезпечити збереження трудового потенціалу на період карантину. Це, зокрема, і доповнення статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», якою регламентується надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Закон, яким внесені вказані зміни (Закону України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX), набрав чинності 02 квітня 2020 року. Перша редакція вказаної статті 47-1 передбачала, що допомога надаватиметься тільки тим роботодавцям, які займаються виробництвом. Це, зрозуміло що, значно обмежувало коло роботодавців, які зупинились в період карантину.

Тому, невдовзі, до закону були внесені зміни. Ці зміни набрали чинності 18 квітня 2020 року.

З 28 квітня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка регламентує процедуру надання коштів. Також Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про виділення Мінекономіки 4,7 млрд грн для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на безповоротній основі.

Слід відмітити, що деякі  роботодавці і раніше звертались до центрів зайнятості щодо отримання допомоги по частковому безробіттю. Але таке право повноцінно може бути реалізовано тільки відносно звернень, починаючи з 28 квітня 2020 року.

Для охочих детально ознайомитись з цим питанням, пропонуємо завітати на Інтернет-сторінку ДСЗ, де у рубриці «Роботодавцям», підрубриці «Допомога по частковому безробіттю на період карантину», розмішена, у вигляді зрозумілої інфографіки, покрокова інструкція «Як роботодавцю отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину».

Проте, вважаємо за необхідне зупинитися на кожному кроці, які дії роботодавця та служби зайнятості необхідно зробити аби отримати зазначену допомогу.

Перший крок – це вибір центру зайнятості для звернення. Це має бути міськрайонний центр зайнятості чи філія обласного центру зайнятості за місцем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Роботодавець може звернутись протягом 30 календарних днів з дня зупинення чи скорочення діяльності.

Другий крок – підготовка і подання пакету документів. Він складається із заяви, копії наказу із зазначенням дати початку зупинення / скорочення діяльності, відомостей про працівників та довідки державної податкової служби про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 6 місяців.

Третій крок – подання документів. Пакети документів можуть бути подані через скриньку, поштою чи скановані копії подаються електронною поштою, а оригінали їх, в подальшому, надаються до центру зайнятості.

Четвертий крок – це дії працівників центру зайнятості, які перевіряють документи на предмет відповідності правовим актам. У разі виявлення помилок, роботодавець протягом 5 робочих днів може їх виправити.

П’ятий крок – протягом 3 робочих днів обласним центром зайнятості приймається рішення стосовно надання допомоги. Звертаю увагу, що пакет документів подається до базового центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості, а рішення приймається саме обласним центром зайнятості.

Шостий крок – укладення договору між базовим підрозділом ДСЗ та роботодавцем.

Сьомий крок – це щомісячне подання роботодавцем відомостей про осіб, у яких є право на допомогу. Центр зайнятості протягом 3 робочих днів після отримання коштів перераховує їх роботодавцю. Зазначу, що не мають права на отримання допомоги, серед іншого, працівники, які працюють за сумісництвом та мають право на пенсію. І зрозуміло, що допомога надається відносно належно оформлених найманих працівників.

Восьмий крок полягає у перерахуванні роботодавцем коштів працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні. Після цього, не пізніше ніж протягом 5 календарних днів, роботодавець має подати до центру зайнятості копії відповідних відомостей.

Зазначаємо, що розмір допомоги не може бути вище розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 4723 грн. Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Допомога не надається відносно працівників, які отримують оплату часу простою, та працівників, які не працюють внаслідок перебування у відпустках, у тому числі без збереження заробітної плати.

Нагадуємо також, що зупиненням чи скороченням діяльності роботодавця є таке зупинення (скорочення), яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу працівників.

Детальні консультації з питань такого зупинення найкраще отримувати у відповідних уповноважених державних органів, зокрема в управлінні Держпраці.

Консультації з питань надання допомоги є можливість отримати у працівників базових центрів зайнятості, філій обласного центру зайнятості та у відділі організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості за телефоном 0(522) 32-08-01.

Користувачів соціальної мережі Фейсбук запрошуємо завітати до сторінки обласного центру зайнятості і ознайомитись у рубриці «Електронний кадровий клуб» з такою інформацією.

Звертайтесь та забезпечуйте фінансову підтримку своїх працівників!

 

Будь готовим до завтра: за якими професіями майбутнє?

Якою буде моя майбутня професія? Яку професію обрати, щоб бути успішним після закінчення навчання? Рано чи пізно такі питання ставить собі майже кожен випускник.

Вибір професії – важливий етап в житті кожної людини, до якого потрібно підійти максимально відповідально. Сьогоднішнім випускникам важливо знати, за якими професіями майбутнє, які фахівці будуть цінуватися у сучасному світі. Одним словом, потрібно бути готовим до завтра.

Світ стрімко змінюється, і на вагу золота будуть фахівці, які володіють знаннями відразу в декількох галузях, тому цінується крос-функціональність. Ще одна важлива якість – мобільність – здатність швидко освоювати різні професії, вчитися. Цінуватися будуть фахівці, які володіють кількома іноземними мовами, знають основи менеджменту, маркетингу та фінансів, мають комунікативні здібності, системне мислення, вміють керувати проектами і процесами, обробляти великі об’єми інформації, швидко приймати рішення, розподіляти свій час та творчо мислити.

Сьогодні ринок праці переживає період глобальних змін. Ті професії, які були затребувані вчора, можуть виявитися зовсім непотрібними завтра.

Майбутнє стоїть за сучасними технологіями, і скоро не буде сфер діяльності, в яких вони не будуть задіяні. З’являться нові професії, які будуть об’єднувати в собі і технологічну складову, і наукову. Наприклад, біоінженер, проектувальник «розумного» середовища, генетичний консультант, IT-медик, урбаніст-еколог, біоетики та інші.

Хоча більшість професій майбутнього ще не існує, проте на сьогодні вони мають досить наближені аналоги.

 Тому, якщо ти вже знаєш якою буде твоя майбутня професія, то ти легко можеш до неї підготуватися. По-перше, це можна зробити, вибравши існуючу професію в тій самій сфері. По-друге, шляхом постійного самовдосконалення тих знань, яких, на твою думку, вимагатиме твоя робота мрії.

 

Якщо ти хочеш випередити свій час та стати найкращим, розвивайся і будь відкритим до інновацій!

 

 

Чи можуть роботодавці Кіровоградщини звільняти працівників під час карантину?

Незаконне звільнення працівників під час карантину може призвести до накладення штрафу на керівника розміром до 51 тис. грн або загрожувати виправними роботами. Ішлося про ст.ст. 172 та 173 Кримінального кодексу України (далі  ККУ). Ці норми не нові, і у зв'язку з карантином вони не зазнали жодних змін. Штраф від 2 до 3 тисяч НДМГ (від 34000 грн до 51000 грн) за незаконне звільнення працівників, установлений ст. 172 ККУ, передбачений задовго до встановлення карантину. 

 Більш того, не лише незаконне звільнення, а й інші грубі порушення законодавства про працю можуть призвести до накладення такого штрафу на керівника, а також до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років, або виправних робіт на строк до 2-х років.

 Про які ситуації може йти мова? Наприклад, роботодавець видає наказ, у якому зазначає: у зв'язку з пандемією коронавірусу він звільняє працівників – це, безперечно, незаконне звільнення, і за ним може послідувати покарання, про яке ми сказали вище.

Чи можна звільняти працівників

 Звісно ж, дію Кодекса законів про працю (далі КЗпП) на період карантину ніхто не скасовував. Якщо працівник бажає звільнитися за власним бажанням, про що подав заяву, роботодавець має його звільнити за ст. 38 КЗпП. Ба більше, якщо працівник зазначає поважну причину для цього (наприклад, повернення додому у зв'язку з карантином), працедавець має звільнити такого працівника в строк, про який він просить (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

 Якщо причиною звільнення є закінчення строку трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП) – перепон для такого звільнення теж немає. До того ж нерозірваний вчасно трудовий договір вважатиметься подовженим на невизначений строк і карантин жодним чином не впливає на цю норму. Те саме стосується звільнення за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП) – воно цілком може відбутися під час карантину.

 А от зі звільненням з ініціативи роботодавця слід бути обережними. Наприклад, звільнити працівника за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) можна, лише якщо такий прогул допущено без поважної причини. Карантин або ускладнення в користуванні громадським транспортом чи загалом неможливість ним користуватися у зв'язку з карантином, безперечно, є поважними причинами. Тож, якщо ви, наприклад, не хочете переводити працівника на дистанційну роботу і вимагаєте від нього присутності на робочому місці, а він не виходить в офіс із причин введення карантину в населеному пункті, де він працює, ви не можете звільнити його за прогул. Упевнені, будь-який суд визнає таку причину відсутності на роботі поважною.

 Те саме стосується звільнення, за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП, – систематичне невиконання обов'язків, покладених на працівника трудовим договором. Звільнити за цією підставою можна також лише за відсутності поважних причин. Не можна звільняти й із ініціативи роботодавця тих працівників, які знаходяться на лікарняному (ч. 3 ст. 40 КЗпП), за винятком:

  • повної ліквідації підприємства;
  • нез'явлення працівника на роботі більш ніж 4 місяці поспіль унаслідок тимчасової непрацездатності (не рахуючи декретної відпустки).

Отже, як бачимо, жодних змін у процедурі звільнення у зв'язку з введенням карантину не відбулося. Тож зберігайте спокій та довіряйте лише надійним та перевіреним роками плідної співпраці джерелам.

 Допомога по частковому безробіттю на період карантину: як роботодавцю отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину?

 

  

Порядок набув чинності: роботодавці Кіровоградщини можуть звертатися за допомогою по частковому безробіттю

 

Закон України від 13.04.2020 р. № 553-IX, який набув чинності ще 18.04.2020 р. уточнив порядок та умови виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину (далі - допомога). Однак досі була відсутністя відповідна постанови КМУ, яка мала визначити порядок надання допомоги.

І ось 28.04.2020 р. офіційно опублікована постанова КМУ «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.04.2020 р. № 306.

За яких умов роботодавці зможуть виплачувати своїм працівникам допомогу?

  • Допомогу виплатять застрахованим особам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини зарплати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв'язку із зупиненням (скороченням) діяльності. Для цього потрібно буде зверненням роботодавця для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини.
  • Допомога надають за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної зарплати.
  • Допомогу надають на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину за умови сплати роботодавцем ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.
  • Виплачує працівникам допомогу саме роботодавець, з яким оформлено трудові відносини (крім осіб, які працюють у роботодавця за сумісництвом).

Аби отримати допомогу роботодавець має звернутись до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати такі документи:

  1. заяву у довільній формі, в якій, зокрема, зазначають інформацію про належність роботодавця до суб'єктів малого або середнього підприємництва та до якої додаються засвідчені роботодавцем копії підтвердних документів щодо середньої кількості працівників та доходу роботодавця за календарний рік, що передує року подання до центру зайнятості документів;
  2. засвідчену роботодавцем копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) діяльності;
  3. відомості про працівників (П.І.Б., реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), в яких виникло право на допомогу;
  4. видану ДПС довідку про сплату ЄСВ за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності.

Якщо буде прийнято рішення про надання допомоги, то між центром зайнятості та роботодавцем протягом трьох робочих днів укладається договір про надання допомоги.

Перерахує роботодавцю кошти для виплати працівникам допомоги центр зайнятості на підставі відомостей про осіб, наданих роботодавцем, щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості.

Роботодавець виплачує допомогу працівникам у строк не більше ніж три робочих дні після надходження коштів на свій рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги. Копія зазначеної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після виплати працівникам допомоги.

 

 

Офіційне сумісництво: на Кіровоградщині вільними є 38 вакансій з неповною зайнятістю

 

Наразі у базі вакансій Кіровоградського обласного центру зайнятості зареєстровано 38 вакансій з неповною зайнятістю. Це вакансії за такими посадами: лікар загальної практики-сімейний лікар, лікар-терапевт, лікар-психіатр, лікар-фізіотерапевт, сестра медична, юрисконсульт, практичний психолог, начальник відділення зв'язку, керівник музичний, педагог соціальний, оператор комп'ютерного набору, музейний доглядач, листоноша (поштар), прибиральник службових приміщень, прибиральник територій, двірник.

У залежності від кількості робочих годин, стажу роботи претендента та специфічних умов підприємства, своїм підлеглим, які працюватимуть на неповну ставку  роботодавці Кіровоградщини пропонують від 600 до 4720 гривень на місяць.

Вакансії представлені у Кропивницькому районі (20 вакансій),  Маловисківському (5 вакансій), Олександрійському (3 вакансії), по 2 вакансії у Знам’янському, Новомиргородському та Олександрівському районах та по 1 вакансії у Благовіщенському, Голованівському,  Добровеличківському і Петрівському районах Кіровоградської області.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості та філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

 

   

Потрібні лише заяви: процедуру реєстрації у службі зайнятості спрощено

Документи не потрібні: процедуру реєстрації у службі зайнятості спрощено

Процедуру спрощено: відтепер для реєстрації у службі зайнятості потрібні лише заяви

 

Шановні клієнти служби зайнятості!

Ми полегшили процедуру подання документів до центрів зайнятості.

Відтепер це дуже просто. Вам потрібно заповнити лише дві заяви – про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю!

Бланки тут: https://is.gd/6wW4ph та https://is.gd/o8O5Cg.

Як і раніше, заяви Ви можете подати двома способами: на електронну пошту центру зайнятості, де Вам зручно обслуговуватися, або через скриньку для кореспонденції безпосередньо в центрі зайнятості.


Якщо Ви вирішили надіслати заяви електронною поштою:

  1. Заповніть заяви власноруч за зразком і сфотографуйте або відскануйте їх. Далі – надішліть на email центру зайнятості, де ви плануєте перебувати на обліку.

 Важливо! У темі листа зазначте Ваше прізвище, ім’я, по батькові.

Електронні скриньки центрів зайнятості тут: https://is.gd/5duk3J

  1. Якщо ж у Вас є технічна можливість, завантажте заяви, роздрукуйте та заповніть їх. Підпишіть власноруч, відскануйте (чи сфотографуйте) і надішліть на email центру зайнятості. Так само вкажіть у темі листа ваше прізвище, ім’я, по батькові.
  2. Чекайте повідомлення від центру зайнятості щодо ухваленого рішення.

 

 Якщо Ви вирішили подати заяви через скриньку для кореспонденції в центрі зайнятості:

  1. Якщо ж у Вас є технічна можливість, завантажте заяви, роздрукуйте та заповніть їх вдома, складіть їх у конверт або з’єднайте в інший зручний спосіб, або
  2. заповніть заяви безпосередньо біля скриньки в центрі зайнятості. Тут слід пам’ятати, що для заповнення заяв вам знадобляться ваші паспортні дані, номер ідентифікаційного коду, дані про освіту та попередню трудову діяльність, тому візьміть документи з собою.
  3. Покладіть заяви в скриньку для кореспонденції (у робочі години робочого дня).
  4. Чекайте повідомлення від центру зайнятості щодо ухваленого рішення.

Нагадуємо, що впродовж 10 днів після завершення карантину до центру зайнятості необхідно буде подати оригінали ваших документів.

 

 

Що робити, аби максимально оперативно знайти потрібного спеціаліста? Правильно, звернутися до рекрутера служби зайнятості!

Державна служба зайнятості гарантує: у співпраці з фахівцями-рекрутерами роботодавець без зайвих клопотів, безкоштовно і максимально швидко знайде собі кваліфікованого працівника.

  • Такі спеціалісти є у кожному центрі зайнятості. Вони знайдуть претендента на робоче місце не лише у базі даних офіційно зареєстрованих безробітних, а й серед іншого незайнятого населення на відкритому ринку.
  • Ще одна перевага: роботодавцю не потрібно витрачати час на відбір кандидатів із великої кількості охочих, адже попередню співбесіду рекрутери проведуть самі.
  • За вашим бажанням служба зайнятості організує скайп-співбесіду з потенційними кандидатами на посаду.

До того ж фахівці служби зайнятості постійно формують базу клієнтів - шукачів роботи, і як тільки з’являється бажана вакансія, обов’язково повідомляють про неї претендента.

Чекаємо вас у міськрайонних центрах зайнятості та філіях Кіровоградського обласного центру зайнятості, зручному для вашого відвідування.

 

 

Безробітні Кіровоградщини можуть безкоштовно здобути вищу освіту за понад 50-ма спеціальностями

Однією із дієвих послуг служби зайнятості щодо сприяння підвищенню конкурентоспроможності громадян на ринку праці є видача ваучерів на навчання. Це реальний шанс, який надається громадянам певних категорій, здобути новий фах чи підвищити кваліфікацію за вже набутою професією. Для роботодавців – це можливість мати необхідний кваліфікований персонал.

Фахівчиня територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Соколівської об'єднаної територіальної громади пані Лариса отримала у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості ваучер на навчання і, у вересні минулого року, розпочала навчання у ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління» за спеціальністю «Соціальна робота». Жінка зазначає, що людина повинна навчатися протягом усього життя: «Якщо ми втрачаємо бажання засвоювати нове, ми не зможемо нарівні конкурувати з тими, хто постійно вчиться і збагачує свій обсяг знань. Оволодіння новими навички та уміннями у соціальній роботі – це вимога сьогоднішнього дня».

Цієї ж думки притримується і її однокурсниця, пані Олена, яка працює в обласному краєзнавчому музеї завідувачем квиткового бюро. Вона вважає, що така послуга служби зайнятості, як проходження професійного навчання шляхом отримання ваучера – це реальний шанс здобути вищу освіту за рахунок держави та бути затребуваним на ринку праці. Пані Олена впевнена, що здобуття спеціальності «Соціальна робота» допоможе їй розкрити свій потенціал та значно розширити перспективи у професійній сфері.

Слід відмітити, що на сьогодні перелік професій, за якими можна отримати ваучер на навчання та які користуються попитом на ринку праці, налічує 53 професії та спеціальності. За ваучерами можна навчатися на фахівців різних галузей економічної діяльності. Так, шукачі роботи Кіровоградщини можуть стати професіоналами у сфері сільського господарства, будівництва, харчових технологій, транспорту, інформаційних технологій та ін.

Загалом, у минулому році правом на отримання ваучера за сприяння центрів зайнятості області скористалися 48 громадян, які мають роботу, але прагнули розширити свої професійні можливості для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

Фахівці обласного центру зайнятості запрошують тих, хто зацікавився цією послугою служби зайнятості звертатися до найближчого центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості, або завітати на інтернет-ресурс обласного центру зайнятості, де можна отримати корисну інформацію щодо організації професійного навчання та інших послуг служби зайнятості. 

 

 

До уваги клієнтів служби зайнятості! Карантин не перешкода: онлайн-сервіси служби зайнятості

Карантин? Як не зупинятися в пошуку нової роботи або підборі працівників? Чим займатися, коли звичний ритм життя поки що недоступний? Скористайтеся інтернет ресурсами державної служби зайнятості, яка має найбільшу базу можливостей.

Для тих, хто шукає роботу. Служба зайнятості рекомендує переглянути актуальні вакансії, що внесені до єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості. Для цього необхідно завітати на Інтернет-ресурс Державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» за посиланням  http://www.dcz.gov.ua/. Перед Вами відкриється головна сторінка сайту, де необхідно натиснути розділ «Шукаю роботу». Якщо вас зацікавила пропозиція роботи, зателефонуйте в будь-який центр зайнятості або філію за місцем Вашого  перебування  та дізнайтесь про неї більше. Для цього потрібно назвати номер вакансії.

Вам необхідно підібрати персонал? Скористайтеся електронним  кабінетом для роботодавця. Ви маєте можливість створити такий кабінет і спілкуватись з фахівцями служби зайнятості в он-лайн режимі зі свого комп’ютера чи мобільного телефона. Звісно, кабінет не замінює безпосереднє спілкування з працівниками центру зайнятості, проте значно підвищує його оперативність та інформаційну складову.

«Користуючись електронним кабінетом, роботодавець має змогу переглянути стан укомплектування заявлених вакансій, історію направлень центром зайнятості шукачів роботи, виконання договорів на громадські та на роботи тимчасового характеру», - повідомляє заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

Ще один онлайн-ресурс, який ми рекомендуємо відвідати всім, особливо майбутнім абітурієнтам – платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри: http://profi.dcz.gov.ua/ .

Будь-хто, у кого існує потреба у виборі або зміні професії, виборі майбутнього напряму професійного навчання, визначення схильності до підприємницької діяльності, оцінці власних здібностей та навичок та саморозвитку можуть самостійно пройти тестування у дистанційному режимі без відвідування центру зайнятості. Такий широкий набір профорієнтаційного інструментарію дозволить пізнати себе якнайкраще та рухатись далі в професійному розвитку.

Крім того, пропонуємо скористатися онлайн-ресурсом державної служби зайнятості  - Освітній портал Державної служби зайнятості http://skills.dcz.gov.ua.  На ньому до Ваших послуг курси, вебінари, дистанційні програми від Центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та безліч іншої цікавої інформації, яка в основному подається у відеоформаті. Зручний інтерфейс забезпечує швидкий пошук інформації в розділах: «Для роботодавців», «Для шукачів», «Для працівників ДСЗ». 

Ми є й у Facebook.  У разі якщо Ви шукаєте роботу і є користувачем соціальної мережі Facebook, запрошуємо скористатись інформацією, розміщеною на сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості! Серед іншого, Ви зможете ознайомитись з актуальними вакансіями та цікавою інформацією з питань пошуку роботи. У рубриці «Правовий порадник шукача роботи» Ви зможете ознайомитись з правовою інформацією з питань зайнятості, зі змінами у законодавстві, що регулює питання реєстрації безробітних, надання соціальних послуг, призначення допомоги по безробіттю. Приєднуйтесь до сторінки обласного центру зайнятості!

Для роботодавців у соціальній мережі обласного центру зайнятості діє рубрика «Електронний кадровий клуб». У цій рубриці розміщується інформація щодо висвітлення положень чинного законодавства про зайнятість населення та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у т. ч. що стосуються професійної діяльності працівників кадрових служб, а також про ті послуги, які надає своїм клієнтам.

Звертаємо увагу, що служба зайнятості продовжує працювати, у т.ч. й у телефонному режимі. Ви можете бути з нами на постійному зв’язку! Спеціалісти телефонної «гарячої лінії» за номером 0 800 50 99 66 допоможуть вам отримати необхідну інформацію  або ж дізнатися контакти необхідного вам фахівця.

Нагадуємо, що на період з 12 березня до 03 квітня 2020 року призупинено проведення в центрах зайнятості та філіях обласного центру зайнятості групових та масових заходів для населення та роботодавців

  

Яка процедура отримання в центрі зайнятості коштів для провадження підприємницької діяльності?

Зареєстрований безробітний, що є застрахованою особою і який отримує допомогу по безробіттю, має право на її одноразове отримання для організації підприємницької діяльності.

Проте, існує декілька обмежень щодо виплат для організації підприємницької діяльності. А саме, допомога одноразово не виплачується:

  • особам, яким ще не виповнилося 18 років;
  • безробітним, яким тривалість її виплати скорочувалась за певні порушення;
  • особам, які протягом 24 місяців до початку безробіття були зареєстровані як ФОП.

Протягом місяця після реєстрації безробітного в центрі зайнятості розглядається питання про пропонування особі підходящої роботи.

Тільки за її відсутності, з урахуванням озвучених інших застережень, розглядається питання про можливість отримання коштів одноразово.

Безробітний готує бізнес-план і разом із заявою подає його до центру зайнятості.

Центр зайнятості може залучати безробітних, за їх бажанням, до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва. Під час такого навчання безробітних, серед іншого, навчають як написати бізнес-план.

Попередній розгляд питання про виплату коштів здійснюється відповідною комісією.

На підставі висновку комісії приймається рішення про виплату коштів.

Ознайомившись з таким рішенням безробітний реєструється як фізична особа підприємець або ним утворюється юридична особа. Після таких дій на рахунок особи перераховуються відповідні кошти.

Розмір одноразової виплати залежить від розміру допомоги по безробіттю конкретної особи та залишку тривалості виплати такої допомоги в межах 360 календарних днів загальної тривалості її виплати.

Якщо безробітний вже 4 місяці отримує допомогу, то йому одноразово будуть виплачені кошти за 8 місяців. Якщо щомісячний розмір допомоги складає, наприклад, 3 тисячі грн, то одноразова виплата складе 24 тисячі грн.

 

 

Відкрийте нові можливості для себе: друга освіта за підтримки служби зайнятості

Ви бажаєте отримати другу освіту? Зверніться до служби зайнятості, де можна отримати ваучер на безкоштовне навчання.

Що ж таке ваучер на навчання?

Ваучер – документ встановленого зразка, що дає особі право на перепідготовку за робітничою професією; підготовку за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти)); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності. За ваучером можна навчатися на фахівців різних галузей економічної діяльності: сільське господарство, будівництво, харчові технології, транспорт, інформаційні технології тощо. Громадяни самостійно обирають професію або спеціальність, за якою будуть отримувати освітні послуги з Переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, а також  місце навчання.

Ваучер видається одноразово. Його вартість встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу. Оплата ваучерів здійснюється Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (станом на 1 березня 2020 року – 21 020 грн).

«За допомогою ваучера мешканці області навчалися за спеціальністю «Соціальна робота». Так званий «квиток»  на безкоштовну освіту минулоріч отримали близько 50 мешканців Кропивницького та Кіровоградського району», – повідомляє начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості Вікторія Бернікова.

Отримати ваучер можна в центрі зайнятості або філії обласного центру зайнятості.

З більш детальною інформацією щодо умов отримання ваучера ви можете ознайомитися на сайті Державного центру зайнятості https://www.dcz.gov.ua/storinka/vauchery

 

 

Як відбувається в центрах зайнятості прийом громадян у період карантину?

На період карантину віддається перевага взаємодії з кар’єрним радником без відвідування центру, тобто в дистанційному режимі - телефоном чи електронною поштою.

Нагадуємо, телефон вашого кар’єрного радника вказаний у Вашому плані індивідуального працевлаштування.

Телефони гарячих ліній центрів зайнятості можна переглянути тут

https://kid.dcz.gov.ua/novyna/uvaga-vazhlyva-informaciya-dlya-vidviduvachiv-sluzhby-zaynyatosti

Увага! Виплати допомоги по безробіттю на період карантину не скасовуються

Кіровоградський обласний центр зайнятості інформує, що фінансові зобов’язання служби зайнятості перед безробітними виконуються відповідно до чинного законодавства.

 

Види послуг, які надає роботодавцям державна служба зайнятості

  1. Інформування про стан, основні тенденції та процеси на локальному ринку праці.
  2. Інформування роботодавців відповідно до профілю підприємств про професійно-кваліфікаційний склад осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості (далі ЦЗ), в тому числі про осіб, які шукають роботу і мають унікальні (рідкісні) професії, спеціальності або особисті якості.
  3. Вивчення потреб роботодавця та надання допомоги щодо укомплектування підприємств персоналом.
  4. Здійснення на замовлення роботодавця підбору необхідних працівників із використанням психодіагностичних методик: проведення тестування, оцінка та інтерпретація результатів.
  5. Задоволення потреб роботодавців у тимчасових працівниках для виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру.
  6. Допомога в оперативному підборі необхідних кадрів шляхом представлення вакансій для потенційних працівників в ході проведення ярмарок вакансій.
  7. Організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреби роботодавців у навчальних закладах, так і безпосередньо на виробництві.
  8. Стимулювання діяльності роботодавців, спрямованої на створення нових робочих місць шляхом щомісячної компенсації єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
  9. Надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці працевлаштованих осіб з числа внутрішньо переміщених осіб та компенсації витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації.
  10. Зняття з реєстрації трудових договорів між фізичними особами-підприємцями та найманими працівниками, зареєстрованими в СЗ до 01.01.2015 року.
  11. Надання комплексу спеціальних послуг у розв’язанні проблеми роботи із трудовим колективом в ситуації запланованого вивільнення працівників.
  12. Допомога у підготовці текстів оголошень про вільні робочі місця (вакансії) для їх розміщення у ЄІАС, засобах масової інформації і пошук кадрів.
  13. Сприяння у проведенні роботодавцями співбесід із кандидатами на робочі місця та організація зустрічей з шукачами роботи, у тому числі у центрах зайнятості.
  14. Проведення семінарів для роботодавців, у тому числі з питань працевлаштування інвалідів.
  15. Надання консультацій щодо виконання певних норм законодавства про працю і зайнятість, державне соціальне страхування на випадок безробіття, у тому числі з питань вивільнення працівників, працевлаштування громадян, які не здатні конкурувати на ринку праці, з питань використання праці іноземців тощо.
  16. Надання консультацій особам з питань організації та провадження підприємницької діяльності.

Послуги надаються державною службою зайнятості безкоштовно.

Консультацію щодо надання послуг Ви можете отримати в будь-якому центрі зайнятості

Форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)

Форма звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) Відповідно до Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв’язку.

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником. Роботодавець визначає вид звітності - первинна або уточнювальна. Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

 Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

За наявності у роботодавців коментарів до вакансії заповнюється розділ ІІ, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису в розділі І, а також характеристики вакансій (умови праці, розмір заробітної плати та вимоги до претендентів).

Розділ ІІ форми № 3-ПН підписується роботодавцем або уповноваженою ним особою окремо щодо кожної вакансії.

https://www.dcz.gov.ua/storinka/formy-zvitnosti

 

Н о в и н и

 

Чи можуть отримати допомогу по частковому безробіттю ФОП, який не має найманих працівників?

29 травня 2020 року набув чинності Закон № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СОVID-19)», за яким передбачаються такі основні новації:

  • допомога по безробіттю може виплачуватися фізичній особі-підприємцю, що не має найманих працівників за умови, що вона є застрахованою особою;
  • строк звернення за отриманням допомоги по частковому безробіттю збільшено з 30 до 90 днів з моменту зупинення (скорочення) діяльності;
  • звільнення від оподаткування суми отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину. 

Державна служба зайнятості закликає представників малого та середнього бізнесу скористатися можливістю отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Механізм підтримки працівників у зв’язку з вимушеним зупиненням (скороченням) діяльності дозволяє зберегти робочі місця,  знизити навантаження на роботодавців і запобігти зростанню безробіття.

  Роботодавцям Кіровоградщини пропонують

 позмагатися за звання найкращого

З метою заохочення роботодавцiв до збереження дiючих та створення нових робочих мiсць, пiдвищення ефективностi використання робочої сили та виробництва у цiлому, виробництва конкурентоспроможної продукцiї, робiт (послуг) у нинішньому роцi проводять конкурс на звання «Кращий роботодавець року».

Активним учасником проведення конкурсу є Кiровоградський обласний центр зайнятостi: представник служби зайнятості Кіровоградщини є членом міського організаційного комітету з проведення конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».

Участь у конкурсi можуть узяти великi, середнi та малi пiдприємства, установи, органiзацiї усiх форм власностi.

Переможцiв конкурсу визначать за номiнацiями серед суб'єктiв господарювання з середньооблiковою чисельнiстю працiвникiв:

  • до 20 осiб;
  • вiд 21 до 100 осiб;
  • вiд 101 до 500 осiб;
  • вiд 501 до 1000 осiб.

Останнім терміном прийому матеріалів на участь у конкурсі є 01 серпня 2020 року. Матеріали, подані пізніше цієї дати, не приймаються.

Суб’єкти господарювання-претенденти, які погодились з умовами конкурсу, подають до оргкомітету заявку на участь в паперовому вигляді за підсумками діяльності у попередньому році,.

Претендент надає до оргкомітету всю необхідну інформацію, яка носить відкритий характер і не містить комерційної таємниці та несе відповідальність за повноту та достовірність наданої інформації.

Переможці будуть оголошені до 01 вересня 2020 року.

Довідково: детальнiше з основними критерiями визначення переможцiв конкурсу можна ознайомитися у Положеннi про порядок проведення в областi у 2020 роцi конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».

  

Що змінилося у виплатах допомоги по частковому безробіттю з прийняттям закону №591- ІХ?

Прийнятий Верховною Радою закон № 591-ІХ передбачає:

  • виплату допомоги по частковому безробіттю фізичним особам-підприємцям, які не мають найманих працівників;
  • збільшення строків звернення за фінансовою підтримкою до 90 днів з моменту зупинення (скорочення) діяльності;
  • звільнення роботодавців від оподаткування ПДФО та військовим збором.

Як зареєструватися в центрі зайнятості через онлайн-портал державних послуг «Дія»?

Щоб зареєструватися в центрі зайнятості через портал «Дія», зробіть 3 прості кроки.

  • Авторизуйтесь в кабінеті користувача на порталі «Дія» через електронний підпис, електронну систему ідентифікації Bank ID або Mobile ID.
  • Заповніть заяву. Завантажте документи та разом із заявою надсилайте їх на розгляд до центру зайнятості, де ви плануєте обслуговуватися.
  • Чекайте повідомлення від центру зайнятості (на телефон або електронну пошту) про підтвердження надання статусу безробітного в разі, якщо ви оформили документи правильно.

   

Покрокова інструкція: як підприємцю без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю

Презентуємо покрокову інструкцію: як ФОПу без найманих працівників отримати допомогу по частковому безробіттю. Усього шість простих кроків.

  1. Зверніться до центру зайнятості за місцем сплати ЄВ упродовж 90 днів з моменту зупинення чи скорочення діяльності.
  2. Далі – підготуйте необхідний пакeт документів:
  • заява на отримання допомоги в довільній формі;
  • копія наказу з датою зупинення чи скорочення діяльності;
  • довідка про сплату ЄВ за останніх 6 місяців;
  • відомості до Додатку 2 Порядку.
  1. Оригінали документів подайте до центру зайнятості.  Як це можна зробити? В один із зручних для вас способів – або поштою, або ж через скриньку для кореспонденції в центрі зайнятості.
  2. Упродовж трьох робочих днів центр зайнятості перевіряє документи. Якщо ж є помилки чи неточності, наші спеціалісти повідомлять про це. Ви матимете 5 днів, щоб подати новий або виправлений пакет документів.
  3. Рішення щодо надання допомоги приймає обласний чи Київський міський центр зайнятості.
  4. Після одержання коштів на свій рахунок центр зайнятості переказує їх фізичній особі-підприємцю.

Нагадуємо: допомога по частковому безробіттю не оподатковується. Допомога встановлюється за кожну годину скорочення діяльності та із розрахунку двох третин від бази нарахування ЄВ, але не більше мінімальної заробітної плати (4723 грн) на місяць. Допомога надається на період зупинення чи скорочення діяльності та впродовж 30 календарних днів після завершення карантину.

Більш детальна інформація на нашому сайті: https://kid.dcz.gov.ua/

Як завжди, кваліфіковану консультацію ви можете отримати в будь-якому центрі зайнятості.

 

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 

 

 

 

Роботодавці Кіровоградщини можуть позмагатися

за звання найкращого

З метою заохочення роботодавців до збереження діючих та створення нових робочих місць, збільшення кількості працюючих, підвищення ефективності використання робочої сили та виробництва в цілому, виробництва конкурентоспроможної продукції, робіт (послуг), а також зменшення напруженості на ринку праці Кіровоградщини, у 2020 році проводиться конкурс на звання «Кращий роботодавець року».

Наразі розпочато підготовчий етап проведення конкурсу, активним учасником якого є Кіровоградський обласний центр зайнятості.

Участь у конкурсі можуть узяти великі, середні та малі підприємства, установи, організації усіх форм власності.

Переможці конкурсу визначаються за номінаціями серед суб'єктів господарювання з середньообліковою чисельністю працівників:

  • до 20 осіб;
  • від 21 до 100 осіб;
  • від 101 до 500 осіб;
  • від 501 до 1000 осіб.

Переможці конкурсу нагороджуються спеціальними дипломами та відзнаками.

Детальніше з основними критеріями визначення переможців конкурсу можна ознайомитись у Положенні про порядок проведення в області у 2020 році конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».

 

 

 

Підтримка в період карантину: як роботодавцям Кіровоградщини отримати допомогу по частковому безробіттю

Станом на 15 травня вже прийняті правові рішення, які мають забезпечити збереження трудового потенціалу на період карантину. Це, зокрема, і доповнення статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення», якою регламентується надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

Закон, яким внесені вказані зміни (Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX), набрав чинності 02 квітня 2020 року. Перша редакція вказаної статті 47-1 передбачала, що допомога надаватиметься тільки тим роботодавцям, які займаються виробництвом. Це, зрозуміло що, значно обмежувало коло роботодавців, які зупинились в період карантину.

Тому, невдовзі, до закону були внесені зміни. Ці зміни набрали чинності 18 квітня 2020 року.

З 28 квітня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 306 «Про затвердження Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка регламентує процедуру надання коштів. Також Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про виділення Мінекономіки 4,7 млрд грн для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на безповоротній основі.

Слід відмітити, що деякі роботодавці і раніше звертались до центрів зайнятості щодо отримання допомоги по частковому безробіттю. Але таке право повноцінно може бути реалізовано тільки відносно звернень, починаючи з 28 квітня 2020 року.

Для охочих детально ознайомитись з цим питанням, пропонуємо завітати на Інтернет-сторінку ДСЗ, де у рубриці «Роботодавцям», підрубриці «Допомога по частковому безробіттю на період карантину», розмішена, у вигляді зрозумілої інфографіки, покрокова інструкція «Як роботодавцю отримати допомогу по частковому безробіттю на період карантину».

Проте, вважаємо за необхідне зупинитися на кожному кроці, щодо дій роботодавця та служби зайнятості, які необхідно зробити аби отримати зазначену допомогу.

Перший крок – це вибір центру зайнятості для звернення. Це має бути міськрайонний центр зайнятості чи філія обласного центру зайнятості за місцем сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Роботодавець може звернутись протягом 30 календарних днів з дня зупинення чи скорочення діяльності.

Другий крок – підготовка і подання пакету документів. Він складається із заяви, копії наказу із зазначенням дати початку зупинення / скорочення діяльності, відомостей про працівників та довідки державної податкової служби про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 6 місяців.

Третій крок – подання документів. Пакети документів можуть бути подані через скриньку для звернень, поштою, або ж скановані копії подаються електронною поштою, а оригінали, в подальшому, надаються до центру зайнятості.

Четвертий крок – це дії працівників центру зайнятості, які перевіряють документи на предмет відповідності правовим актам. У разі виявлення помилок, роботодавець протягом 5 робочих днів може їх виправити.

Пятий крокпротягом 3 робочих днів обласним центром зайнятості приймається рішення стосовно надання допомоги. Звертаємо Вашу увагу, що пакет документів подається до базового центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості, а рішення приймається саме обласним центром зайнятості.

Шостий крок – укладання договору між базовим підрозділом ДСЗ та роботодавцем.

Сьомий крок – це щомісячне подання роботодавцем відомостей про осіб, у яких є право на допомогу. Центр зайнятості протягом 3 робочих днів після отримання коштів перераховує їх роботодавцю. Зазначаємо, що не мають права на отримання допомоги, серед іншого, працівники, які працюють за сумісництвом та мають право на пенсію. І зрозуміло, що допомога надається відносно належно оформлених найманих працівників.

Восьмий крок полягає у перерахуванні роботодавцем коштів працівникам у строк не більше ніж 3 робочі дні. Після цього, не пізніше ніж протягом 5 календарних днів, роботодавець має подати до центру зайнятості копії відповідних відомостей.

Зазначаємо, що розмір допомоги не може бути вище розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 4723 грн. Допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, з розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Допомога не надається відносно працівників, які отримують оплату часу простою, та працівників, які не працюють внаслідок перебування у відпустках, у тому числі без збереження заробітної плати.

Нагадуємо також, що зупиненням чи скороченням діяльності роботодавця є таке зупинення (скорочення), яке призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу працівників.

Детальні консультації з питань такого зупинення найкраще отримувати у відповідних уповноважених державних органів, зокрема в управлінні Держпраці.

Консультації з питань надання допомоги є можливість отримати у працівників базових центрів зайнятості, філій обласного центру зайнятості та у відділі організації надання послуг роботодавцям обласного центру зайнятості за телефоном 0(522) 32-08-01.

Користувачів соціальної мережі Фейсбук запрошуємо завітати до сторінки обласного центру зайнятості і ознайомитись у рубриці «Електронний кадровий клуб» з такою інформацією.

Звертайтесь та забезпечуйте фінансову підтримку своїх працівників!

 

Стан ринку праці за січень — квітень 2020 р

Філія працює згідно Протоколу дій щодо організації роботи персоналу у період карантину та /або надзвичайної ситуації/стану, затвердженого наказом державного центру зайнятості від 17.03.2020 року № 21 "Про тимчасовий порядок дій на період карантину".

Прийом документів для реєстрації від шукачів роботи, пошта та інше здійснюється через скриньку для кореспонденції та електронну скриньку.

Групові та масові заходи (різнопланові семінари, міні ярмарки вакансій, круглі столи та інше)    тимчасово не проводяться.

Протягом січня-квітня 2020 року до служби зайнятості звернулися 1026 мешканців району, що на 166 осіб (13.9 відсотка ) менше ніж за відповідний період минулого року (1192 осіб).

Статус безробітного мали 493 особи, що на 56 мешканців (10,2 %) менше ніж у відповідному періоді минулого року.

Активними програмами сприяння зайнятості населення (працевлаштування, навчання та залучення до тимчасових робіт) було охоплено 264 особи . Рівень охоплення активними заходами становить 53.5 %.

Протягом 4 місяців 2020 року отримали роботу 130 незайнятих  громадян. 

З метою підвищення конкурентоспроможності громадян на ринку праці та відповідно до потреб роботодавців у працівниках, професійним навчанням (в тому числі шляхом стажування) охоплено 33 особи. Рівень працевлаштування після проходження стажування складає 93.3 відсотка.

Для підтримки рівня життєзабезпечення та збереження мотивації до праці більше 100 безробітних взяли участь в оплачуваних тимчасових роботах.

Станом на 01.05. 2020 року отримують послуги 310 безробітних.

Протягом звітного періоду від 91 роботодавця району надійшла інформація про 258 вакансій, що на 151 одиницю менше ніж за відповідний період попереднього року. Рівень укомплектування вакансій складає 84.1 відсоткових одиниці, що на 4.9 % більше ніж минулого року (79.2%). Станом на кінець звітного періоду актуальна 31 вакансія. Навантаження на 1 вільне робоче місце 10 осіб.

Допомогу по безробіттю на кінець звітного періоду отримують 235 осіб.

Середній розмір допомоги по безробіттю у квітні місяці складав 3519 грн. по області 3482 грн. 

 

 

Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендується користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

 

Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

    Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

    Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

    Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

    Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

    В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

 

При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

 

 

Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Безробітним рекомендується не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

 

 

 

 

Освітній портал державної служби зайнятості пропонує мешканцям Кіровоградщини 8 курсів для навчання

Освітній портал державної служби зайнятості призначений для отримання користувачами інформації про ринок праці, вимоги роботодавців до претендентів на роботу, правила та норми складання сучасних документів, що супроводжують пошук та отримання роботи (наприклад, резюме та супровідний лист).

Для тих, хто шукає працівників, пропонується інформація про послуги державної служби зайнятості, які допоможуть швидше знайти необхідного фахівця та витратити при цьому мінімум грошей. Якщо немає можливості швидко підібрати працівника швидко – пропонується навчити найбільш підходящого з тих, хто шукає роботу. Тож,  роботодавці можуть отримати додаткову інформацію про освітні програми і навчальні заклади державної служби зайнятості.

Для роботодавців пропонуються 3 курси:

Зараз на Освітньому порталі доступні 8 курсів для населення:

Крім того, освітня платформа містить контент, що відповідає освітнім та інформаційним потребам соціальних працівників, зокрема фахівців центрів зайнятості. Відвідавши вебінари, онлайн тренінги та опрацювавши наведені конспекти, спеціалісти матимуть змогу розвити та удосконалити власні знання і навички, підвищити свій фаховий рівень.

 

 

ТОП-8 змін ринку праці після карантину: служба зайнятості зробила прогноз щодо сфери працевлаштування

Минуло два місяці з початку карантину. Експерти щиро визнають, що запобіжно-карантинні заходи, прийняті з метою запобігання поширенню пандемії, мали негативні наслідки для соціально-економічної сфери навіть у найрозвиненіших державах світу.

Державна служба зайнятості оприлюднила свій прогноз стосовно перспектив розвитку сфери зайнятості під час і після карантину.

  1. Форми дистанційної зайнятості будуть вдосконалюватися. Більш деталізовано будуть відображені аспекти переведення працівників на такі умови роботи, збереження зарплати та поєднання такої зайнятості з можливістю більше уваги приділяти сім'ї та вихованню дітей. На рівні компаній це подекуди спричинить додаткові витрати на зміну внутрішніх процесів;
  2. Дистанційна робота підвищить попит й на дистанційне навчання;
  3. Працівники робитимуть вибір на користь легальної зайнятості. Краще мати роботу зі скромним, але гарантованим заробітком та можливістю отримання лікарняного, аніж товстий зарплатний конверт і перспектива втрати роботи будь-якої миті;
  4. Роль держави зростатиме. Уже сьогодні роботодавці звертаються за підтримкою до служби зайнятості задля збереження робочих місць;
  5. Обираючи професію, зважте, чи є вона затребуваною на ринку праці. Якщо ні, то вам загрожуватиме скорочення в першу чергу;
  6. Значення гігієни праці та безпеки на виробництві посилиться;
  7. Уже зараз потрібні програми, які забезпечать недопущення погіршення становища жінок, адже вони, насамперед, припиняють виконувати трудові обов'язки через догляд за дітьми;
  8. Зросте усвідомлення важливості солідарності замість індивідуалізованих рішень. Стає зрозуміло, що добробут одних людей залежить від добробуту тих, хто їх оточує.

Фахівці центрів зайнятості не припиняють дистанційно підбирати для безробітних підходящі вакансії, а для роботодавців – кваліфікований персонал. Адже в період дії карантину продовжують працювати підприємства, які забезпечують життєдіяльність країни: продуктові та господарські магазини, комунальні служби, лікарні, аптеки, транспортні підприємства, пошта, фінансові та інші установи.

 

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 

Звільнення з роботи за власним бажанням під час карантину: чи призначається допомога по безробіттю?

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» особам, звільненим з роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін, тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на 90 календарних днів. При цьому при звільненні з роботи  за власним бажанням без поважних причин виплата скорочується з першого дня призначення, а при звільненні за угодою сторін – скорочення застосовується в кінці виплати (при стандартній тривалості виплати в 360 календарних днів – з 271-го дня).

Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (набрав чинності 18.04.2020) внесено зміни, у тому числі, до вищевказаного Закону, а саме – установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для осіб, які втратили роботу в період карантину, не застосовуються вимоги щодо скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю, визначені пунктом 1 частини п'ятої статті 31 цього Закону, при цьому загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для таких осіб не може перевищувати 270 календарних днів.

Враховуючи, що карантин розпочався 12.03.2020, дія цих правових норм поширюється на осіб, звільнених з роботи за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін починаючи з 12.03.2020. Відповідно ці громадяни мали можливість зареєструватись в державній службі зайнятості з 13.03.2020.

Таким чином, особам, звільненим з роботи за власним бажанням без поважних причин, виплата допомоги по безробіттю буде здійснюватись з першого дня її призначення і триватиме не більше 270 календарних днів (аналогічно і особам, звільненим за угодою сторін).

Звертаємо увагу, що вказана норма законодавства поширюється виключно на осіб, які втратили роботу в період карантину. Якщо звільнення відбулось 11.03.2020 і раніше, то скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю здійснюється за раніше діючими нормами (при звільненні за власним бажанням без поважних причин – з першого дня призначення).

  В Україні, на час карантину, підвищено розмір мінімальної допомоги по безробіттю

Розмір виплат для осіб, які отримують мінімальну допомогу по безробіттю без урахування заробітної плати та страхового стажу, на період карантину підвищено з 650 грн до 1000 грн.

Таке збільшення передбачено постановою правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 08.04.2020 № 217, яка набула чинності 18 квітня 2020 року.

Постанова застосовується з початку оголошення карантину, тобто з 12 березня, та діятиме протягом 30 календарних днів після закінчення карантину.

Мінімальний розмір допомоги по безробіттю підвищено до 1000 гривень для:

  • тих, хто протягом 12 місяців, що передували реєстрації в службі зайнятості, мають страховий стаж менше 6 місяців або звільнені з останнього місця роботи з негативних причин (наприклад, за прогул);
  • молоді, яка закінчила або припинила навчання в середньому та вищому навчальному закладі, звільнилася зі строкової військової служби і яка потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце;
  • внутрішньо переміщених осіб, які документально не можуть підтвердити періоди своєї зайнятості.

Усім безробітним, які стали на облік у період карантину і отримують допомогу в мінімальному розмірі (650 грн), допомога буде автоматично перерахована з першого дня реєстрації у службі зайнятості.

Нагадуємо, що в період карантину реєстрація безробітних здійснюється з першого дня подання відповідної заяви до міськрайонних центрів зайнятості та філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

Виплата допомоги по безробіттю теж призначається з першого дня реєстрації.

Водночас служба зайнятості наголошує, що її пріоритетним завданням залишається працевлаштування безробітних та забезпечення кваліфікованими кадрами роботодавців, які шукають персонал. Адже в період дії карантину продовжують працювати підприємства, які забезпечують життєдіяльність країни: продуктові та господарські магазини, комунальні служби, лікарні, аптеки, транспортні підприємства, виробники стратегічної продукції, пошта, фінансові та інші установи.

 Про захист трудових прав працівників у період карантину

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 256 “Деякі питання забезпечення трудових прав державних службовців, працівників державних органів, підприємств, установ та організацій на час встановлення карантину у зв’язку із загостренням ситуації, пов’язаної з поширенням випадків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (набрала чинності 07.04.2020) визначено, що керівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, голови місцевих державних адміністрацій мають забезпечити на час встановлення карантину дотримання трудових прав державних службовців та працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома. При цьому, необхідно враховувати, що на час встановлення карантину за державними службовцями та працівниками, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, зберігаються займана посада, умови оплати праці та соціальні гарантії. Виконання такої роботи не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав державних службовців та працівників.

Рекомендовано підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, з підстав, установлених пунктами 3, 4 і 5 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

 Про зміни у законодавстві щодо видачі ваучерів

            В одному з матеріалів, що нещодавно був розміщений під рубрикою “Електронний кадровий клуб” https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=4202688976411798&id=1150257858321607, йшла мова про внесення постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 206 змін до низки постанов Уряду з питань зайнятості населення. Серед постанов, до яких внесені зміни, й постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 207 “Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці”.

Зміни внесені до тексту постанови та затвердженого нею порядку. Зміни стосуються як питань перепідпорядкування державної служби зайнятості від Міністерства соціальної політики України до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, так і питань приведення порядку у відповідність до змін, що відбулись у сфері законодавства про освіту.

Зокрема, внесено зміни до пункту 3 порядку, якими визначено, що на підставі ваучера здійснюються:

перепідготовка за робітничою професією;

підготовка за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю;

підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового / освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти);

спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності.

 Про особливості видачі дозволів на застосування праці іноземців під час карантину

В одному із матеріалів, нещодавно розміщеному під рубрикою “Електронний кадровий клуб”, мова йшла про Закон України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”. Цим Законом внесено зміни, серед іншого, до Закону України “Про зайнятість населення”.

Зміни стосуються як питання допомоги по частковому безробіттю, так і видачі дозволів на застосування праці іноземців. Установлено, що на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України), Кабінет Міністрів України має право вирішувати питання щодо тимчасового призупинення видачі дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, у тому числі в окремих регіонах чи на окремі види діяльності. Наразі, відсутня інформація про прийняття таких рішень.

 Про розмір допомоги по частковому безробіттю на період карантину

У попередніх матеріалах під рубрикою “Електронний кадровий клуб” йшла мова про призначення допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Наразі йде мова про розмір цієї допомоги.

Статтею 47-1 Закону України “Про зайнятість населення” визначено, що допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (на поточний момент 4723 грн).

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше строку проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

 Про унормування дистанційної роботи та інші зміни у законодавстві про працю

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” (набрав чинності 02.04.2020) внесено зміни до низки законодавчих актів України. Зокрема, внесено зміни й до Кодексу законів про працю України.

Вказаними змінами, серед іншого, визначено, що при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу, трудовий договір має укладатися обов’язково в письмовій формі.

У новій редакції викладено статтю 60 “Гнучкий режим робочого часу”. Визначено, що за погодженням між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково, як при прийнятті на роботу, так і згодом. Під таким гнучким режимом робочого часу мається на увазі форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

час перерви для відпочинку і харчування.

Враховуючи реалії сьогодення встановлено також, що на час загрози поширення епідемії, пандемії умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) роботодавця без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Унормовані також питання дистанційної роботи. Дистанційною (надомною) роботою є форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця. При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. Виконання надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

У новій редакції також викладено статтю 113 “Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)”.

З повним текстом змін до Кодексу законів про працю України є можливість ознайомитись у мережі Інтернет на правових сайтах.

 Онлайн-співбесіда: змінюємо свої «налаштування»

 Онлайн-співбесіда – це зручний інструмент пошуку роботи. Останнім часом онлайн-співбесіди стають все популярнішими і мають свої переваги. По-перше, це значна економія часу: навіть, якщо ваше потенційне місце роботи знаходиться в іншому місті, ви можете брати участь у співбесіді, нікуди не виїжджаючи і не виходячи з дому. По-друге, при онлайн співбесіді також економляться кошти – не треба витрачатися на дорогу. По-третє,  до такого інтерв’ю просто отримати доступ і без зусиль до нього підготуватися. По-четверте, при підготовці до співбесіди онлайн ви самі вирішуєте, на якій території ви будете перебувати – це забезпечить вам комфорт і впевненість у собі.

Як і до будь-якого іншого виду переговорів, до онлайн-співбесіди необхідно ретельно підготуватися, враховуючи при цьому певні правила, щоб не було прецедентів: «раптом щось пішло не так».

  • Відеоспівбесіду потрібно узгодити заздалегідь, щоб встигнути підготуватися до неї. Якщо вам пропонують поспілкуватися щодо роботи негайно і без підготовки – від цього інтерв’ю краще відмовитися, воно у будь-якому випадку буде не на вашу користь.
  • Зазвичай скайп-співбесіду призначає інша сторона на конкретну дату і час. Рідше визначити час розмови пропонують вам. У такому разі психологи запропонували найкращий час для співбесіди – 10.30. Період до обіду, за словами спеціалістів, найсприятливіший для співбесіди й інших офіційний розмов, отож 10.30 – оптимальний час, адже це вже не ранок і ще далеко не обід.
  • Після того, як ви домовилися про час, подбайте про технічне оснащення. Якщо ви раніше не користувалися Skype або іншим сервісом, що запропонував роботодавець, скачайте програму на комп’ютер або на телефон (якщо його технічні можливості це дозволяють) та зареєструйтеся. Пам’ятайте, що назва вашого профілю має бути адекватною, по-діловому короткою і серйозною – імена типу «lapochka», «котик», «супергерой» не підійдуть. Оптимальний варіант – ваше ім’я та прізвище.
  • Заздалегідь додайте у свій список контакт роботодавця.
  • Перед співбесідою перевірте якість зв’язку, зробивши тестовий дзвінок комусь із друзів.
  • Подбайте про кімнату. По-перше, в ній має бути чисто і світло. По-друге, заберіть з оглядового простору усі особисті речі: м’які іграшки, чашки тощо. Заздалегідь потурбуйтеся про фон: хоча ключовим буде ваше обличчя, задній план також потрапить у кадр, відтак роботодавець зверне на нього увагу. Найкраще, аби ви розмовляли на тлі звичайної стіни (для дотримання ділового стилю). 
  • Відеоспівбесіда – це така ж зустріч з роботодавцем, як і звичайне інтерв’ю. Тому подбайте про свій зовнішній вигляд. Ведення розмови з дому зовсім не означає, що перед камерою ви можете з’явитися у футболці з фривольним малюнком або старенькому джемпері. Вашу відповідність діловому стилю в одязі і зачісці роботодавець оцінить позитивно, що буде плюсом при прийомі на роботу.
  • Одягаючись на онлайн-співбесіду, не забувайте, що це стосується не тільки верхньої частини. Ви можете опинитися в смішній ситуації, якщо раптом впаде камера або вам раптом необхідно буде встати за потрібними документами, а ви – у спортивних шортах.
  • Ваше обличчя має бути добре видно співрозмовнику. Світло не повинне бути занадто сильним – за вашою спиною, інакше співрозмовник побачить на екрані лише ваш темний силует. Сядьте навпроти вікна, якщо немає такої можливості, увімкніть лампу так, щоб світло добре освітлювало ваше обличчя.
  • Всіх близьких варто попередити про час вашої онлайн-співбесіди, запропонувавши їм погуляти в цей період на вулиці або посидіти в іншій кімнаті, щільно закривши двері.
  • На час співбесіди вимкніть дверний дзвінок, мобільний і міський телефони, радіо і телевізор.
  • Усе має бути під рукою. Приготуйте блокнот і ручку, раптом щось потрібно буде записати. Також роздрукуйте своє резюме, підготуйте дипломи, рекомендації та інші документи.
  • Якщо ви хвилюєтеся перед співбесідою, «накидайте» собі ті питання, які хочете задати роботодавцю, щоб не забути їх. Помістіть перед собою також всю необхідну інформацію, написану на папері, якщо не сподіваєтеся на свою пам’ять: назва та дати закінчення навчальних закладів, спеціальність.
  • Спробуйте заздалегідь потренувати свою промову. Під час онлайн-співбесіди намагайтеся говорити рівно, правильно, бадьоро та впевнено. Іноді роботодавці воліють зробити відеозапис інтерв’ю, щоб потім ще раз переглянути вже з іншими співробітниками компанії, тому треба максимально уникати у своїй промові заминок, жаргонних або просторічних слів, а також неформального стилю спілкування.

Усім подобаються впевнені в собі люди, які знають, куди йдуть і чого хочуть від життя і роботи. Якщо ви будете себе так відчувати, ви будете і виглядати відповідно, і враження про вас буде складатися найкраще.

Бажаємо всім ідеальних онлайн-співбесід і успіхів у пошуку роботи своєї мрії!

  Підтримка роботодавців та безробітних: як служба зайнятості сприяє працевлаштуванню шукачів роботи?

Українські роботодавці в умовах кризи. Як працюється великим підприємствам, які нині, під час пандемії, все ж шукають працівників. Чим для них може бути корисною Державна служба зайнятості?

Звичайно, під час карантину актуальними, як ніколи раніше, стали послуги кур’єрських служб доставки, виробництво продуктів харчування, речей першої необхідності. Ажіотаж зберігається і в мережах продуктових магазинів. Окрема група – текстильна промисловість,  багато підприємств якої наразі займається пошиттям масок та захисного одягу для медичних працівників та населення.

Державний центр зайнятості, з метою швидкого підбору необхідних працівників, звернувся з пропозицією про співпрацю до Української асоціації підприємств легкої промисловості «Укрлегпром», групи компаній «Текстиль Контакт», ТОВ «Сільпо Фуд», ТОВ «Епіцентр», ТОВ «Нова Пошта», ТОВ «Мегамаркет» та корпорації АТБ.

В умовах запровадження надзвичайних заходів, Державна служба зайнятості підтримує роботодавців, які створюють робочі місця, та забезпечують роботою зареєстрованих безробітних.

  Чи можливо поєднувати перебування на обліку з будь-яким видом трудової зайнятості?

Особи, які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні і бажають скористуватися додатковим заробітком, можуть брати участь лише у громадських або інших роботах тимчасового характеру, що організовуються службою зайнятості.

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних, а також інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах. Громадські роботи носять тимчасовий характер і організовуються строком до шести місяців роботи.

Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:

  • мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;
  • можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;
  • мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;
  • надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.

З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця, на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. Оплата праці таких осіб здійснюється  за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.

Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб, роботодавцями організовуються строком до шести місяців роботи, що носять тимчасовий характер. З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.

 Як роботодавцям Кіровоградщини отримати гроші для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю?

Закон України «Про зайнятість населення» нещодавно (02.04.2020 р.) доповнено статтею 47-1 «Допомога по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобіганню виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України». Нещодавно у рубриці «Електронний кадровий клуб» на сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості у соціальній мережі Facebook розміщено матеріал, присвяченій цьому новому виду допомоги. Наразі надаємо інформацію як оформлюється допомога.

Для отримання допомоги роботодавець звертається до базового центру зайнятості (філії обласного центру зайнятості) за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому подаються наступні документи:

  • заява у довільній формі;
  • копія наказу із зазначенням дати початку зупинки (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином;
  • відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;
  • довідка про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникла протягом п’яти років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю протягом 30 календарних днів з дня зупинки (скорочення) виробництва.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається обласним центром зайнятості протягом 3-х робочих днів з дня подання роботодавцем вказаних документів до базового центру зайнятості (філії обласного центру зайнятості).

 Про допомогу по частковому безробіттю на період карантину

 Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (набрав чинності 02 квітня 2020 року) внесено зміни до низки кодексів та законів України. Зокрема, внесено зміни і до Закону України “Про зайнятість населення”.

Цими змінами, серед іншого, врегульовані питання надання допомоги по частковому безробіттю – викладені в новій редакції статті 47 «Допомога по частковому безробіттю” Закону України “Про зайнятість населення”  та доповнено Закон України “Про зайнятість населення” статтею 47-1 “Допомога по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобіганню виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України».

Передбачено, що допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центрами зайнятості застрахованим особам, у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності, через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України. Допомога надається за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Допомога надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва за період проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Для отримання допомоги роботодавець має право звернутися до базового центру зайнятості (філії обласного центру зайнятості) за місцем реєстрації його, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та подати відповідний комплект документів.

Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

  Процедурні питання оформлення допомоги по частковому безробіттю

 Закон України “Про зайнятість населення” нещодавно (02.04.2020) було доповнено статтею 47-1 “Допомога по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобіганню виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України”. В одному з попередніх матеріалів під рубрикою “Електронний кадровий клуб” розміщено матеріал, присвяченій цьому новому виду допомоги https://www.facebook.com/kocz.gov.ua/posts/1495037197339013

Наразі надаємо інформацію, як оформлюється допомога.

Для отримання допомоги роботодавець звертається до базового центру зайнятості (філії обласного центру зайнятості) за місцем реєстрації його, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому подаються наступні документи:

заява у довільній формі;

копія наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином;

відомості про працівників (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;

довідка про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що виникла протягом п’яти років, які передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

Рішення про надання допомоги по частковому безробіттю приймається обласним центром зайнятості протягом 3-х робочих днів з дня подання роботодавцем вказаних документів до базового центру зайнятості (філії обласного центру зайнятості).

 Права працівників Кіровоградщини під час карантину

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Державна служба України з питань праці у зв’язку із затвердженням 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України заходів, які необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції в Україні та рішення Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» Київської міською державною адміністрацією (протокол № 9) від 11.03.2020 щодо забезпечення недопущення до роботи працівників підприємств та установ міста Києва з ознаками інфекційного захворювання, інформує про таке.

Частиною першою статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною першою статті 2 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП)  визначено, зокрема, що право громадян України на працю, – тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, – включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

З метою правильного застосування законодавства про працю під час дії карантинних заходів, звертаємо увагу на наступне.

Статтею 46 КЗпП визначено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством. Таким чином випадки відсторонення працівника від роботи чітко визначені законодавством.

Водночас, абзацом другим частини першої статті 14 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Частиною другою даної статті визначено, що працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених в частині першій вимог.

З огляду на зазначене та з метою недопущення розповсюдження коронавірусної інфекції, збереження життя, здоров’я та забезпечення безпеки працівників та оточуючих людей, у випадку виявлення у працівника первинних ознак захворювання, роботодавцям рекомендується негайно забезпечити направлення такого працівника для медичного огляду та встановлення відповідного діагнозу.

Крім цього звертаємо увагу, що відсутність працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, хворобою, що підтверджується відповідними документами, не може бути підставою для звільнення чи відсторонення такого працівника. А надання працівником виданого у встановленому порядку листка непрацездатності є підставою для призначення та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до статей 22 – 24, 30-34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Разом з тим пропонуємо роботодавцям, за можливості, максимально забезпечити використання дистанційної форми праці та (або) гнучкого режиму робочого часу (в т.ч. і для зменшення скупчення людей у “часи пік”), запроваджувати режим роботи на умовах, скороченого та неповного робочого часу з урахуванням вимог, визначених законодавством, а також максимально сприяти реалізації права працівників на отримання, за їх проханням, оплачуваних відпусток та відпусток без збереження заробітної плати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, та відпустки без збереження заробітної плати, якi надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством.

Поряд з цим, рекомендуємо забезпечити працівників антисептичними та дезінфікуючими засобами та проінформувати працівників про профілактичні заходи, розміщенні на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov).

 Затребувані професії. На кого вчитися, щоб бути успішним у майбутньому?

Вибір професії в умовах стрімких змін – це складний і відповідальний крок. Якщо в минулому столітті професія була на все життя, то сьогодні не варто фокусуватися на одній професії, а одразу розглянути декілька і обрати спеціалізацію на перехресті галузей, бо за цим – майбутнє.

Ми продовжуємо нашу подорож у світ професій найближчого майбутнього.

Тож яку кваліфікацію здобувати сьогодні, щоб стати найбільш затребуваним, наприклад, в аграрному секторі завтра?

У найближчому майбутньому  престиж сільськогосподарських професій буде зростати. З розвитком технологій з’являться і нові професії. Багато з них будуть об’єднувати звичайні навички та нові вміння, інші ж поки не мають аналогів і стануть справжнім відкриттям для аграрної галузі. 

В майбутньому десятиріччі будуть дуже затребувані: агрономи-генетики, селекціонери, фахівці з генної інженерії, сільськогосподарські екологи, агрокібернетики, зоотехніки, агроінженери тощо.

 

Екологія

Одним із трендів на ринку праці буде попит на професіоналів у сфері екології. Зростання шкідливих викидів в атмосферу ставлять проблеми екології на одне з перших місць в майбутньому глобальному світі. В екологічному секторі головну роль гратимуть контроль за змінами навколишнього середовища, розвиток технологій переробки відходів в більшості галузей і планування проектів та програм з урахуванням технологій повного циклу. Професії майбутнього у екологічному секторі: еколог, екоаудитор, рециклінг-технолог, екопроповідник, парковий еколог, ековожатий.

У деяких регіонах є навчальні заклади, що готують фахівців за напрямами «екологія» та «агротехнології». Професії у даних сферах передбачають наявність знань з навчальних дисциплін: біології, екології, хімії, фізики, географії, економіки, іноземних мов, навички роботи з комп’ютером.

Якщо ти прагнеш у майбутньому бути успішним, розвивайся та будь відкритим до знань!

  Шановні роботодавці!

Служба зайнятості Кіровоградської області у період карантину продовжує працювати та надавати послуги як шукачам роботи, так і роботодавцям. Роботодавцям сприяє в укомплектуванні вакантних посад, шукачам роботи – у працевлаштуванні на актуальні вакансії.

Задля задоволення кадрової потреби юридичних та  фізичних осіб, які використовують найману працю, роботодавець має подати до служби зайнятості звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

В умовах сьогодення, означену інформацію можна подати як засобами електронного чи поштового зв’язку, так і через скриньки для кореспонденції, що розміщені біля входу в приміщення центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості.

Сьогодні, служба зайнятості пропонує роботодавцям скористатися  сучасним електронним сервісом «Електронний кабінет роботодавця», який зорієнтований на підвищення комфорту співпраці центру зайнятості з роботодавцем та економії часу, у т.ч. й подання звітів.

Створивши власний «Електронний кабінет» кожен роботодавець має можливість спілкуватись з центром зайнятості в он-лайн режимі зі свого комп’ютера чи мобільного телефона.  Тож, для створення такого кабінету роботодавцю необхідно звернутись до служби зайнятості, повідомити адресу електронної пошти, сформувати логін та пароль, за допомогою яких авторизуватися та отримати доступ до послуги на сайті Державної служби зайнятості  dcz.gov.ua

Працюючи під гаслом «Доступність, співпраця та зручність» і використовуючи сучасні методи роботи, фахівцями служби зайнятості буде досягнута головна мета – щоб кожен українець мав достойну роботу з гідною заробітною платою. А кожен роботодавець був забезпечений кваліфікованими кадрами.

Щиро сподіваємося на плідну співпрацю.

 Житлові субсидії для безробітних: роз'яснюємо законодавство

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 247 (набрала чинності 01 квітня 2020 року) визначено особливості надання житлових субсидій в період карантину. Зокрема, пунктом 3 зазначеної постанови встановлено, що при розрахунку житлових субсидій для безробітних буде враховуватись розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати (за період роботи до звільнення).

Звертаємо увагу, що вказане стосується тільки осіб, звільнених з роботи в період карантину за умови, якщо трудовий договір припинено по пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників)

 Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років. Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

У оголошеннях про вакансії, що, зокрема, друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

То ж рекомендуємо керівникам підприємств і працівникам кадрових служб уважно ставитись до вирішення питань працевлаштування шукачів роботи і не допускати безпідставних відмов.

 Поради для роботодавців: як правильно оформити працівника та які документи він має надати?

Для оформлення працівника на роботу він має написати заяву про прийом на роботу та надати всі необхідні документи (паспорт, ІНН, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, воєнний білет, документи про освіту, довідку про стан здоров’я та інші). У випадках, передбачених у статті 24 КЗпП, оформлюється письмовий трудовий договір. Роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу і повідомляє органи Державної фіскальної служби України про прийняття працівника на роботу.

При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством

Як скласти резюме: 3 кроки і 5 порад від служби зайнятості

Період карантину змушує нас змінити  свою стандартну поведінку, звички та  плани. Достеменно відомо лише те, що усім буде потрібна робота.

Уже зараз економіка країни робить перші кроки в нових умовах і потребує робочих рук, зокрема, це підприємства та установи критичної інфраструктури  (енергетика, хімічна промисловість, транспорт,  інформаційні технології та телекомунікації (електронні комунікації), продовольство, охорона здоров'я, комунальне господарство).  А громадяни, у свою чергу, потребують нових джерел доходів. 

Державна служба зайнятості докладає максимум зусиль, щоб і в таких нестандартних умовах допомогти громадянам у пошуках роботи. Важливим елементом у цьому є написання резюме. Саме резюме є тим основним  документом, на основі якого роботодавець  може оцінити свого потенційного працівника, а шукач роботи – презентувати себе роботодавцю.

Три кроки

Для успішного пошуку  роботи пропонуємо вам сучасний сервіс з написання резюме:

  • Зареєструйтесь на Освітньому порталі служби зайнятості – http://skills.dcz.gov.ua/;
  • Оберіть курс «Створити резюме на сайті» у рубриці «Курси»; 
  • Перегляньте відео, створене нашим консультантом. Оберіть рубрику «Резюме» та створіть власне резюме  у режимі онлайн.

Наступний крок після подання резюме роботодавцю, ймовірно, враховуючи епідеміологічну ситуацію в країні, проведення співбесіди, чи то під час телефонної розмови, чи з використанням інших сучасних технологій. Як краще підготуватися до співбесіди Ви також можете дізнатися, переглянувши  інші відеоматеріали Освітнього порталу ДСЗ. 

У  часи тривоги й кризи одночасно  з'являється можливість «пізнати себе» по-новому: згадати про забуті компетенції, відкрити власні таланти й вдало викласти їх у тексті. 

П' ять порад

  • Будьте оригінальними, але у межах прийнятності. Джазмени, які стали гуру імпровізації, довго вивчали ази музичної теорії та загальноприйняті стандарти. Якщо Ви ставите за мету вразити своєю оригінальністю, то зважайте на наявні шаблони при створенні резюме. Гарно структурований документ, без орфографічних помилок – це те, що чекають роботодавці. Пам'ятайте, що у вас не буде другого шансу справити перше враження.
  • Зрозумійте очікування роботодавців. Подивіться, кого саме шукають наймачі: які у них вимоги до галузі знань кандидатів на посаду, професій, навичок. Зайдіть на сайти тих роботодавців, у яких Ви прагнете знайти роботу та подивіться, кого ж саме вони шукають. Оцініть свої здобутки та компетенції очима роботодавця. Ознайомлення з картиною ринку праці підкаже, як «намалювати» свій професійний портрет, щоб він був цікавим саме конкретним роботодавцям. Напевно, варто ще раз нагадати, що  в нинішній кризовий момент потрібні працівники у сфері логістики, медицини та інформаційних технологій. 
  • Оцініть свій результат. Розповідаючи про свої місця роботи й опановані професії, не слід забувати про іншу річ. Кожен роботодавець хоче приблизно уявити, яку саме користь Ви принесете компанії. Формальний перелік попередніх місць роботи скоріше всього не справить враження. «Оцифруйте» свої досягнення, розкажіть про них у деталях. Не перелічуйте місця роботи, а вкажіть на успіхи, яких вдалось досягнути. Згадайте, як випечений вами хліб купували представники відомих фірм.  Або як Ви вдвічі збільшили продаж товарів, провівши ефективну рекламну кампанію. Будучи озброєними такими фактами, Ви з легкістю пройдете співбесіду.
  • Продемонструйте жагу до знань.Проходження курсів підвищення кваліфікації, розвиток навичок і завершення навчання у освітніх закладах – це ті пункти, за якими роботодавець оцінює шукачів роботи. Згадайте, які  курси Ви, можливо, закінчили та отримали сертифікати (на Prometeus, Сoursera чи іншій освітній платформ) і як це допомогло у Вашій роботі. Перелік набутих знань доповніть родзинкою: напишіть, чому бажаєте навчитись, які  нові компетенції отримати на новій роботі.
  • Розкрийте свою особистість. Нікого не беруть на роботу за красиву душу, але усі хочуть бачити працівника, який віддається роботі з душею. Зараз усі компанії (особливо великі гравці) роблять наголос на цінностях. Хтозна, можливо ваші хобі розкажуть про вас більше, аніж ваш трудовий шлях. Не бійтеся розповідати про свої інтереси. І,  можливо, тоді серед працівників з рівною кваліфікацією перевагу віддадуть Вам. Адже саме Ви вмієте зацікавити. 

Ніколи не «зациклюйтеся» лише на власних дипломах.  Імовірно, Ви володієте безліччю інших компетенцій, про котрі Ви навіть не розмірковували як про такі, що дадуть вам бонус у роботі, або ж шанс спробувати себе у зовсім іншій сфері. У вас є авто? Можливо, Вас зацікавить логістика. Ви вмієте гарно готувати солодощі дітям? Чому б не спробувати виготовляти смаколики з доставкою? Ви вмієте шити? Наразі є значний попит на маски для обличчя. 

Напевно, усі вже розуміють, що коли завершиться карантин і ми повернемось до звичного ритму життя, світ вже буде іншим. І шукати собі місце в цій новій реальності потрібно вже зараз.

  

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 

Що робити, аби максимально оперативно знайти потрібного спеціаліста? Правильно, звернутися до рекрутера служби зайнятості!

Державна служба зайнятості гарантує: у співпраці з фахівцями-рекрутерами роботодавець без зайвих клопотів, безкоштовно і максимально швидко знайде собі кваліфікованого працівника.

  • Такі спеціалісти є у кожному центрі зайнятості. Вони знайдуть претендента на робоче місце не лише у базі даних офіційно зареєстрованих безробітних, а й серед іншого незайнятого населення на відкритому ринку.
  • Ще одна перевага: роботодавцю не потрібно витрачати час на відбір кандидатів із великої кількості охочих, адже попередню співбесіду рекрутери проведуть самі.
  • За вашим бажанням служба зайнятості організує скайп-співбесіду з потенційними кандидатами на посаду.

До того ж фахівці служби зайнятості постійно формують базу клієнтів - шукачів роботи, і як тільки з’являється бажана вакансія, обов’язково повідомляють про неї претендента.

Чекаємо вас у міськрайонних центрах зайнятості та філіях Кіровоградського обласного центру зайнятості, зручному для вашого відвідування.

  Безробітні Кіровоградщини можуть безкоштовно здобути вищу освіту за понад 50-ма спеціальностями

Однією із дієвих послуг служби зайнятості щодо сприяння підвищенню конкурентоспроможності громадян на ринку праці є видача ваучерів на навчання. Це реальний шанс, який надається громадянам певних категорій, здобути новий фах чи підвищити кваліфікацію за вже набутою професією. Для роботодавців – це можливість мати необхідний кваліфікований персонал.

Фахівчиня територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Соколівської об'єднаної територіальної громади пані Лариса отримала у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості ваучер на навчання і, у вересні минулого року, розпочала навчання у ПВНЗ «Кропивницький інститут державного та муніципального управління» за спеціальністю «Соціальна робота». Жінка зазначає, що людина повинна навчатися протягом усього життя: «Якщо ми втрачаємо бажання засвоювати нове, ми не зможемо нарівні конкурувати з тими, хто постійно вчиться і збагачує свій обсяг знань. Оволодіння новими навички та уміннями у соціальній роботі – це вимога сьогоднішнього дня».

Цієї ж думки притримується і її однокурсниця, пані Олена, яка працює в обласному краєзнавчому музеї завідувачем квиткового бюро. Вона вважає, що така послуга служби зайнятості, як проходження професійного навчання шляхом отримання ваучера – це реальний шанс здобути вищу освіту за рахунок держави та бути затребуваним на ринку праці. Пані Олена впевнена, що здобуття спеціальності «Соціальна робота» допоможе їй розкрити свій потенціал та значно розширити перспективи у професійній сфері.

Слід відмітити, що на сьогодні перелік професій, за якими можна отримати ваучер на навчання та які користуються попитом на ринку праці, налічує 53 професії та спеціальності. За ваучерами можна навчатися на фахівців різних галузей економічної діяльності. Так, шукачі роботи Кіровоградщини можуть стати професіоналами у сфері сільського господарства, будівництва, харчових технологій, транспорту, інформаційних технологій та ін.

Загалом, у минулому році правом на отримання ваучера за сприяння центрів зайнятості області скористалися 48 громадян, які мають роботу, але прагнули розширити свої професійні можливості для підвищення конкурентоспроможності на ринку праці.

Фахівці обласного центру зайнятості запрошують тих, хто зацікавився цією послугою служби зайнятості звертатися до найближчого центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості, або завітати на інтернет-ресурс обласного центру зайнятості, де можна отримати корисну інформацію щодо організації професійного навчання та інших послуг служби зайнятості. 

 До уваги клієнтів служби зайнятості! Карантин не перешкода: онлайн-сервіси служби зайнятості

Карантин? Як не зупинятися в пошуку нової роботи або підборі працівників? Чим займатися, коли звичний ритм життя поки що недоступний? Скористайтеся інтернет ресурсами державної служби зайнятості, яка має найбільшу базу можливостей.

Для тих, хто шукає роботу. Служба зайнятості рекомендує переглянути актуальні вакансії, що внесені до єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості. Для цього необхідно завітати на Інтернет-ресурс Державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище зайнятості» за посиланням  http://www.dcz.gov.ua/. Перед Вами відкриється головна сторінка сайту, де необхідно натиснути розділ «Шукаю роботу». Якщо вас зацікавила пропозиція роботи, зателефонуйте в будь-який центр зайнятості або філію за місцем Вашого  перебування  та дізнайтесь про неї більше. Для цього потрібно назвати номер вакансії.

Вам необхідно підібрати персонал? Скористайтеся електронним  кабінетом для роботодавця. Ви маєте можливість створити такий кабінет і спілкуватись з фахівцями служби зайнятості в он-лайн режимі зі свого комп’ютера чи мобільного телефона. Звісно, кабінет не замінює безпосереднє спілкування з працівниками центру зайнятості, проте значно підвищує його оперативність та інформаційну складову.

«Користуючись електронним кабінетом, роботодавець має змогу переглянути стан укомплектування заявлених вакансій, історію направлень центром зайнятості шукачів роботи, виконання договорів на громадські та на роботи тимчасового характеру», - повідомляє заступник директора обласного центру зайнятості Богдан Стоян.

Ще один онлайн-ресурс, який ми рекомендуємо відвідати всім, особливо майбутнім абітурієнтам – платформа з профорієнтації та розвитку кар’єри: http://profi.dcz.gov.ua/ .

Будь-хто, у кого існує потреба у виборі або зміні професії, виборі майбутнього напряму професійного навчання, визначення схильності до підприємницької діяльності, оцінці власних здібностей та навичок та саморозвитку можуть самостійно пройти тестування у дистанційному режимі без відвідування центру зайнятості. Такий широкий набір профорієнтаційного інструментарію дозволить пізнати себе якнайкраще та рухатись далі в професійному розвитку.

Крім того, пропонуємо скористатися онлайн-ресурсом державної служби зайнятості  - Освітній портал Державної служби зайнятості http://skills.dcz.gov.ua.  На ньому до Ваших послуг курси, вебінари, дистанційні програми від Центрів професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та безліч іншої цікавої інформації, яка в основному подається у відеоформаті. Зручний інтерфейс забезпечує швидкий пошук інформації в розділах: «Для роботодавців», «Для шукачів», «Для працівників ДСЗ». 

Ми є й у Facebook.  У разі якщо Ви шукаєте роботу і є користувачем соціальної мережі Facebook, запрошуємо скористатись інформацією, розміщеною на сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості! Серед іншого, Ви зможете ознайомитись з актуальними вакансіями та цікавою інформацією з питань пошуку роботи. У рубриці «Правовий порадник шукача роботи» Ви зможете ознайомитись з правовою інформацією з питань зайнятості, зі змінами у законодавстві, що регулює питання реєстрації безробітних, надання соціальних послуг, призначення допомоги по безробіттю. Приєднуйтесь до сторінки обласного центру зайнятості!

Для роботодавців у соціальній мережі обласного центру зайнятості діє рубрика «Електронний кадровий клуб». У цій рубриці розміщується інформація щодо висвітлення положень чинного законодавства про зайнятість населення та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у т. ч. що стосуються професійної діяльності працівників кадрових служб, а також про ті послуги, які надає своїм клієнтам.

Звертаємо увагу, що служба зайнятості продовжує працювати, у т.ч. й у телефонному режимі. Ви можете бути з нами на постійному зв’язку! Спеціалісти телефонної «гарячої лінії» за номером 0 800 50 99 66 допоможуть вам отримати необхідну інформацію  або ж дізнатися контакти необхідного вам фахівця.

Нагадуємо, що на період з 12 березня до 03 квітня 2020 року призупинено проведення в центрах зайнятості та філіях обласного центру зайнятості групових та масових заходів для населення та роботодавців

 Яка процедура отримання в центрі зайнятості коштів для провадження підприємницької діяльності?

Зареєстрований безробітний, що є застрахованою особою і який отримує допомогу по безробіттю, має право на її одноразове отримання для організації підприємницької діяльності.

Проте, існує декілька обмежень щодо виплат для організації підприємницької діяльності. А саме, допомога одноразово не виплачується:

  • особам, яким ще не виповнилося 18 років;
  • безробітним, яким тривалість її виплати скорочувалась за певні порушення;
  • особам, які протягом 24 місяців до початку безробіття були зареєстровані як ФОП.

Протягом місяця після реєстрації безробітного в центрі зайнятості розглядається питання про пропонування особі підходящої роботи.

Тільки за її відсутності, з урахуванням озвучених інших застережень, розглядається питання про можливість отримання коштів одноразово.

Безробітний готує бізнес-план і разом із заявою подає його до центру зайнятості.

Центр зайнятості може залучати безробітних, за їх бажанням, до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва. Під час такого навчання безробітних, серед іншого, навчають як написати бізнес-план.

Попередній розгляд питання про виплату коштів здійснюється відповідною комісією.

На підставі висновку комісії приймається рішення про виплату коштів.

Ознайомившись з таким рішенням безробітний реєструється як фізична особа підприємець або ним утворюється юридична особа. Після таких дій на рахунок особи перераховуються відповідні кошти.

Розмір одноразової виплати залежить від розміру допомоги по безробіттю конкретної особи та залишку тривалості виплати такої допомоги в межах 360 календарних днів загальної тривалості її виплати.

Якщо безробітний вже 4 місяці отримує допомогу, то йому одноразово будуть виплачені кошти за 8 місяців. Якщо щомісячний розмір допомоги складає, наприклад, 3 тисячі грн, то одноразова виплата складе 24 тисячі грн.

 Відкрийте нові можливості для себе: друга освіта за підтримки служби зайнятості

Ви бажаєте отримати другу освіту? Зверніться до служби зайнятості, де можна отримати ваучер на безкоштовне навчання.

Що ж таке ваучер на навчання?

Ваучер – документ встановленого зразка, що дає особі право на перепідготовку за робітничою професією; підготовку за спеціальністю для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра або магістра, здобутих за іншою спеціальністю; підготовка на наступному рівні освіти (крім третього (освітньо-наукового/освітньо-творчого) та наукового рівня вищої освіти)); спеціалізація та підвищення кваліфікації за професіями і спеціальностями згідно з пріоритетними видами економічної діяльності. За ваучером можна навчатися на фахівців різних галузей економічної діяльності: сільське господарство, будівництво, харчові технології, транспорт, інформаційні технології тощо. Громадяни самостійно обирають професію або спеціальність, за якою будуть отримувати освітні послуги з Переліку професій, спеціальностей, для навчання за якими може бути виданий ваучер, а також  місце навчання.

Ваучер видається одноразово. Його вартість встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу. Оплата ваучерів здійснюється Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (станом на 1 березня 2020 року – 21 020 грн).

«За допомогою ваучера мешканці області навчалися за спеціальністю «Соціальна робота». Так званий «квиток»  на безкоштовну освіту минулоріч отримали близько 50 мешканців Кропивницького та Кіровоградського району», – повідомляє начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості Вікторія Бернікова.

Отримати ваучер можна в центрі зайнятості або філії обласного центру зайнятості.

З більш детальною інформацією щодо умов отримання ваучера ви можете ознайомитися на сайті Державного центру зайнятості https://www.dcz.gov.ua/storinka/vauchery

 Як відбувається в центрах зайнятості прийом громадян у період карантину?

На період карантину віддається перевага взаємодії з кар’єрним радником без відвідування центру, тобто в дистанційному режимі - телефоном чи електронною поштою.

Нагадуємо, телефон вашого кар’єрного радника вказаний у Вашому плані індивідуального працевлаштування.

Телефони гарячих ліній центрів зайнятості можна переглянути тут

https://kid.dcz.gov.ua/novyna/uvaga-vazhlyva-informaciya-dlya-vidviduvachiv-sluzhby-zaynyatosti

Увага! Виплати допомоги по безробіттю на період карантину не скасовуються

Кіровоградський обласний центр зайнятості інформує, що фінансові зобов’язання служби зайнятості перед безробітними виконуються відповідно до чинного законодавства.

  

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 

За сприяння служби зайнятості  безробітні громадяни опановують англійську мову

 Чимало роботодавців області прагнуть укомплектувати своє підприємство працівниками, які володіють англійською мовою незалежно від інтенсивності її використання  в роботі.

«Віднедавна служба зайнятості, завдяки соціальному проекту з вивчення іноземних мов «Skills Academy», надає всім охочим безробітним можливість безкоштовно вивчити англійську мову», – зазначила Вікторія Бернікова, начальник відділу організації профнавчання обласного центру зайнятості.

Нагадаємо, що Державною службою зайнятості (Центральним апаратом) та ГО «Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Українська студентська спілка» укладено меморандум про співробітництво, у рамках якого реалізовується соціальний проект «Lingva Skills». Цей проект дає можливість шукачам роботи, зареєстрованим в службі зайнятості, вивчити англійську мову.

Онлайн-курс включає інтерактивну гейміфіковану веб-програму для тренування мовних навичок та інших аспектів вивчення мови, а також форму зворотного зв'язку з викладачем і базу поширених запитань для спрощення процесу навчання. Зазначений курс враховує особливості менталітету українців, адаптований до реалій країни і особливостей рідної мови.

В.Бернікова розповідає: «Сьогодні вивчення іноземних мов – це ще один з важливих кроків служби зайнятості у підвищенні конкурентоспроможності безробітних громадян на ринку праці. За минулий рік та січень-лютий цього року більше 200 безробітних громадян виявили бажання покращити свої знання англійської мови».

Громадяни, які зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, та мають бажання пройти безкоштовне онлайн навчання англійській мові, можуть звертатися до центрів зайнятості за місцем перебування.

   Чи стимулюється державною створення підприємцями нових робочих місць з гідним розміром заробітної плати?

 Відповідно до норм Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцю, який протягом 12 календарних місяців забезпечував створення нових робочих місць, працевлаштовував на них працівників і упродовж цього періоду щомісяця здійснював їм виплату заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну особу, протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Відповідною постановою кабінету Міністрів України затверджено Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Виплата компенсації здійснюється на підставі звіту щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце.

Право на компенсацію зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови, що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами.

Період, за який роботодавцю виплачується компенсація, обліковується у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як період, за який сплачено єдиний внесок у повному обсязі.

   Чи передбачені додаткові фінансові стимули для підприємців, які створюють нові робочі місця для окремих категорій громадян, наприклад внутрішньо переміщених осіб?

 Законодавство передбачає додаткові механізми стимулювання підприємців до створення нових робочих місць для внутрішньо переміщених осіб.

Передбачена компенсація витрат на оплату праці за працевлаштування безробітних на умовах строкових трудових договорів.

Компенсація виплачується в розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, але не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць.

Зазначені витрати включають основну, додаткову заробітну плату, суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахованого на такі виплати.

Компенсуються витрати роботодавця протягом 6 місяців, за умови, що для внутрішньо переміщеної особи буде гарантоване робоче місце на період у 2 рази довший. Компенсація проводиться за кожен непарний місяць роботи протягом першого року роботи переселенця.

Компенсація не здійснюється у разі, якщо роботодавець:

  • має заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
  • визнаний в установленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство.

У разі працевлаштування особи, за яку така компенсація вже була виплачена, компенсація також не здійснюється.

Період компенсації може бути збільшений до 12 місяців за рішенням обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення.

Це стосується тих внутрішньо переміщених осіб, які належать до квотних категорій громадян. А це, серед іншого, особи передпенсійного віку, молодь, що вперше шукає роботу та деякі інші категорії громадян.

  Чи надаються фінансові преференції підприємцям, які створюють нові робочі місця?

 Існує декілька різних програм підтримки підприємців, які створюють нові робочі місця, зокрема і новий державний проєкт «Доступні кредити 5-7-9%».

Найбільш дієвою програмою, що реалізується службою тривалий час, є компенсація витрат на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У разі працевлаштування за сприянням Державної служби зайнятості зареєстрованого безробітного на новостворене робоче місце до роботодавця, який вже застосовує найману працю хоч би одного працівника, такому роботодавцю центром зайнятості можуть компенсуватися витрати на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом року.

Існує декілька обов’язкових умов для компенсації витрат на сплату єдиного внеску, зокрема:

  • Новостворене робоче місце повинно відповідати терміну, викладеному у Законі України «Про зайнятість населення».
  • Компенсація не надається окремим категоріям роботодавців. Наприклад, не можуть претендувати на компенсацію підприємці, які мають заборгованість зі сплати єдиного внеску або визнані банкрутами.
  • Компенсація надається суб’єктам малого підприємництва, які провадять діяльність у визначених пріоритетних сферах господарської діяльності. Або компенсація надається роботодавцям, які працевлаштовують громадян квотних категорій.

Ще однією умовою для надання компенсації є те, що роботодавець має гарантувати застосування праці найманої особи на строк не менше ніж на 2 роки. Таке гарантування забезпечується ознайомленням роботодавця з необхідністю повернення коштів у разі звільнення працівника. Мова не йде про звільнення з будь-якої підстави. Наприклад, працівник може звільнитись за власним бажання. Кошти в цьому разі не повертаються і розглядається питання про прийом іншої особи на таке робоче місце.

А от якщо звільнення відбувається за згодою сторін або з ініціативи роботодавця, то кошти повертаються.

Для отримання права на компенсацію роботодавець може протягом двох місяців з дати прийому на роботу працівника подати до центру зайнятості заяву довільної форми, до якої додається інформація встановленого зразка.

На підставі цих документів, інформації, наявної в центрі зайнятості, протягом 5 робочих днів приймається рішення про виплату компенсації.

Детальну інформацію з зазначених питань є можливість отримати шляхом звернення до найближчого центру зайнятості або на Інтернет-сторінках Державної служби зайнятості.

  Чи є можливість в центрі зайнятості отримати інформацію з питань запровадження підприємницької діяльності?

 При кожному базовому центрі зайнятості та філії обласного центру зайнятості діють консультаційні пункти з підтримки підприємництва. До таких пунктів можуть звертатися як особи, які бажають відкрити власну справу, так і особи, які вже зареєстровані як підприємці.

Консультації надаються з питань:

  • законодавства щодо державної реєстрації суб’єктів господарювання;
  • ліцензування, патентування та сертифікації підприємницької діяльності;
  • податкового законодавства;
  • відкриття рахунків у банківських установах;
  • пошуку, відбору та найму персоналу, оформлення трудових відносин;
  • оформлення документів щодо купівлі (оренди) земельних ділянок, приміщень для провадження підприємницької діяльності;
  • отримання банківських кредитів, іншої фінансової допомоги;
  • з інших питань, що стосуються організації та провадження підприємницької діяльності.

Для надання кваліфікованих консультацій до роботи пунктів залучаються представники державної фіскальної служби, пенсійного фонду, інших державних установ, організацій підприємців.

 В чому полягає участь центрів зайнятості у реалізації проєкту «Доступні кредити 5-7-9%»?

Порядок надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва в рамках проєкту «Доступні кредити 5-7-9%» визначено постановою КМУ від 24.01.2020 № 28, яка набрала чинності 29.01.2020.

Підтримка надається суб’єктам підприємництва, середня кількість працівників у яких не перевищує 50 осіб та річний дохід не перевищує 50 млн грн. Підтримка надається суб’єктам строк державної реєстрації яких перевищує 12 місяців та новоствореному бізнесу – так званим стартапам. Надання підтримки здійснюється Фондом розвитку підприємництва.

Державна підтримка надається через банки, що відповідають визначеним критеріям. Підтримка надається у вигляді часткової компенсації процентних ставок за кредитами, що надаються для реалізації інвестиційних проєктів суб’єктів підприємництва. Розмір компенсаційної процентної ставки ставить 5, 7 або 9%, в залежності від розміру річного доходу та прирісту робочих місць.

Крім того, Фондом надаються гарантії банкам на забезпечення виконання зобов’язань за кредитами, наданими суб’єктам підприємництва.

Фінансова підтримка надається з метою сприяння розвитку суб’єктів підприємництва, збільшення обсягів виробництва, експорту, імпортозаміщення, високотехнологічного виробництва, енергоефективності, впровадження інновацій, а також сприяння створенню нових робочих місць та підприємств, поверненню трудових мігрантів до України.

Представники Офісу розвитку малого та середнього підприємництва при Мінекономіки проводять по країні регіональні навчальні і консультаційні семінари щодо проєкту, до яких також долучаються представники центрів зайнятості.

  

 Якщо підприємець створив нове робоче місце і здійснює добір працівника, але не може знайти особу з необхідними професійними вміннями, чи може державна служба зайнятості допомогти в такому доборі?

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» одним із видів соціальних послуг, що надається зареєстрованим безробітним, є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації.

Професійне навчання зареєстрованих безробітних організовується центрами зайнятості на замовлення роботодавця або для самозайнятості, провадження підприємницької діяльності з урахуванням побажань безробітних і здійснюється у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах та організаціях.

Одним із видів професійно-технічних навчальних закладів є Центри професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Їх в службі одинадцять. Професійне навчання, головним чином, здійснюється на замовлення роботодавців. Різновидом профнавчання є стажування безробітних. Цей вид навчання є надзвичайно поширеним в нашій області.

Стажування передбачає допуск працівника на робоче місце для того, щоб додатково пересвідчитись в його вміннях і головне, щоб претендент на роботу освоїв особливості виконання певної роботи.

Ще одним із видів професійної підготовки є видача ваучерів громадянам. Ваучером є документ, що підтверджує зобов’язання Державної служби зайнятості оплатити навчання особи у навчальних закладах, які особа обирає самостійно. Ваучер не видається зареєстрованим безробітним, для них організовується стандартне навчання. Ваучером можуть скористатись, наприклад, працюючі громадяни, яким потрібно оволодіти новими знаннями для виконання своїх трудових обов’язків.

Для отримання детальних консультацій з питань професійного навчання та щодо ваучерів, рекомендуємо звертатись до найближчого центру зайнятості або скористатись Інтернет-ресурсами Державної служби зайнятості.

  Яка процедура отримання в центрі зайнятості коштів для провадження підприємницької діяльності?

 Зареєстрований безробітний, що є застрахованою особою і який отримує допомогу по безробіттю, має право на її одноразове отримання для організації підприємницької діяльності.

Проте, існує декілька обмежень щодо виплат для організації підприємницької діяльності. А саме, допомога одноразово не виплачується:

  • особам, яким ще не виповнилося 18 років;
  • безробітним, яким тривалість її виплати скорочувалась за певні порушення;
  • особам, які протягом 24 місяців до початку безробіття були зареєстровані як ФОП.

Протягом місяця після реєстрації безробітного в центрі зайнятості розглядається питання про пропонування особі підходящої роботи.

Тільки за її відсутності, з урахуванням озвучених інших застережень, розглядається питання про можливість отримання коштів одноразово.

Безробітний готує бізнес-план і разом із заявою подає його до центру зайнятості.

Центр зайнятості може залучати безробітних, за їх бажанням, до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва. Під час такого навчання безробітних, серед іншого, навчають як написати бізнес-план.

Попередній розгляд питання про виплату коштів здійснюється відповідною комісією.

На підставі висновку комісії приймається рішення про виплату коштів.

Ознайомившись з таким рішенням безробітний реєструється як фізична особа підприємець або ним утворюється юридична особа. Після таких дій на рахунок особи перераховуються відповідні кошти.

Розмір одноразової виплати залежить від розміру допомоги по безробіттю конкретної особи та залишку тривалості виплати такої допомоги в межах 360 календарних днів загальної тривалості її виплати.

Якщо безробітний вже 4 місяці отримує допомогу, то йому одноразово будуть виплачені кошти за 8 місяців. Якщо щомісячний розмір допомоги складає, наприклад, 3 тисячі грн, то одноразова виплата складе 24 тисячі грн.

 Державна служба зайнятості продовжує опитування роботодавців щодо задоволеності надання послуг

 Державна служба зайнятості постійно змінюється та покращує сервіси не лише для безробітних та шукачів роботи, але і для роботодавців. З цією метою цьогоріч продовжується анкетування роботодавців щодо задоволеності надання послуг службою зайнятості. Опитування триватиме до кінця поточного року.

Для участі в опитуванні необхідно завітати на інтернет-сторінку Державної служби зайнятості чи Кіровоградського обласного центру зайнятості до розділу «Опитувальник роботодавця» та заповнити анкету. Доступ до сторінки можливий з персональних комп’ютерів та мобільних телефонів.

Пропонуємо роботодавцям поділитися досвідом співпраці зі службою зайнятості, висловитися щодо послуг, якими користувалися, а також надати пропозиції щодо очікуваного вдосконалення послуг ДСЗ. Одним із пунктів анкети є повідомлення про рівень задоволеності заходами, що проводяться центрами зайнятості, у тому числі онлайн-співбесідами та презентаціями роботодавців.

Звертаємо увагу, що сервіс доступний для роботодавців, які мають логін і пароль для входу в персональний кабінет, та пройшли авторизацію у службі зайнятості. Для створення кабінету необхідно  звернутися до найближчого центру зайнятості.

 

 Запроваджено новий сервіс – інститут консультанта роботодавця

У службі зайнятості стартував новий проект - інститут консультанта роботодавця. Основна мета новацій полягає у розширенні підходів до надання послуг роботодавцям з урахуванням специфіки підприємницької активності регіону, особливостей розвитку регіонального ринку праці та загального балансу між попитом і пропозицією робочої сили.

Новий підхід має переорієнтувати роботу спеціалістів по взаємодії з роботодавцями з формальної реалізації визначених законом функцій на задоволення індивідуальних потреб кожного клієнта. «Варто зазначити, що ми хочемо, щоб наші фахівці були обізнані у тих галузях економіки, в яких представлені роботодавці. Це важливо. Насамперед для того, щоб прогнозувати потребу в робочій силі, що значно скоротить час для підбору спеціалістів», - повідомила начальник відділу організації надання послуг роботодавцями обласного центру зайнятості Наталія Борисова.

Впровадження державною службою зайнятості інституту консультанта роботодавця дозволить: ефективно вирішити проблему «кадрового голоду»; підвищити зацікавленість громадян працювати легально на українських підприємствах; налагодити комунікацію з роботодавцями за допомогою зручних електронних сервісів; підвищити швидкість закриття вакансій; оперативно налагоджувати співпрацю з новоствореними підприємствами; надавати спеціалізовані послуги роботодавцям за цільовими групами; удосконалити систему підбору та професійного навчання безробітних для результативного працевлаштування та ін.

 

 Роботодавцям: Ваш надійний онлайн - помічник - персональний кабінет

 Для підвищення рівня взаємодії з державною службою зайнятості, на Інтернет-сторінці служби працює «Електронний кабінет роботодавця» (персональний кабінет). Підприємці, керівники підприємств чи працівники кадрових служб мають можливість створити такий кабінет і спілкуватись з центром зайнятості в он-лайн режимі зі свого комп’ютера чи мобільного телефона (з доступом до мережі Інтернет). Кабінет не замінює безпосереднє спілкування з працівниками центру зайнятості, проте значно підвищує його оперативність та інформаційну складову.

Консультації щодо створення кабінету та роботи в ньому можна отримати у Петрівській районній філії Кіровоградського ОЦЗ  (тел. 0(5237) 9-63-45).

 

 Алгоритм дій: що необхідно зробити безробітному, аби безкоштовно вивчити англійську?

 Що ж необхідно зробити безробітному, аби безкоштовно вивчити англійську?

Насамперед, слід звернутися до центру зайнятості чи філії обласного центру зайнятості за місцем перебування безробітного з проханням залучення до програми безкоштовного навчання за проектом «LingvaSkills», надати фахівцю свою адресу електронної пошти будь-якого українського провайдера. Координатори проекту виконають необхідні технічні операції, і кар’єрний радник центру зайнятості повідомить шукачу роботи персональний пароль для входу в систему. Після цього безробітний може з власного комп’ютера розпочинати навчання.

Онлайн-курс включає в себе інтерактивну гейміфіковану веб-програму для тренування мовних навичок та інших аспектів вивчення мови, а також форму зворотного зв'язку з викладачем і базу поширених запитань для спрощення процесу навчання.

Переваги навчання на платформі LingvaSkills:

  • гнучкий графік занять (кожний користувач сам вибирає час і тривалість виконання вправ);
  • можливість навчання з нульового рівня (навчання адаптоване для різного рівня знань);
  • зворотній зв’язок (цілодобовий контакт із користувачами завдяки онлайн чату, що передбачено даною технологією);
  • достатньо лише 15-30 хвилин на день для помітного результату вже через 30 днів;
  • навчання безкоштовне.

Громадяни, які зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, та прагнуть стати конкурентоспроможним на ринку праці, успішно знайти роботу своєї мрії, можуть скористатися унікальним шансом освоїти або поглибити знання найбільш поширеної у світі іноземної мови.

 

Відділ надання соціальних послуг

Петрівської районної філії Кіровоградського

обласного центру зайнятості

 

 

  Які умови призначення допомоги по безробіттю для вивільнюваних осіб?

Розмір допомоги по безробіттю для вивільнених осіб по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП залежить від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ, загальної тривалості страхового стажу та від розміру заробітної плати  особи.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю обмежується 360 календарними днями, а для осіб передпенсійного віку – 720 днями.

Розмір допомоги по безробіттю не може бути нижчим 610 грн та вищим 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий прожитковий мінімум з 01 січня складає 2102 грн, відповідно верхнє обмеження розміру допомоги по безробіттю складає 8408 грн.

Для осіб, які мають за рік до реєстрації не менше 6 місяців страхового стажу, розмір допомоги по безробіттю буде залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати.

Дані про заробітну плату центри зайнятості отримують з відповідного державного реєстру. В окремих випадках безробітні подають довідку про розмір заробітної плати.

Тож, за наявності страхового стажу понад 10 років допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від розміру середньої заробітної плати.

Якщо відповідні дані відсутні з певних причин, то розмір допомоги по безробіттю не буде меншим 1630 грн. Після надходження даних, проводиться перерахунок допомоги по безробіттю.

Якщо внаслідок певних обставин вивільнений працівник не реєструється відразу після звільнення з роботи в ЦЗ і проходить значний час до такої реєстрації, то він може втратити право на допомогу по безробіттю в залежності від середньої заробітної плати і отримувати тільки 610 грн в місяць.

Необхідно також враховувати, що якщо вивільнений працівник реєструється в центрі зайнятості протягом місяця після дати звільнення, то виплата допомоги по безробіттю буде відкладена на період до одного місяця. Таке відкладення пов’язано з тим, що особі виплачується вихідна допомога і її виплата не має співпадати з виплатою допомоги по безробіттю.

 

На Кіровоградщині потрібні 10 лікарів ветеринарної медицини

Роботодавці області потребують 10 фахівців ветеринарної медицини за посадами начальника (директора, завідувача та ін.) лікарні (клініки) ветеринарної медицини (1 вакансія), лікаря ветеринарної медицини (7 вакансій) та фельдшера ветеринарної медицини (2 вакансії).

Своїм працівникам заклади ветеринарної медицини готові платити від 4723 до 8131 гривень. Серед вимог: відповідна (ветеринарна) освіта. Практично усі вакансії призначені для працевлаштування фахівців ветеринарної медицини без досвіду роботи.

Серед районів, у яких потрібні ветеринари – Кропивницький (4 вакансії), Долинський (3 вакансії), та по 1 вакансії у Знам’янському, Олександрійський та Петрівському районах Кіровоградської області.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до районних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості та Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості.

 

Гендерні аспекти ринку праці Кіровоградщини у 2019 році

Протягом 2019 року послуги служби зайнятості області отримали        40,2 тис. зареєстрованих безробітних, зокрема 49,0% (19,7 тис. осіб) жінок та 51,0% (20,5 тис. осіб) чоловіків.

За сприяння служби зайнятості протягом  2019 року отримали роботу  21,5 тис. осіб, у тому числі 41,1% (8,9 тис. осіб) жінок, а також  58,9% (12,7 тис. осіб) чоловіків.

Профорієнтаційними послугами було охоплено 38,1 тис. осіб, з них 48,7% (18,6 тис. осіб) безробітних жінок та 51,3% (19,5 тис. осіб) чоловіків.

Для підвищення конкурентоздатності на ринку праці у січні-грудні      2019 року до професійного навчання за направленням служби зайнятості області було залучено 5,1 тис. безробітних, зокрема 32,1% (1,7 тис. осіб) безробітних жінок та 67,9% (3,5 тис. осіб) чоловіків.

Протягом 2019 року у громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 9,3 тис. осіб, з них 54,6% (5,1 тис. осіб) жінок та 45,4% (4,2 тис. осіб) чоловіків.

 Станом на 1 січня 2020 року кількість зареєстрованих безробітних становила 15,0 тис. осіб, зокрема 49,0% (7,3 тис. осіб) жінок та                                51,0% (7,7 тис. осіб) чоловіків.      

  

На Кіровоградщині потрібні 8 техніків

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині є потреба у техніках.

Роботодавці області потребують 8 техніків за професіями:

  • Технік (1 вакансія);
  • Технік-електрик (1 вакансія);
  • Технік-землевпорядник (3 вакансії);
  • Технік-будівельник (1 вакансія);
  • технік-метеоролог (1 вакансія);
  • технік-технолог (1 вакансія).

 

Зробітна плата: від 4723 до 8570 гривень. Різниця в зарплатні пояснюється вимогами до працівника, стажу та досвіду роботи кандидата на посаду, специфікою роботи підприємства  та графіком роботи.

Актуальними є вакансії для техніків у  Кропивницькому (3 вакансії), по 2 вакансії у Долинському та Новоукраїнському районах та 1 вакансія у Олександрійському районі Кіровоградської області.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

 

 Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

 

  Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

    Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

    Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

    Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

    Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

    В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

 

 При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості.

Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

 

 Які правові наслідки виникають для безробітного

 у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Безробітним рекомендується не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

 

 Увага, конкурс!
На Кіровоградщині стартує конкурс на звання

 «Кращий роботодавець року»

З метою заохочення роботодавців до збереження діючих та створення нових робочих місць, збільшення кількості працюючих, підвищення ефективності використання робочої сили та виробництва в цілому, виробництва конкурентоспроможної продукції, робіт (послуг), а також зменшення напруженості на ринку праці Кіровоградщини, у 2020 році проводиться конкурс на звання «Кращий роботодавець року».

Наразі розпочато підготовчий етап проведення конкурсу, активним учасником якого є Кіровоградський обласний центр зайнятості.

Участь у конкурсі можуть узяти великі, середні та малі підприємства, установи, організації усіх форм власності.

Переможці конкурсу визначаються за номінаціями серед суб'єктів господарювання з середньообліковою чисельністю працівників:

  • до 20 осіб;
  • від 21 до 100 осіб;
  • від 101 до 500 осіб;
  • від 501 до 1000 осіб.

Переможці конкурсу нагороджуються спеціальними дипломами та відзнаками.

Детальніше з основними критеріями визначення переможців конкурсу можна ознайомитись у Положенні про порядок проведення в області у 2020 році конкурсу на звання «Кращий роботодавець року».

 

 Стан ринку праці за січень - вересень 2019 року

          Протягом звітного періоду державними соціальними послугами були охоплені 1033 незайнятих громадян, 672 із яких мали статус безробітного. Із перебуваючих на обліку безробітних протягом звітного періоду в поточному році - 268 осіб мали додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, в тому числі 27 демобілізованих учасників АТО, 15 із яких звернулися у цьому році.

Мешканці сільської місцевості, від загальної кількості безробітних, складають близько 63 % (426), особи що мають інвалідність – 2.7 % (18).

         Активними програмами сприяння зайнятості населення (працевлаштування, навчання та залучення до оплачуваних громадських робіт) були охоплені 574 безробітних громадян. Рівень охоплення заходами складає 86 %.

         За звітний період усього працевлаштовано 621 особа, із них 260 безробітних, в тому числі мешканці сільської місцевості 170 осіб, 11 учасників антитерористичних операцій, 4 особи, що мають інвалідність та 1 внутрішньо переміщена особа.

Професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації.

Серед основних послуг, що надаються центром зайнятості є підвищення кваліфікації шляхом стажування, що як правило, прискорює працевлаштування особи на відповідну роботу, сприяє її закріпленню на робочому місці, розвиває професійну мобільність, активізує її зусилля на ринку праці.

Протягом звітного періоду підвищенням кваліфікації (шляхом стажування) були охоплені 110 осіб, 85 мешканців сільської місцевості, 2 учасники АТО.

Оплачувані громадські та тимчасові роботи.

         Для багатьох незайнятих громадян такі роботи є основним джерелом наповнення сімейного бюджету.

За звітний період участь у громадських та тимчасових роботах брали 204 безробітних, в тому числі 133 мешканців сільської місцевості, 3 учасники АТО, 1 особа з обмеженими фізичними можливостями та 1 внутрішньо переміщена особа.

До районної філії протягом звітного періоду надійшла інформація від 181 роботодавця про 708 вакансій. Рівень укомплектування вакансій складає 84 %.

  

Відтепер безробітні можуть скористатися інтерактивною мапою вакансій Кіровоградщини

Фахівці Кіровоградської обласної служби зайнятості створили інтерактивну мапу вакансій з використанням «Google maps».

Ця мапа, розроблена для зручності надання послуг незайнятим трудовою діяльність громадянам, надасть можливість дистанційно за допомогою гаджетів чи персонального комп’ютера здійснювати пошук актуальних вакансій у містах та районах області, за посадою та заробітною платою.

Інтерактивна мапа вакансій доступна на веб ресурсі Кіровоградського обласного центру зайнятості за посиланням https://kid.dcz.gov.ua/storinka/interaktyvna-mapa-vakansiy (рубрика «Громадянам» - підрубрика «Інтерактивна мапа вакансій»).

 

Пошук роботи: чи не порушує роботодавець Ваші права на працю?

Що необхідно враховувати роботодавцям при розміщенні рекламних оголошень з питань добору працівників?

Що робити, якщо при прийомі на роботу роботодавець проявляє щодо Вас дискримінацію?

 

Нормами чинного законодавства визначено, що держава гарантує особі право на захист від будь-яких проявів дискримінації у сфері зайнятості. Питання рівності прав громадян гарантуються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, законами України «Про зайнятість населення», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та іншими нормативно-правовими актами.

Так, статтею 24-1 Закону України «Про рекламу» забороняється у рекламі про вакансії (прийом на роботу):

  • зазначати вік кандидатів;
  • пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі;
  • висувати вимоги, що надають перевагу жіночій або чоловічій статі, представникам певної раси, кольору шкіри (крім випадків, визначених законодавством, та випадків специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі);
  • вимоги щодо політичних, релігійних та інших переконань:
  • членства у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян;
  • етнічного та соціального походження;
  • майнового стану;
  • місця проживання;
  • за мовними або іншими ознаками.

Статтею 17 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» визначено, що жінкам і чоловікам забезпечуються рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Роботодавець зобов'язаний:

  • створювати умови праці, які дозволяли б жінкам і чоловікам здійснювати трудову діяльність на рівній основі;
  • забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов'язками;
  • здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці;
  • вживати заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я умов праці;
  • вживати заходів щодо унеможливлення випадків сексуальних домагань.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, плани щодо народження дітей. Роботодавці можуть здійснювати позитивні дії, спрямовані на досягнення збалансованого співвідношення жінок і чоловіків у різних сферах трудової діяльності, а також серед різних категорій працівників.

Особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звернутися зі скаргою до державних органів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або суду.

Особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації. Порядок відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди визначається Цивільним кодексом України та іншими законами. У справах про дискримінацію позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

 

 Чи можуть вивільнювані особи передпенсійного та пенсійного віку шукати роботу за сприянням державної служби зайнятості?

Так, можуть.

ДСЗ допомагає в пошуку роботи шукачам роботи будь-яких вікових категорій. Звертаємо увагу, що законодавство про зайнятість населення передбачає встановлення 5% квоти робочих місць на підприємствах для певних категорій громадян, у тому числі і осіб передпенсійного віку. В даному випадку для осіб, яким до пенсії залишилось 10 і менше років. Квота встановлюється на підприємствах з чисельністю працюючих понад 20 осіб. А на підприємствах з  чисельністю працюючих від 8 до 20 осіб встановлюється цільова квота у розмірі не менше однієї особи саме для передпенсійників.

Раніше в законодавстві була передбачена можливість дострокового виходу на пенсію за півтора роки для вивільнених осіб з відшкодуванням пенсії за рахунок Фонду ЗДССВБ. Але вже тривалий час така норма як скасована. Законодавством заборонена дискримінація при прийомі на роботу за віковою ознакою, а у оголошеннях про вакансії роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів на роботу.

На відміну від загальної тривалості виплати допомоги по безробіттю до 360 днів, цієї категорії осіб тривалість виплати допомоги по безробіттю складає до 720 днів. До такої категорії громадян належать особи за 2 роки до досягнення пенсійного віку.

Крім того, працюючі особи пенсійного віку, які отримали попередження про вивільнення, також можуть шукати роботу за сприянням ДСЗ.

  

Чи можуть попереджені про вивільнення особи шукати роботу за сприянням державної служби зайнятості не очікуючи безпосередньо дати вивільнення?

Будь-яка особа, яка бажає працювати, може користуватись соціальними послугами ДСЗ. Це стосується і осіб, які попереджені про вивільнення. Зрозуміло, що і працівники РДА, гранична чисельність яких зменшена в минулому році, можуть шукати роботу не очікуючи моменту вивільнення.

Інформацію щодо наявності вакансій можливо отримати декількома шляхами

Одним із варіантів пошуку вакансій є безпосереднє звернення до ЦЗ. В період попередження громадяни можуть відвідувати ЦЗ та ознайомлюватись з вакансіями, що вільно розміщені на стендах. Або ж громадяни можуть користуватись послугами кар’єрних радників і отримувати консультаційні послуги чи послуги з підбору підходящої роботи шляхом здійснення їх обліку. Статус безробітного при цьому не надається і зрозуміло, що ДБ не призначається.

Якщо особа ще працює, то вона як правило не має часу на відвідування ЦЗ. А от переглянути в позаробочий час вакансії можливо. Для цього можливо завітати на ІС ОЦЗ.

З вакансіями є можливість ознайомитись на веб-сторінці ОЦЗ, зокрема за допомогою інтерактивної мапи вакансій. Для користування цією мапою слід зайти до розділу «Громадянам» і шукати вакансіями за ЦЗ та філіями.

Інформацію на сайті можна переглянути не тільки з персональних комп’ютерів, але й з інших гаджетів з доступом до мережі Інтернет.

Користувачі соціальної мережі Фейсбук мають можливість переглядати інформацію про окремі вакансії на сторінці Кіровоградського обласного центру зайнятості.

Слід також зазначити, що працівникам, які підлягають вивільненню передбачена виплата вихідної допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Якщо особа знаходить собі роботу раніше дати вивільнення, вона може звільнитись з адміністрації, не втрачаючи право на вихідну допомогу. В такому випадку подається заява про зміну дати вивільнення – за таких умов і вихідна допомога не втрачається, і роботодавець не допускає порушення двомісячного строку попередження. 

  

Чи передбачені для певних категорій вивільнюваних осіб додаткові гарантії щодо їх зайнятості, чи «всі рівні перед вивільненням»?

При вивільненні працівників керівники установ та організацій, а також кадровики мають враховувати норми законодавства про працю, що гарантують певні права.

Так, обов’язково має враховуватись, що окремі категорії працівників мають переважне право залишення на роботі при реорганізації, а деякі категорії працівників взагалі убезпечені від вивільнення, окрім випадків ліквідації підприємств чи установ.

Так, убезпечені від вивільнення, крім ліквідації установи, вагітні жінки, жінки, які мають дітей віком до трьох років, одинокі матері. Але при цьому роботодавець має вживати заходи щодо вирішення питань зайнятості таких категорій громадян.

Категорії працівників, які мають переважне право на залишення на роботі, визначені статтею 42 КЗпП. Серед них, зокрема:

учасники бойових дій;

сімейні, за наявності двох і більше утриманців;

особи, в сім’ях яких немає інших працівників з самостійним заробітком.

Окремі категорії працівників мають переважне право не постійно, а тільки протягом певного часу після деякої події. Так, працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби мають таке право протягом двох років з дня звільнення їх зі служби. А особи передпенсійного віку, мають таке право за умови, що їм залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Обов’язково слід враховувати, що переважне право стосується тих працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці відносно інших осіб.

 

 Чи сприяє державна служба зайнятості підприємницькій діяльності вивільнюваних осіб?

Сприяння підприємницькій діяльності вивільнених осіб проводиться по двом напрямкам роботи.

Перше, це надання консультацій з питань провадження підприємницької діяльності.

Друге – це виплата допомоги по безробіттю одноразово.

Зареєстрований безробітний, що є застрахованою особою і який отримує допомогу по безробіттю, має право на її отримання одноразово для організації підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що існує декілька обмежень щодо виплати. А саме, допомога одноразово не виплачується особам, яким ще не виповнилося 18 років. Також допомога не виплачується одноразово безробітним, яким тривалість її виплати скорочувалась за певні порушення. Допомога також не виплачується особам, які протягом 24 місяців до початку безробіття були зареєстровані як ФОП.

Протягом місяця після реєстрації розглядається питання про пропонування особі підходящої роботи. Тільки за її відсутності, з урахуванням озвучених інших застережень, розглядається питання про можливість отримання коштів одноразово.

Безробітний готує бізнес-план і разом із заявою подає його до центру зайнятості. ЦЗ може залучати безробітних, за їх бажанням, до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва. Під час такого навчання безробітних, серед іншого, навчають як написати бізнес-план.

Попередній розгляд питання про виплату коштів здійснюється відповідною комісією. На підставі висновку комісії приймається рішення про виплату коштів. Ознайомившись з таким рішенням безробітний реєструється як ФОП або ним утворюється юридична особа. Після таких дій на рахунок особи перераховуються відповідні кошти.

Розмір одноразової виплати залежить від розміру допомоги по безробіттю конкретної особи та залишку тривалості виплати такої допомоги в межах 360 календарних днів загальної тривалості її виплати.

 

Які соціальні послуги можуть отримати вивільнювані особи в державній службі зайнятості?

Головною метою звернення особи до ДСЗ має бути пошук роботи. Цей пошук може стосуватись як постійного робочого місця, так і тимчасового працевлаштування.

При вирішенні питань працевлаштування, в залежності від наявної у безробітного професії, вмінь та навичок, особі може пропонуватись проходження професійної підготовки чи підвищення кваліфікації.

Навчання проводиться для самозайнятості або під замовлення роботодавця. Необхідно враховувати, що якщо особа має спеціальність незатребувану на ринку праці, але не має заявок від роботодавців, зміна спеціальності за сприянням ЦЗ не здійснюється. 

ДСЗ здійснює професійне навчання на базі існуючих вищих та професійно-технічних навчальних закладів, у роботодавців та в системі ЦПТО.

Під час навчання за безробітним зберігається право на виплату допомоги по безробіттю – в межах загального строку її призначення. Крім того, безробітним відшкодовуються витрати на проїзд до навчального закладу і назад, а також забезпечується безкоштовне проживання – у разі проходження навчання не за місцем проживання.

Безробітним надаються також соціальні послуги з професійної орієнтації. Профорієнтація безробітних полягає в професійному інформуванні, консультуванні та проведенні професійного відбору.

Інформування полягає у наданні відомостей про трудову діяльність, інформації про стан ринку праці, форми та умови оволодіння професіями, можливість професійно-кваліфікаційного та кар’єрного зростання.

Консультування спрямоване на професійне самовизначення особи на основі виявлення її індивідуально-психологічних характеристик, професійних інтересів, нахилів, стану здоров’я та з урахуванням потреб ринку праці.

Профвідбір полягає у встановленні відповідності особи вимогам, які визначені для конкретних видів професійної діяльності та посад.

Отримати інформацію з питань пошуку роботи є можливість не тільки шляхом безпосереднього відвідування ЦЗ, а й переглянувши відеокурси з цих питань, що викладені у рубриці «Освітній портал» на ІС ДЦЗ. Шукачі роботи мають можливість, тим самим, розвивати особисті компетенції, затребувані на ринку праці, навчитися складати резюме, підготуватися до співбесіди з роботодавцем.

 

 Які документи подаються до центру зайнятості

 для реєстрації як безробітного?

Для надання статусу безробітного, особа подає до ЦЗ заяву встановленого зразка та пред’являє:

            паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

            довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

            трудову книжку;

            документ про освіту.

Кар’єрним радником з особою, яка шукає роботу, укладається індивідуальний план надання послуг, а з безробітними – індивідуальний план працевлаштування.

Індивідуальні плани формуються на підставі проведеного первинного та поглибленого профілювання осіб. Профілювання є оцінка можливостей працевлаштування особи на основі її особистісних та професійних характеристик. Оцінюється ступінь мотивації до праці особи, попит на її професію на ринку праці, можливості працевлаштування, ризик тривалого безробіття. Профілювання відбувається шляхом анкетування особи.

За результатами профілювання особи умовно поділяються на 5 груп – в залежності від оцінки їх ступеня мотивації до праці (а їх три – високий, середній, низький) та можливостей працевлаштування. Ці можливості також поділяються на високі, середні та низькі.

Далі для кожної профільної групи визначається комплекс заходів та послуг щодо сприяння зайнятості.

Для реєстрації як безробітного особа звертається до ЦЗ безпосередньо, але запис на перше звернення можна зробити за допомогою електронних сервісів ДСЗ.

  

Які умови призначення допомоги по безробіттю для вивільнюваних осіб?

Розмір допомоги по безробіттю для вивільнених осіб по пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП залежить від тривалості страхового стажу за рік до реєстрації в ЦЗ, загальної тривалості страхового стажу та від розміру заробітної плати  особи.

Тривалість виплати допомоги по безробіттю обмежується 360 календарними днями, а для осіб передпенсійного віку – 720 днями.

Розмір допомоги по безробіттю не може бути нижчим 610 грн та вищим 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий прожитковий мінімум з 01 січня складає 2102 грн, відповідно верхнє обмеження розміру допомоги по безробіттю складає 8408 грн.

Для осіб, які мають за рік до реєстрації не менше 6 місяців страхового стажу, розмір ДБ буде залежати від страхового стажу та розміру заробітної плати.

Дані про заробітну плату ЦЗ отримують з відповідного державного реєстру. В окремих випадках безробітні подають довідку про розмір заробітної плати.

Тож, за наявності страхового стажу понад 10 років допомога по безробіттю призначається у розмірі 70% від розміру середньої заробітної плати.

Якщо відповідні дані відсутні з певних причин, то розмір допомоги по безробіттю не буде меншим 1630 грн. Після надходження даних, проводиться перерахунок допомоги по безробіттю.

Якщо внаслідок певних обставин вивільнений працівник не реєструється відразу після звільнення з роботи в ЦЗ і проходить значний час до такої реєстрації, то він може втратити право на допомогу по безробіттю в залежності від середньої заробітної плати і отримувати тільки 610 грн в місяць.

Необхідно також враховувати, що якщо вивільнений працівник реєструється в ЦЗ протягом місяця після дати звільнення, то виплата допомоги по безробіттю буде відкладена на період до одного місяця. Таке відкладення пов’язано з тим, що особі виплачується вихідна допомога і її виплата не має співпадати з виплатою допомоги по безробіттю.

          

На Кіровоградщині вакантні близько 30 робочих місць для продавців

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині є потреба у продавцях продовольчих і непродовольчих товарів, а також продавцях-консультантах.

Роботодавці області потребують 21 працівник за професією «Продавець продовольчих товарів», 4 працівників за професією «Продавець непродовольчих товарів» та 3-х продавців-консультантів. Зокрема, їх готові взяти на роботу такі підприємства ТОВ «АТБ-Маркет» та ін.

Своїм підлеглим роботодавці Кіровоградщини готові платити від 4173 до 8000 гривень. Різниця в зарплатні пояснюється вимогами до посади працівника, стажу роботи та навичок у роботі з ПК та касовим апаратом.

Актуальними є вакансії для продавців у Голованівському (2 вакансії), Добровеличківському (3 вакансії), Долинському (3 вакансії), Знам'янському (2 вакансії), Кропивницькому (5 вакансій), Маловисківському (1 вакансія), Олександрійському (4 вакансії), Олександрівському (2 вакансії), Світловодському (5 вакансій) та  Устинівському (1 вакансія)районах Кіровоградської області.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

  

Найбільше вакансій на Кіровоградщині у сільському господарстві

У січні-листопаді 2019 року роботодавці проінформували центри зайнятості області про наявність 32,6 тис. вакансій, що на 1,9% менше, ніж у січні-листопаді  2018 року.

За видами економічної діяльності: 28% вакансій пропонується у сільському господарстві, на підприємствах переробної промисловості 14%, в оптовій та роздрібній торгівлі 12%.

За професійними групами: найбільший попит роботодавців спостерігається на робітників з обслуговування, експлуатації устаткування, представників найпростіших професій, кваліфікованих робітників з інструментом та працівників сфери торгівлі та послуг.

  

На Кіровоградщині вільними є понад 40 вакансій для майстрів

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині є потреба у майстрах різного спрямування.

Роботодавці області потребують 43 працівників за посадами: «Майстер», «Майстер з ремонту», «Майстер з ремонту устаткування (промисловість)», «Майстер локомотивного депо», «Майстер виробничого навчання водінню», «Майстер з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів», «Майстер виробництва», «Майстер виробничого навчання» та «Майстер дільниці». Своїм підлеглим роботодавці Кіровоградщини готові платити від 4173 грн до 13 826 гривень.

Наразі майстрів потребують Кіровоградський академічний обласний український музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького, Центральноукраїнський національний технічний університет, Локомотивне депо Знам'янка, ТОВ «Світловодський завод залізобетонних виробів», Філія «Голованівський райавтодор» та ін.

Актуальними є вакансії для майстрів у Знам’янському (17 вакансій), Кропивницькому (13 вакансій), Долинському (6 вакансій), Добровеличківському (2 вакансії), Голованівському (2 вакансії), Олександрійському (2 вакансії) та Світловодському (1 вакансія) районах Кіровоградської області.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

  

Звільнення: де, як і коли роботодавець повинен

виплатити розрахункові кошти

Згідно статті 116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон) суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 24 Закону за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Виходячи з вищевикладеного, у разі виплати заробітної плати працівнику після його звільнення виплата заробітної плати проводиться за місцем роботи, а у разі наявності особистої письмової згоди працівника – через установи банків, поштовим переказом на вказаний ним рахунок (адресу), з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

  

У якому районі Кіровоградщини найвища заробітна плата?

Середній розмір заробітної плати у вакансіях станом на 01.12.2019 року становив 6,2 тис. грн (на відповідну дату 2018 року – 5,3 тис. грн), у 79% вакансій розмір заробітної плати – вище мінімальної.

Серед міст і районів області найбільшу заробітну плату пропонували роботодавці Голованівського району – 7,3 тис. грн, м. Кропивницького та Кропивницького району – 6,9 тис. грн, м. Світловодська та Світловодського району – 6,6 тис. грн, Новоархангельського району – 6,6 тис. грн та Маловисківського району – 6,0 тис. грн. У решті районів середній розмір оплати праці у вакансіях коливався від 4,5 тис. грн до 5,8 тис. гривень.

Найвищий розмір оплати праці пропонується у вакансіях для прохідника (30,0 тис. грн), гірника очисного забою (23,0 тис. грн), машиніста бурової установки (22,9 тис. грн), машиніста підіймальної машини (15,1 тис. грн), стовбурового (підземного) (14,7 тис. грн).

Також, високий рівень заробітної плати пропонується у вакансіях головного технолога (20,0 тис. грн), керуючого відділенням (18,5 тис. грн), головного економіста (15,7 тис. грн) та начальника відділу (15,2 тис. грн).

  

На Кіровоградщині відкритими є 30 вакансій для сімейних лікарів

            Медичні заклади Кіровоградської області потребують 30 лікарів загальної практики – сімейних лікарів.

Так, лікарів загальної практики потребують КНП «Центр первинної медико-санiтарної допомоги №1 м. Кропивницького» Міської ради міста Кропивницького», КНП «Знам’янський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», Ганнівська сільська рада Новоукраїнського району Кіровоградської області та ін.

Своїм працівникам медичні заклади Кіровоградщини готові платити від «мінімалки» (4173 грн) до 14 000 гривень.

Крім того, у КНП «Маловисківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Маловисківської районної ради у відкритими є 4 вакансії, що передбачають неповну зайнятість лікарів (працевлаштування на 0,5 ставки або робота за сумісництвом).

Медичні працівники потрібні у Голованівському (2 вакансії), Добровеличківському (2 вакансії), Знам’янському (4 вакансії), Компаніївському 1 вакансія), Кропивницькому (1 вакансія), Маловисківському (12 вакансії),  Новоукраїнському (1 вакансія), Олександрійському (6 вакансій) та Світловодському (1 вакансія) районах Кіровоградщини.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

 

 Найзатребуваніша професія нового року. Кого потребують роботодавці Кіровоградщини?

За інформацією обласного центру зайнятості, станом на 02.01. 2020 р. на Кіровоградщині найзатребуванішими є професійні водії.

Роботодавці області потребують 85 водіїв автотранспортних засобів, 4 водія навантажувачів та 1 майстра виробничого навчання водінню. Їх готові взяти на роботу такі підприємства як ТОВ «Екостайл», ПРАТ «Кіровоградобленерго», ПП «Олікс», ТОВ «Украгроком», Світловодське міське комунальне підприємство «Комбінат комунальних послуг», Новокостянтинівська шахта державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та ін.

Роботодавці Кіровоградщини готові платити водіям за роботу від «мінімалки» до 16 тисяч гривень. Таку заробітну плату вказують роботодавці під час подання вакансій до центрів зайнятості Кіровоградщини.

Різниця в зарплатні пояснюється вимогами до кваліфікаційного рівня та категорії працівника, дальністю здійснюваних поїздок, стажем роботи та матеріальною відповідальністю за вантаж.

Актуальними є вакансії для водіїв практично у всіх районах Кіровоградської області. Так, у Кропивницькому районі відкритими є 62 вакансії, 6 у Долинському, 5 у Маловисківському, по 3 у Олександрійському та Світловодському районах, по 2 вакансії у Знам'янському, Новомиргородському, Новоукраїнському та Петрівському районах, а також по 1 вакансії у Гайворонському, Компаніївському та Устинівському районах Кіровоградської області.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

 

  Служба зайнятості запускає сучасний освітній портал

У державній службі зайнятості стартував новий проект для успішного працевлаштування українців – Освітній портал державної служби зайнятості (http://skills.dcz.gov.ua/).  

«Новий сервіс допоможе безробітним розвивати власні навички, необхідні для вдалого працевлаштування, отримати нові компетенції та пройти професійне навчання», – коментує директор Державного центру зайнятості Ольга Макогон.

Новий сервіс дозволить:

  • розвивати особисті компетенції, затребувані на ринку праці;
  • отримати актуальну інформацію щодо пошуку роботи та підбору персоналу;
  • навчитися складати резюме сучасного формату;
  • підготуватися до співбесіди з роботодавцем;
  • обрати освітні курси та вебінари для безробітних, зокрема ті, які проводяться центрами професійно-технічної освіти державної служби зайнятості.

«Портал допоможе реалізувати найважливіше для служби завдання - знайти достойну роботу кожному українцеві та кваліфікований персонал кожному роботодавцеві», – підкреслила О. Макогон.

На сайті будуть впроваджуватися нові освітні програми, розроблені спільно з роботодавцями, проводитимуться вебінари та дистанційне навчання. Більшість матеріалів буде розміщуватися у відеоформаті.

Завдяки новому сервісу зможуть також підвищувати свою кваліфікацію і працівники державної служби зайнятості. Це буде найбільша база можливостей.

 Довідково.

Освітній портал ДСЗ розроблено на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Указу Президента України №837/2019.

 

Матеріальне забезпечення по безробіттю: які зміни у 2020 році?

Мінімальні розміри допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», встановлюються правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 12.09.2018 № 175 «Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1112/32564, установлено мінімальні розміри допомоги по безробіттю з 01.01.2019 для осіб, зазначених у:

  • частині 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» величиною 610 грн;
  • частині 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» величиною 1630 грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено з 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму величиною 2027 грн, прожиткового мінімуму для працездатних осіб – величиною 2102 грн.

Від зазначеного розміру прожиткового мінімуму залежить розмір допомоги на поховання (у розмірі одного прожиткового мінімуму – тобто з 01.01.2020 його величина складає 2027 грн).

Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – відповідно з 01.01.2020 розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 8408 грн.

 

 Понад 1800 мешканців області звернулися на особистий прийом до служби зайнятості Кіровоградщини у 2019 році

Упродовж 2019 року Кіровоградська обласна служба зайнятості продовжувала роботу щодо забезпечення права громадян на звернення у письмовому вигляді, на особистому прийомі, шляхом використання електронної пошти для написання електронних звернень та ін.

Зазначена діяльність спрямована на вирішення порушених проблем та задоволення вимог заявників у терміни, визначені чинним законодавством. У кожному випадку розглядаються всі можливі підходи до вирішення проблемних питань, з якими звертаються громадяни, проводиться ретельна перевірка усіх звернень, де йдеться про недоліки в роботі служби зайнятості.

Так, протягом звітного періоду до обласного, міськрайонних центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості надійшло 31 письмове звернення, що на 15 менше, ніж у 2018 році.

Крім цього, надійшли 10 електронних звернень (форма для написання електронних звернень розміщена на регіональній вебсторінці в рубриці «Зворотній зв’язок»), а також звернення через Кіровоградський обласний контактний центр та Урядову гарячу лінію (всього – 68).

Більшість питань, які порушили громадяни, стосувалися працевлаштування, виплати матеріального забезпечення, реєстрації в службі зайнятості, чинного законодавства про зайнятість і права громадян на соціальний захист у разі настання безробіття.

У 2019 році від громадян надійшли 5 скарг на неправомірні дії працівників центрів зайнятості та філій, що за результатами розгляду виявилися не обґрунтованими.

Усі звернення та скарги розглянуто вчасно, кожен заявник отримав відповідь.

На особистий прийом, що проводиться керівництвом центрів зайнятості та філій, звернулися 1875 осіб (на 1,1% більше у порівнянні з 2018 роком). Громадяни, які звернулися, отримали відповідну допомогу щодо вирішення проблемних питань, роз’яснення та консультації фахівців.

З метою розширення можливості оперативного інформування населення про шляхи вирішення проблем зайнятості, забезпечення прозорості й доступності інформації про діяльність центрів зайнятості та філій, надання відповідних професійних консультацій та роз’яснень громадянам з питань зайнятості населення, ринку праці в усіх центрах зайнятості та філіях функціонують громадські приймальні та інформаційні куточки, де розміщені матеріали нормативно-правового характеру, інша корисна інформація, пов’язана з працевлаштуванням.

Крім цього, для мешканців області діють телефонна «гаряча» лінія обласного центру зайнятості та телефонна лінія з питань застосування роботодавцями іноземної робочої сили.

   

Навчальні заклади Кіровоградщини потребують 11 вчителів

            Професія вчителя належить до однієї з найдавніших. Праця вчителя складна, важка і надзвичайно відповідальна. У кожного учня представник вчительської професії вкладає свої знання, досвід, набутий роками, а також часточку своєї душі.

Сьогодні навчальні  заклади області потребують 11 вчителів. Зокрема, потрібні вчитель закладу загальної середньої освіти, вчитель-логопед, вчитель-дефектолог та ін.

Своїм медичними працівникам роботодавці Кіровоградщини готові платити від «мінімалки» (4723 грн) до 6763 гривень.

Фахівці-педагоги потрібні у Благовіщенському, Добровеличківському, Знам'янському, Кропивницькому, Маловисківському та Петрівському районах Кіровоградщини.

 

Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр»

Благовіщенської районної ради Кіровоградської області

Вчитель-реабілітолог

6 763,00

Проводити діагностичну оцінку фізичного розвитку дитини з обмеженими освітніми потребами, визначає півень її загального розвитку.

Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр»

Добровеличківської районної ради Кіровоградської області

Вчитель-дефектолог

 

4 900,00

Проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, проведення корекційно-розвиткових занять з розвитку мовлення.

Знам'янська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 ім. Т. Г. Шевченка Знам'янської міської ради Кіровоградської області

Вчитель закладу загальної середньої освіти

4 800,00

Забезпечує належний рівень підготовки учнів   школи з англійської мови, який відповідає вимогам державного освітнього стандарту.

Комунальна установа «Знам'янський інклюзивно-ресурсний центр Знам'янської міської ради»

Вчитель-дефектолог

5 108,40

Планує і здійснює навчальну, виховну, корекційну, компенсаційну, реабілітаційну роботу з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку. Вивчає і фіксує динаміку розвитку дітей, виробляє оптимальну педагогічну стратегію, проектує шляхи навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини. Наявність попереднього медичного огляду.

Комунальний заклад «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю фортечної районної у місті Кропивницькому ради»

Вчитель-логопед

5 220,00

Проводить виховну, корекційну роботу з дітьми, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку, ведення занять з дітьми по виправленню дефектів усної і писемної мови. Ведення логопедичної документації. Стаж роботи від 1 року. Доплата за педагогічний стаж. При прийомі на роботу проходження медичного огляду.

КЗ «Навчально-виховне об'єднання «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №1 - дитячий юнацький центр «Перлинка»

Вчитель закладу загальної середньої освіти

5 000,00

Вчитель англійської мови. Стаж роботи за професією від 1 року. При прийомі на роботу проходження медичного огляду.

Вчитель закладу загальної середньої освіти

3 542,00

Вчитель інформатики. Працювати за індивідуальним графіком на 0,75 ставки. Без вимог до стажу роботи. При прийомі на роботу проходження медичного огляду.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Вчитель закладу загальної середньої освіти

4723,00

Вчитель англійської та німецької мов. Без вимог до стажу роботи. При прийомі на роботу проходження медичного огляду.

Відділ освіти Маловисківської РДА

Вчитель закладу загальної середньої освіти

4 743,70

Копанська загальна середня школа I-II ступенів. Вчитель хімії та біології. Вакансія для працевлаштування осіб з інвалідністю.

«Інклюзивно-ресурсний центр

 Маловисківської районної ради Кіровоградської області»

Вчитель-логопед

5 676,00

Обстеження дітей від 2 років, проведення корекційних занять, консультацій батьків. Розробляє і вдосконалює навчально-корекційні програми.  Планує і здійснює навчально-корекційну роботу з дітьми, які мають вади у мовленні, з урахуванням характеру  порушень, вікових, індивідуальних особливостей дітей. Вивчає та фіксує динаміку розвитку дітей.

Відділ освіти Петрівської РДА

Вчитель закладу загальної середньої освіти

4 750,00

Ганнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів. Практичний психолог. Здійснює професійну діяльність спрямовану на збереження психологічного, соматичного і соціального стану учнів у процесі виховання та навчання в школі.

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

 

 

На Кіровоградщині вакантні  понад 70 робочих місць із зарплатою понад 15 тисяч

Станом на початок січня 2020 року, усього по Кіровоградському регіону кількість вакансій складала 2031 одиниць.

За розмірами запропонованої заробітної плати, представлені вакансії розподіляються таким чином:

  • мінімальна – 407 одиниць;
  • від мінімальної до 5000 грн – 639 од.;
  • від 5000 до 7000 грн – 428 од.;
  • від 7000 до 10000 грн – 373 од.;
  • від 10000 до 15000 грн – 110 од.;
  • понад 15000 грн – 74 од.;

Середній розмір запропонованої заробітної плати у зареєстрованих вакансіях складає 6567 грн.

 

 

Стан ринку праці за січень – грудень 2019 року

          Протягом 2019 року державними соціальними послугами були охоплені 1858 незайнятих громадян, 878 із яких мали статус безробітного.

Із перебуваючих на обліку безробітних протягом звітного періоду 361 особа мали додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, в тому числі 34 демобілізованих учасників АТО, 22 із яких звернулися у 2019 році.

Мешканці сільської місцевості, від загальної кількості безробітних, складають 67 % (585), особи що мають інвалідність – близько 3 % (26).

         Активними програмами сприяння зайнятості населення (працевлаштування, навчання та залучення до оплачуваних громадських робіт) були охоплені 614 безробітних громадян. Рівень охоплення активними заходами складає 70 %.

         За звітний період усього працевлаштовано 758 осіб, із них 289 безробітних, в тому числі мешканці сільської місцевості 189 осіб, 13 учасників антитерористичних операцій, 6 осіб, що мають інвалідність та 1 внутрішньо переміщена особа.

Професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації.

Серед основних послуг, що надаються службою зайнятості є підвищення кваліфікації (в тому числі шляхом стажування), що як правило, прискорює працевлаштування особи на відповідну посаду, сприяє її закріпленню на робочому місці, розвиває професійну мобільність, активізує її зусилля на ринку праці.

Протягом року підвищенням кваліфікації (шляхом стажування) були охоплені 111 осіб, 85 мешканців сільської місцевості, 3 учасники АТО.

Оплачувані громадські та тимчасові роботи.

         Для багатьох незайнятих громадян такі роботи є основним джерелом наповнення сімейного бюджету.

За звітний період участь у громадських та тимчасових роботах брали 214 безробітних, в тому числі 143 мешканців сільської місцевості, 3 учасники АТО, 2 особи з обмеженими фізичними можливостями та 1 внутрішньо переміщена особа.

До районної філії протягом 2019 року надійшло від 202 роботодавців

інформація про 838 вакансій. Рівень укомплектування вакансій складає 87 %.

 

Стан ринку праці за січень – листопад 2019 року

          Протягом звітного періоду державними соціальними послугами були охоплені 1228 незайнятих громадян, 780 із яких мали статус безробітного. Із перебуваючих на обліку безробітних протягом звітного періоду в поточному році - 329 осіб мали додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, в тому числі 32 демобілізованих учасників АТО, 20 із яких звернулися у цьому році.

Мешканці сільської місцевості, від загальної кількості безробітних, складають близько 65 % (506), особи що мають інвалідність – 2.9 % (23).

         Активними програмами сприяння зайнятості населення (працевлаштування, навчання та залучення до оплачуваних громадських робіт) були охоплені 606 безробітних громадян. Рівень охоплення заходами складає 78 %.

         За звітний період усього працевлаштовано 733 особи, із них 285 безробітних, в тому числі мешканці сільської місцевості 187 осіб, 12 учасників антитерористичних операцій, 6 осіб, що мають інвалідність та 1 внутрішньо переміщена особа.

Професійне навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації.

Серед основних послуг, що надаються центром зайнятості є підвищення кваліфікації шляхом стажування, що як правило, прискорює працевлаштування особи на відповідну роботу, сприяє її закріпленню на робочому місці, розвиває професійну мобільність, активізує її зусилля на ринку праці.

Протягом звітного періоду підвищенням кваліфікації (шляхом стажування) були охоплені 111 осіб, 85 мешканців сільської місцевості, 3 учасники АТО.

Оплачувані громадські та тимчасові роботи.

         Для багатьох незайнятих громадян такі роботи є основним джерелом наповнення сімейного бюджету.

За звітний період участь у громадських та тимчасових роботах брали 210 безробітних, в тому числі 139 мешканців сільської місцевості, 3 учасники АТО, 1 особа з обмеженими фізичними можливостями та 1 внутрішньо переміщена особа.

До районної філії протягом звітного періоду надійшла інформація від 199 роботодавця про 818 вакансій. Рівень укомплектування вакансій складає 86 %.

На Кіровоградщині вакантні понад 40 посад начальників

 Серед понад 2,3 тис. вакансій зареєстрованих у центрах зайнятості Кіровоградщини, представлені 42 керівні посади на різних підприємствах та установах області.

Актуальними є вакансії для керівників у Благовіщенському, Долинському, Знам’янському, Кропивницькому, Маловисківському, Новоукраїнському, Олександрійському та Петрівському районах Кіровоградської області.

Назва вакансії

Назва підприємства

Розмір

заробітної плати

Благовіщенський район

Начальник (завідувач) лікувально-профілактичного закладу

(2 вакансії)

Центр первинної медико-санітарної допомоги

8 480,85

Долинський район

Заступник начальника відділу

Фінансове управління Долинської  РДА

6600,00

 

Директор (начальник, інший керівник) підприємства

Відділ культури, туризму та культурної спадщини  Долинської  РДА

4175,00

Директор (начальник, інший керівник) підприємства

Долинська міська рада

9 032,00

 

Начальник дільниці

ТОВ «Долинський комбікормовий завод 20»

4200,00

Знам'янський район

Начальник лабораторії (науково-дослідної, дослідної та ін.)

ТОВ «Знам'янське хлібоприймальне підприємство»

5 632,00

Кіровоградський район

Начальник котельні

ТОВ «Кіровоградпостач»

 

11 500,00

Начальник чергової частини

Аварійно-рятувальний загін спец.призначення  У ДСНС України у Кіровоградській області

11 100,00

Начальник відділу

(2 вакансії)

Філія - Кіровоградське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України»

15 200,00

 

Начальник чергової частини

11 100,00

Начальник відділення зв'язку

(24 вакансії)

Кіровоградська дирекція публічного акціонерного товариства «Укрпошта»

Від 2499,00 (неповна зайнятість) до 7500,00

Начальник сектору

5 124,00

Начальник дільниці

6 505,00

Маловисківський район

Начальник господарського відділу

Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Маловисківської міської ради

4 361,00

Новоукраїнський район

Начальник відділення зв'язку

 

Кіровоградська дирекція публічного акціонерного товариства «Укрпошта»

6 500,00

Олександрійський район

Начальник виробництва

ТОВ «Олександрійський рудоремонтний завод»

5 500,00

Начальник відділу

ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш»

10 000,00

Петрівський район

Начальник (директор, завідувач та ін.) лікарні (клініки) ветеринарної медицини

Петрівська районна державна лабораторія ветеринарної медицини

6 259,50

 

 

Якщо Вас зацікавили вказані вакансії, за більш детальною інформацією звертайтеся до міськрайонних центрів зайнятості, районних та міськрайонних філій Кіровоградського обласного центру зайнятості.

Ринок праці Кіровоградщини: 5  осіб – претендує на одну  вакансію

Станом  на  01 грудня  2019  року  в   центрах   зайнятості  області було зареєстровано  майже 12,3 тис. безробітних громадян

У той же час  кількість вакансій у базі даних центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості  становила 2,3 тис. од.

У  середньому  на одну  вакансію  претендувало 5 осіб: серед кваліфікованих робітників з інструментом на одну вакансію претендувало 2 особи, серед фахівців – 4 особи, серед робітників з обслуговування технологічного устаткування – 7 осіб, серед технічних службовців – 7 осіб, серед   працівників торгівлі та сфери послуг – 10 осіб, серед кваліфікованих робітників  сільського господарства – 17 осіб.

 

 Вивільняємо працівника-пенсіонера: виплата вихідної допомоги

Чи виплачувати вихідну допомогу працівникові, який отримує пенсію за вислугу років? Чи можна виплатити такому працівнику вихідну допомогу у разі, якщо він звільниться за власним бажанням до закінчення двомісячного строку попередження про звільнення через скорочення штату? Чи може пенсіонер після звільнення зареєструватися як безробітний і отримувати допомогу по безробіттю?

Про виплату вихідної допомоги мова йде у ст. 44 КЗпП. Нормами цієї статті передбачено: при розірванні трудового договору із працівником внаслідок скорочення чисельності або штату працівників (підстава, зазначена у п. 1 ст. 40 КЗпП) співробітнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Зауважимо, що ст. 44 КЗпП не містить інших уточнень стосовно виплати вихідної допомоги при звільненні працівників на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

Працівнику-пенсіонеру, який підлягає звільненню у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників (як і іншим «звичайним» працівникам, які звільняються за цією підставою), необхідно виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів), з якими розривають трудовий договір унаслідок скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП), персонально попереджають про таке звільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП). Після закінчення вказаного двомісячного строку, попереджені працівники підлягають звільненню через скорочення чисельності або штату працівників за підставою п. 1 ст. 40 КЗпП.

Дійсно, до закінчення строку попередження, передбаченого ст. 49-2 КЗпП, працівника можна звільнити за його власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП (розірвання трудового договору з ініціативи працівника). Проте, при звільненні за підставою ст. 38 КЗпП працівнику не належить виплата вихідної допомоги.

Пенсіонер, який отримує пенсію за вислугу років, не може бути зареєстрований як безробітний в центрі зайнятості. Про це свідчить п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI, у якій зазначено: статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема, на пільгових умовах або за вислугу років). Оскільки пенсіонери, які отримують пенсію за вислугу років, не підлягають реєстрації у центрах зайнятості області, їм не належить виплата допомоги по безробіттю.

  

Чи може підприємство прийняти на роботу кур'єрами осіб у віці 16-18 років?

Відповідно до ст. 188 КЗпП  України не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток – за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, – можна прийняти на роботу особу, яка досягла 15-річного віку.

Нагадаємо, що ст. 190 КЗпП України передбачає, що законодавством визначені  роботи, на яких забороняється використання праці осіб молодше 18 років. Так, забороняється застосування праці таких осіб на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Забороняється залучати осіб молодше 18 років до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Але це ще не повний перелік заборон і обмежень, що стосуються використання праці молоді. Нагадуємо, що:

  • всі особи молодше 18 років приймаються на роботу лише після попереднього медогляду та надалі, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медогляду (ст. 191 КЗпП);
  • заборонено залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Крім того, ст. 193 КЗпП встановлює норми виробітку для молодих робітників, а ст. 194 цього Кодексу визначає розмір оплати праці працівників молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи.

Також Кодекс законів про працю України регулює питання, пов'язані зі щорічними відпустками працівників у віці до 18 років, обмеження щодо їхнього звільнення і розірвання трудового договору з неповнолітнім на вимогу його батьків або інших осіб (усиновителів, опікунів неповнолітнього, а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю).

Отже, якщо кур'єрська робота, на яку підприємство планує прийняти особу віком 16-18 років вкладається у перераховані законодавчі рамки, використання праці таких неповнолітніх осіб дозволено.

Однак необхідно пам'ятати про тривалість робочого дня для таких осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої вище для осіб відповідного віку.

 

 На Кіровоградщині відкрито 25 вакансій для інспекторів

За інформацією обласного центру зайнятості, на Кіровоградщині є потреба у інспекторах різного спрямування.

Роботодавці області потребують 25 працівників за посадами «Інспектор» «Інспектор з кадрів», «Інспектор (пенітенціарна система)» та «Поліцейський (інспектор) патрульної служби».

Своїм підлеглим роботодавці Кіровоградщини готові платити від 4173 грн до 10560 гривень.

Наразі інспекторів потребують ПРАТ «Кіровоградобленерго», ДП «Кропивницька виправна колонія (№6)», ПТУ №5 м. Світловодськ, ДП «Петрівська виправна колонія (№49)», ДП   «Устинівський виправний центр ( № 37)», ДП «Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2» Державного агентства резерву України, МААК «УРГА», ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», Олександрівський виправний центр (№104), Департамент патр